« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 615—620

УДК 392.1:392.5:393.05

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.615

СТРУКТУРИ ЦИКЛІВ РОДИННИХ ОБРЯДІВ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФЕНОМЕНУ РОДЮЧОСТІ

КУХАРЕНКО Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: art-red@ukr.net

Анотація. Узгодження створених дослідником структур родинних обрядів з існуючими науковими концепціями поділу ритуальних часу й простору на періоди виготовлення, використання та знищення обрядових атрибутів відкриває широку перспективу для подальших досліджень. Функції таких атрибутів на різних стадіях здійснення родильних обрядів виконували: постіль вагітної та новонароджене, послід і пуповина, страви святкового столу та складчина. Найважливішим атрибутом поховальних обрядів є домовина з мерцем, весільних — цнота молодої.

Завдяки вказаним дослідженням відбувається удосконалення структур родинних обрядів, вивірення кількості епізодів, правильність їхнього формулювання. Під час студіювання було виявлено важливу антиномію: родючість — смерть, де розвиток протистояння відбувається одночасно з розвитком сюжету та зростанням рівня сакралізації.

Мета статті — в межах структурно-функціонального аналізу зіставити й порівняти структури двох циклів родинних обрядів — родильного та поховального.

Висновки: Сакралізація профанної реальності під час проведення обрядових дій здійснюється шляхом насичення їх елементами родючості.

Устатті застосовані культурологічний, порівняльний, системний, статистичний методи дослідження.

Ключові слова: українська обрядовість, родинні ритуали,структурно-функціональний метод, сакралізація, родючість.

Надійшла 30.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. Пер. с англ. Москва: Политиздат, 1989. 573 с.
  • 2. Гальковский Н.М. Борьба христианства с остатками язычества в Древней Руси. Москва, 1913. Т. 2. 308 с.
  • 3. Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. 2-е изд. Москва: Политиздат, 1986. 703 с.
  • 4. Боряк О.О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним: монографія. Київ: ІМФЕ НАНУ, 2009. 400 с.
  • 5. Ігнатенко І.В. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. 2-е вид. Київ: Дуліби, 2013. 224 с.
  • 6. Кабакова Г.И. Антропология женского тела в славянской традиции. Москва: Ладомир, 2001. 335 с.
  • 7. Маєрчик М.С. Ритуал і тіло. Структурно-семан­тичний аналіз українських обрядів родинного циклу. Київ: Критика, 2011. 326 с.
  • 8. Элиаде М. Священное и мирское. Пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ, 1994. 144 с.
  • 9. Иванова Р. Българската фолклорна сватба. София: Българската АН, 1984. 264 с.
  • 10. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Меж­дународные отношения, 1995. Т. 2. 696 с.
  • 11. Кухаренко О.О., Кухаренко А.В. Цілі ритуальних церемоній і визначення характеру дій епізодів у структурі циклу національної весільної обрядовості. Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 35. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2019. С. 22—27.
  • 12. Kukharenko O. Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 4 (30). P. 73—85.
  • 13. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2 (28). P. 132—144.
  • 14. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, собр. П.П. Чубинским. Т. 4: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. Санкт-Петербург, 1877. ХХХ + 715 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »