« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1356—1366

УДК 801.631.5:398.8:041(100)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1356

ФОРМУЛЬНІСТЬ — УНІВЕРСАЛЬНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ СЛОВЕСНОСТІ

Галина КОВАЛЬ

  • ORCID ID: http://orcid. org/0000-0002-2998-2357
  • кандидат філологічних наук,
  •  старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: galyna.kov@gmail.com

Однією з базових засад фольклору є формульність — стереотипність мовно-змістових конструкцій, які в той чи інший спосіб вкладаються в поетичний канон. Дослідники по-різному номінують ці стійкі повторювані елементи: «формули», «сталі фрази», «теми», «мотиви», «loci communes», «традиційні епітети», «порівняння», «метафори», «паралелізми», «фразеологізми», «усталені словесні комплекси», «блоки».

Метою роботи є розглянути формульність як одну з типологічних універсалій різних жанрів фольклору. За композиційною роллю, розташуванням у тексті розрізняють вступні або ініціальні формули, які містять хронологічні вказівки, просторові параметри. Це стійкі ритмізовані словесні конструкції, для яких характерна впізнаваність і стереотипність. Вони виконують запам’ятовувальну (мнемонічну), утилітарну та естетичну функції. У статті розкрито семантико-функціональний спектр формульності: вони можуть закріплювати ритуальнозначущі, смисловизначальні сегменти тексту, сприяти кращій збереженості змісту. Їх можна назвати естетичним маркером, за яким визначається фольклорний стиль жанрів.

Об’єктом вивчення є типи формул — медіальні, які знаходяться в ключових елементах композиційної структури та підкреслюють маєстатність господаря, силу, красу тощо, формули-прохання, формули-застереження, формули неможливого. До фінальних формул належать формули-побажання, функціональне призначення яких — забезпечити багатий урожай, здоров’я і благополуччя людини тощо. Методами дослідження обрано принцип системності та контекстуальний метод.

Ключові слова: формульність, календарно-обрядовий фольклор, традиція, поетика.

  • 1. Lord A. O formule. Tłum. W. Krajka. Literatura ludowa. Wrocław, 1975. № 4—5. S. 58—64.
  • 2. Колесса Ф. Формули закінчень в українських народних думах. Записки НТШ. Львів, 1937. Т. 155.
  • 3. Мальцев Г.И. Традиционные формулы необрядовой лирики. К изучению эстетики устнопоэтического канона. Русский фольклор. Поэтика русского фольклора. Москва, 1989. Т. 21.
  • 4. Копаниця Л. Формульний мотив — поетичний переказ архетипу. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ. 2000. Вип. 7.
  • 5. Пастух Н.А. Формульність у фольклорі. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018.
  • 6. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (з Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). Упоряд., текстолог. інтерпретація і коментарі О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974.
  • 7. Фольклорні матеріали з отчого краю. Зібр. В. Сокіл та Г. Сокіл. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1998.
  • 8. Богородиця в українському фольклорі. Зібр. та впоряд. Галина Коваль. Львів, 2006.
  • 9. Пісні Поділля. Записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920—1970 рр. Упоряд., вступ. ст. С.В. Мишанича. Київ: Наукова думка, 1976.
  • 10.    Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року. Упоряд., передм. і приміт. О.І. Дея; нотний матеріал упоряд. А.І. Гуменюк. Київ: Наукова думка, 1963.
  • 11.    Виноградова Л. Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. Москва: Наука, 1982.
  • 12.    Колядки і щедрівки. Зібр. В. Гнатюк Т. 1. Етнографічний збірник. Львів, 1914.
  • 13.    Колесса Ф. Ритміка українських народних пісень. Музикознавчі праці. Київ: Наукова думка, 1970.
  • 14.    Гаївки. Зібр. В. Гнатюк. Мелодії схопив на фонограф Й. Роздольський, списав Ф. Колесса. Матеріали до української етнології. Львів, 1909. Т. 12.
  • 15.    Крук И.И. Формула медиальная. Восточнославянский фольклор. Словарь научной и народной терминологии. Мінск. Навука і тэхніка, 1993.
  • 16.    Народні пісні в записах Івана Вагилевича. Упоряд., вступ. ст. і приміт. М.Й. Шалати. Київ: Музична Україна, 1983.
  • 17.    Götting F. Das Volkslied. Handbuch der Deutschen Volkskunde. Potsdam [s. a.].
  • 18.    Лорд А.Б. Сказитель. Перев. с англ. и коммент. Ю.А. Клейнера и Г.А. Левинтона; послеслов. Б.Н. Путилова. Москва: Восточная литература РАН, 1994.
  • 19.    Бартминьский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике. Москва, 2005.
  • 20.    Ляшук В.М. Формула. Беларускі фальклор. Энцы­кла­педыя. Т. 2. Беларуская энцыклапедыя, 2006.
  • 21.    Ребошапка І. Народження символу. Аспекти взаємодії обряду та обрядової поезії. Бухарест: Критеріон, 1975.
  • 22.    Шарая О.Н. Формула невозможного. Восточнославянский фольклор. Словарь научной и народной тер­минологии. Мінск. Навука i тэхнiка, 1993.
  • 23.    Богатырев П.Г. Формула невозможного в славянском фольклоре. Славянский филологический сборник. Уфа, 1962. Вып. 9.
  • 24.    Кирдан Б.П. Формула «невозможного» в славянских песнях Карпатской зоны. ІХ Международный съезд славистов. История, культура, этнография и фоль­клор славянских народов. Москва, 1983.
  • 25.    Бойківські народні пісні. Записи та впорядкування Василя Сокола. Львів, 2020. Т. 1.
  • 26.    Веселовський А.Н. Три главы из исторической поэ­тики. Историческая поэтика. Москва: Высшая школа, 1989.
  • 27.    Шухевич В. Гуцульщина. 2-е вид. Верховина, 1999. Т. 4.
  • 28.    Толстая С. М. Чудо. Славянские древности. Этнолингвистический словарь. Москва, 2012. Т. 5.
  • 29.    Грушевський М. Історія української літератури. Київ: Либідь, 1993. Т. 1.
  • 30.    Килимник С. Український рік в історичному освітленні. Київ, 1994. Кн. 2.
  • 31.    Верхратський І. Про говор галицьких лемків. Збірник філологічної секції НТШ. Львів, 1902. Т. 5.
  • 32.    Ступницький В. Пісні Слобідської України. Передм. В.М. Осадчої Харків: Майдан, 2007.
  • 33.    Календарно-обрядові пісні. Упоряд., вступ. ст. та приміт. О.Ю. Чебанюк. Київ: Дніпро, 1987.
  • 34.    Ой дай, Боже, за рік Куста діждати. Кустові пісні, записані на Рівненському Поліссі Віктором Ковальчуком. Рівне, 1995.
  • 35.    Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф. Головацким. Москва, 1978. Т. 2.
  • 36.    Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край снаряженной императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собр. П.П. Чу­бинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. 3.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »