« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 314—326

УДК 930.2:398.341-035.3(477.83+477.85/.87=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.314

РИТУАЛІЗОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ  ДЕЯКИХ ПРЕДМЕТІВ  ВНУТРІШНЬОГО ЗАПОВНЕННЯ ЖИТЛА, ВИГОТОВЛЕНИХ ІЗ ДЕРЕВА, У ТРАДИЦІЙНІЙ  ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

Тетяна ГОЩІЦЬКА

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
• кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
• Інститут народознавства НАН України,
• відділ історичної етнології,
• проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
• e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Мета статті — висвітлити різноманітні вірування та уявлення, пов’язані з предметами внутрішнього заповнення житла, виготовленими із дерева. Відповідно об’єктом дослідження є комплекс традиційної обрядовості українців Карпат, а предметом — побутові предмети, виготовлені із дерева, які зчаста набувають й символічних функцій, певного сакрального значення та виступають атрибутом традиційної обрядовості. Наукова новизна: Вперше комплексно проаналізовано різноманітні вірування та уявлення, пов’язані із побутовими предметами, виготовленими із дерева, та специфіку їх побутування у традиційній обрядовій культурі українських горян.

 Обґрунтовано, що важливе семантичне значення мали (задіювані насамперед у сімейній, рідше — у календарній обрядовості) колиска, пікна діжа та лопата. Так, колиска в ареалі Українських Карпат символічно сприймалася як перше житло людини, а відповідно — несла важливе семантичне навантаження. Це бачимо на прикладі багатьох вірувань, навіть таких рідкісних, як уявлення про потребу підбору «доброго» (у ритуальному сенсі — «чистого») дерева для неї, та те, що її має виготовляти тільки «знаюча» людина. Також певну роль у ритуалах відігравали й традиційні атрибути хлібопечення — пікна діжа та ночви.

Основними методами, які були використані у дослідженні, — це структурно-функціональний та порівняльний, також залучені інші методи етнологічної науки.

Ключові слова: традиційна обрядовість, Українські Карпати, вірування пов’язані із житлом, дерев’яні меблі, колиска.

• 1. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Фран­ко І. Твори: у 50-т.. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36 С. 68—99.
• 2. Топорков А.Л. Домашняя утварь в поверьях и обрядах Полесья. Этнокультурные традиции русского сельского населения XIX—XX вв.: сб. ст. Москва, 1990. Вып. 2. С. 66—118.
• 3. Давидюк В. «Як ще не було з початку світа…» (світотворчі мотиви в житловому просторі українців карпат і Полісся)». Народознавчі зошити. 2009. № 1—2. С. 110—114.
• 4. Гвоздевич С. Дещо про символіку бондарних виробів. Артанія. 1999. № 5. С. 44—45.
• 5. Толстая С.М. Колыбель. Славянские древности: эн­тно­лингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И.Тол­стого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 2 (Д—К). С. 559—562.
• 6. Сокіл В. Фольклорні матеріали з отчого краю. Львів, 1998. 613 с.
• 7. Франко І. Галицько-руські народнї приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко. Етнографічний збірник. Львів, 1907. Т. 23 (Дїти — Кпити). 300 с.
• 8. Франко І. Галицько-руські народнї приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко. Етнографічний збірник. Львів, 1910. Т. 28 (Рабунок — Ячмінь). 541 с.
• 9. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533 (Горошко Л.М. Календарні та родинні звичаї та обряди, в селах Сколівського, Турківського р-нів, Львівської  обл. та Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл., Вижницького та Путильського р-нів Чернівецької обл., Рахівського та Великоберезнянського  р-нів Закарпатської обл. (Польові матеріали 2005 р.). 183 арк.
• 10.   Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2000. 263 с.
• 11.    Архів ЛНУ. Ф. 119. Оп. 17. 244-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «РОДИЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ», зафіксовані студенткою третього курсу Бойко Надією Михайлівною 11—24 липня 2008 р. у Богородчанському районі Івано-Франківської області). 67 арк.
• 12.    Schnajder J. Lud Peczeniżyński. Lud. 1907. T. ХIII. S. 21—33.
• 13.    Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Рукопис (зберігається у науковій бібліотеці ІМФЕ ім. Рильського, м. Київ). Київ, 2015. 236 с.
• 14.    Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2015. 228 с.
• 15.    Вінценз С. На високій полонині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. 640 с.
• 16.    Дідо-всевідо. Закарпатські народні казки. Упор. та зап. П. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1969. 240 с.
• 17.    Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
• 18.    Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: молодий буковинець, 2000. 208 с.
• 19.    Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. Москва: Индрик, 2002. 336 с.
• 20.    Главацька Л., Дубина Р. Інтер’єр хати Східної Бойківщини. Відлуння віків. 2010. № 1 (12). С. 22—25.
• 21.    Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrzycy Nadwornianskiej, Bystrzycy Solotwinkiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 164 s.: z 1 mapa, 29 rycinami i 9 tablicami.
• 22.    Довженюк Г. Діти і пісенний фольклор. Народна культура українців: життєвий цикл людини: істо­рико-етнографічне дослідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гри­мич. Київ, 2008. С. 117—136.
• 23.    Український дитячий фольклор. Упорядник В.Г. Бойко. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, 1962. 247 с.
• 24.    Дерлиця М. Селянські дїти. Етнографічний нарис, написав М. Дерлиця. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Вип. 5. С. 121—140.
• 25.    Гойсак В. Мовна картина світу, відображена у народних колядках з Лемківщини. Горлиці, 2010. 288 с.
• 26.    Шухевич В. Гуцульщина. Матеріяли до українсько-руської етнології. Львів, 1902. Т. V. 300 с.
• 27.    Українські народні пісні у записах Володимира Гнатюка. Упор. М. Яценко. Київ: Музична Україна, 1971. 322 с.
• 28.    Маркевич Н.А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Українці: народні вірування, повір’я, де­монологія. Київ, 1991. С. 52—169.
• 29.    Радович Р. Будівельна обрядовість бойків (за матеріалами східної та середньої частин Бойківщини). Народознавчі Зошити. 2020. № 2. С. 330—349. DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.330.
• 30.    Никорак О. Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2003. Вип. 38. С. 543—567.
• 31.    Мисевич О. Український весільний обряд у Бойківщині. Львів, 1937. 95 с.
• 32.    Горошко-Погорецька Л. «Тулися міх до міха, а торба до торби» (передвесільні звичаї на Покутті). Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 346—353. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.580.
• 33.    Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
• 34.    Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: звичаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померлих. Міфологія та фольклор. Львів, 2010. № 3—4 (7). С. 27—49.
• 35.    Зинич М. Похоронні звичаї в селі Жукотин в турчанському повіті. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Рік. 5. Ч. 6. С. 14—18.
• 36.    Михайлецький О. Похоронні звичаї й обряди в селї Тростяници, Снятинського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 302—315.
• 37.    Kolberg O. Rus Chervona. Cz. 1. Kolberg O. Dzieła wszyztkie. Wrocław; Poznań, 1972. Т. 56. 441 s.
• 38.    Шекерик-Донників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 351 c.
• 39.    Красиков М. Віщування смерті (до розуміння української народної танатології). Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 173—206.
• 40.    Куліш П. Похороны списанныя со словь поселянина, вь харьковской губерніи. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 401—405.
• 41.    Дубина Р. Новорічний цикл свят народного календаря Східної Бойківщини. Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. С. 131—137.
• 42.    Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Київ: Обереги, 1993. 591 с.
• 43.    Здоровега Н.І., Утриско М. Народні звичаї та обряди на Бойківщині. Літопис Бойківщини. 1988. № 2/48 (59). С. 48—54.
• 44.    Гузій Р. З народної танатології: Карпатознавчі розсліди. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 352 с.
• 45.    Кузъвъ І. Житє-бутє, звичаъ и обичаъ горского народу. Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ. Львів. 1889. № 20. С. 336—337.
• 46.    Влад М. Стрітеннє. Книжка гуцульських звичаїв і ві­рувань. Київ, 1992. 221 с.
• 47.    Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки зібрані Михайлом Фінцицьким. Ужгород: Карпати, 1974. 190 с.
• 48.    Кміт Ю. Словник бойківського говору. Ч. V. Літопис Бойківщини: записки присвячені дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Самбір, 1936. Ч. 7. Р. VI. С. 61—76.
• 49.    Гвоздевич С. Традиційне бондарство українців Карпат (кінець ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.). Львів: Сполом, 2012. 130 с.
• 50.    Зюбровський А.В. Народні традиції випікання хліба українців південно-західного історико-етно­графічного регіону наприкінці ХІХ — на початку ХХІ ст.: дисертація на здобуття ступеня кан­дидата історичних наук (рукопис). 222 с.
• 51.    Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од.  збер.  684 (Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 червня 2010 р. у Турківському р-ні Львівської обл.). 73 арк.
• 52.    Радович Р. Інтер’єр покутського житла (друга половина XIХ — початок ХХ ст.). Народознавчі Зо­шити. 2019. № 3. С. 715—731. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.715.
• 53.    Сенчик Я. Похоронні звичаї й обряди в Холмщинї й Підлїсю. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 384—387.
• 54.    Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю в с. Ходовичах, Стрийського повіту, списав Філярет Колеса. Етнографічний збірник. Львів: друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 76—98.
• 55.    Топорков А.Л. Дежа. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Тол­стого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. ІІ (Д—К). С. 45—49.
• 56.    Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Автореф. дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Київ, 2015. 16 с.
• 57.    Плотникова А.А. Переступать. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. IV (П—С). С. 13—16.
• 58.    Кміт Ю. Ще про Волосатий. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Р. 5. Ч. 6. С. 1—8.
• 59.    Шухевич В. Гуцульщина. Верховина, 1999. Т. 4. 350 с.
• 60.    Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.

читати публікацію»