« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 169—182

УДК 7.071.1(477)(092)Черкасов В.”1929/2020″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.170

ВОЛОДИМИР ЧЕРКАСОВ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ В КОНТЕКСТІ ЧАСУ

Світлана ЛУПІЙ

  • ORCID ID:  https://orcid.org/0000-0002-1204-2553
  • кандидат мистецтвознавства,
  • професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • e-mail:

В сучасному українському мистецтвознавстві зростає зацікавленість дослідників творчістю художників другої половини ХХ — початку ХХI ст. Це зумовлено динамічними процесами, що відбуваються духовному житті людини, і прагненням мистців відобразити своє бачення картини сучасного світу засобам живопису, графіки, скульптури. В цьому дискурсі актуальним є дослідження творчості відомого львівського живописця, Заслуженого художника України Володимира Черкасова (1929—2020). В цьому полягає актуальність обраної теми.

Мета дослідження — розглянути життєвий і творчий шлях мистця, підкреслити його роль як педагога, проаналізувати твори різних жанрів, а також розкрити особливості його становлення як мистця та характерні риси образно-художньої мови, що так яскраво проявилось в його портретах, пейзажах, натюрмортах.

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів. Також застосовано біографічно-реконструктивний метод для розкриття атмосфери, в якій відбувався процес становлення особистості та творчості художника.

Ключові слова: педагог, професор, портрет, пейзаж, натюрморт, композиція, колористика.

  • 1. Черкасов В. З досвіду моєї 50-річної творчої та педагогічної роботи. 2018. На правах рукопису.
  • 2. Щербакова О.О. Творчо-педагогічна діяльність М.С. Са­мокиша: від навчання до викладання: Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2008. № 4.
  • 3. Молєва Н., Белютин Е. Школа Антона Ажбе. К вопросу о путях развития художественной педагогики на рубеже ХІХ—ХХ века. Москва: Искусство, 1958. 168 с.
  • 4. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом. «Ака­демічний експрес». Львів, 2001. 175 с.
  • 5. Жинкин Н.И. Портретные формы. Искусство портрета. Сб. статей под ред. А.Г. Габричевского. Москва: Искусство, 1927. 189 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »