« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 689—699

УДК 738.012.016.02.03(477-25)”195″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.689

ЕКСТЕР’ЄРНА ТА ІНТЕР’ЄРНА КЕРАМОПЛАСТИКА 1950‑х РОКІВ КИЇВСЬКОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ      

СКОРОМНА Алеся

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8961-4524
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dolzhenko2012@gmail.com

Анотація. Мета статті — на основі дослідження архівних матеріалів та образотворчих джерел систематизувати, атрибутувати і проаналізувати обрані мистецькі екстер’єрні та інтер’єрні твори 1950‑х років київської Експериментальної майстерні художньої кераміки, а також окреслити її головні технологічні досягнення. Методологіяпередбачає єдність таких підходів як історичний (введення керамічних виробів до мистецького контексту — 1950-х років та розвиток об’єктів у хронологічній послідовності), фактографічний (дослідження архівних документів), метод компаративного аналізу (атрибуція творів мистецтва, порівняльно‑типологічне зіставлення) та мистецтвознавчий аналіз (формально‑стилістичний аналіз для виявлення стилістики та формоутворення творів). Наукова новизна. До наукового обігу введено обрану групу керамопластики, виконану Експериментальною майстернею у стилі сталінського ампіру та українського необароко в 1950-х роках.

Висновки. З’ясовано, що у 1952—1959 рр. майстерня займалась оформленням дошкільного закладу, адміністративних та житлових будівель Києва, Полтавської та Черкаської областей. Зібраний та проаналізований фактичний матеріал дає змогу проілюструвати певні спостереження щодо звернення в керамопластиці, зокрема О. Грудзинської, до зоо- і фітоморфних мотивів, світлої матової теракоти та емалей.

Ключові слова: Україна, 1950‑ті рр., екстер’єрна та інтер’єрна керамопластика, безолов’яні та безсвинцеві емалі, теракота, орнамент, Н. Федорова, О. Грудзинська, О. Железняк, Експериментальна майстерня.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Сакович І. Декоративно‑ужиткове мистецтво. Кераміка. Історія українського мистецтва: у 6 т. Голов. ред. М. Бажан. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН Української РСР. 1968. Т. 6. Радянське мистецтво 1941—1967 років. С. 359—363: іл.
  • 2. Коломиец Н. Искусство Украинской советской социалистической республики. Архитектура. История искусства народов СССР: у 9 т. Глав. ред. Б. Веймарн. Москва: Изобразительное искусство. 1977. Т. 8. Искусство народов СССР в период Великой отечественной войны и до конца 1950‑х годов. С. 167—210.
  • 3. Коломієць М. Проблеми формування сучасної архітектури Української РСР. Київ: Будівельник, 1973. 147 с.
  • 4. Мусиенко П. Керамика в архитектуре и строительстве (методы художественного оформления керамических изделий). Киев: Изд-во Академии архитектуры Украинской ССР, 1953. 127 с.
  • 5. Манучарова Н. Художня керамічна деталь (досвід ро­боти архітекторів Києва). Вісник Академії архітектури Української РСР. № 2. 1950. С. 20—25.
  • 6. Музиченко С. Творці веселки. Народна творчість та етнографія. 1974. № 3 (127). С. 77—81.
  • 7. Бекетова І. Експериментальна майстерня. Купола. 2007. № 4. С. 70—72.
  • 8. Істоміна Г., Студницька М. Архітектурно‑декоративна кераміка. Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Ка­ра-Ва­сильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН Ук­раїни. 2016. Т. 5: Мистецтво XX — початку XXI століття. С. 129—137: іл.
  • 9. Велигоцкая Н. Керамика Оксаны Грудзинской. Декоративное Искусство. 1965. № 7. С. 44.
  • 10. Про роботу керамічної майстерні Інституту художньої промисловості АА УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 92. Арк. 1—76.
  • 11. Варварцев М.М, Драч І.Ф., Мусієнко П.Н., Панч П.Й., Попов Д.В., Федорова Н.І. та ін. Нариси, статті та вірші про Железняка О.С. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 78. Арк. 1—88.
  • 12. Грудзинська О. Аудіозапис інтерв’ю з керамісткою від 26.10.2020 р.
  • 13. Характеристики, пояснюючі записки, статті, запро­шення та ін. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). ЦДАМЛМ. Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 76. Арк. 1—47.
  • 14. Про роботу експериментальної керамічної майстерні Інституту художньої промисловості АА УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літе­ра­тури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 93. Арк. 1—29.
  • 15. Про роботу експериментальної керамічної майстерні Інституту художньої промисловості АА УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 94. Арк. 1—69.
  • 16. Про роботу майстерні художньої кераміки Інституту архітектурних споруд АБ і А УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 96. Арк. 1—88.
  • 17. Про роботу експериментальної майстерні художньої кераміки. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 97. Арк. 1—8.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »