2016 рік, випуск 2

Викладена робота історико-етнографічної експедиції в 1994—2003 рр. в радіоактивно забруднених територіях Полісся, дається характеристика зони відчуження, описується життя поліщуків в екстремальних умовах, описується враження від окремих сіл, висвітлюється робота міліції, влади, водіїв у зоні, змальовані окремі портрети членів експедиції, показано природнє самовідновлення екосистем, зафіксовано новітній фольклор який витворився під час роботи членів експедиції з респондентами.
Ключові слова: Полісся, Чорнобиль, зона відчуження, народознавство, природа, матеріальна та духовна культура.

Подано народні пісні, які записав автор у 1996 році під час експедиції на Київщину та Житомирщину в села, що перебували в Чорнобильській зоні. Публікуються різні фольклорні жанри — колядки, щедрівки, веснянки, купальські та петрівчані пісні, родинно-обрядові (хрестинні, весільні, похоронні) — у першій частині публікації (№ 2 нашого журналу), та родинно-побутові (про кохання, родинно-побутове життя, колискові, жартівливі пісні), а також станові (чумацькі, солдатські) та ін. — у другій частині публікації (№ 4 нашого журналу). Тексти зафіксовані на магнітну стрічку, відтворене їхнє автентичне звучання. Їх супроводжують мелодії, які транскрибували А. Черноус (10 початкових колядок та щедрівок), О. Серко (всі решта). Комп’ютерний набір нот здійснила Л. Добрянська.
Ключові слова: Чорнобильська зона, народні пісні, жанри, мелодія, текст.

Розглядаються допоміжні технологічні засоби, які забезпечували міцність та довговічність зрубу поліського житла, покращували теплотехнічні властивості стін (специфічне вкладання суміжних полін, скріплення вінців тиблями, вибір у деревинах поздовжніх пазів, прокладання моху тощо). Проаналізовано їх особливості та різновиди. Зроблена спроба з’ясувати часові параметри та динаміку застосування цих засобів у житлобудівництві поліського регіону.
Ключові слова: Полісся, житло, зруб, вінець, тибель, драчка, мох.

У статті стисло аналізується вид народних меблів для схову, укладання та зберігання речей і предметів хатнього та господарського користування — скриня. Автор прослідковує часові параметри побутування, походження, матеріали, розміри, форму, конструкцію, функції, декоративне вирішення. Матеріал представлений переважно районами Середнього Полісся (межиріччя Ужа та Тетерева), проведені порівняння з іншими етнографічними районами.
Ключові слова: Середнє Полісся, народні меблі, скриня, бодня, різьба, розпис.

Розглядається етноекологічний аспект в народному будівництві Полісся, подаються визначення основних понять з екології архітектури, простежуються етноекологічні підходи, пов’язані з вибором місця, деревини для будівництва, власне будівництвом, а також особливу увагу приділяється питанням теплового, звукового, світлового, психологічного та гігієнічного комфорту, правилам правої руки та правої сторони.
Ключові слова: українське Полісся, народна екологія (етноекологія), народні знання, народне будівництво, народна гігієна.

Розглядаються найбільш характерні народні оповідання та пісні про січових стрільців Карпатської України, які побутують в сучасній регіональній усній традиції. Визначено головні теми (боротьба і страждання), сюжетотворчі мотиви (протиборство героя і антипода, випробування-тортури, смерть-жертва, повернення-воскресіння), символічні образи (гімн, жовто-синій прапор, Україна, воля, ріка Тиса, стрілецька могила) та концепти (радість-сум, життя-смерть), які беруть участь у художньо-естетичному конструюванні трагічної екзистенції образу героя-січовика.
Ключові слова: фольклор про Карпатську Україну, народна пісня, проза, тема, мотив, концепт, герой, трагічна екзистенція.

Розглянуто фольклоризм ранньої балади Тараса Шевченка «Причинна». Звернено увагу на своєрідність використання й авторські творчі модифікації жанру народної балади. Значне місце відведено аналізові образної системи твору, досліджено особливість художнього переосмислення фольклорних мотивів.
Ключові слова: фольклоризм, народна балада, фольклорний образ, міфологічні уявлення.

Подаються матеріали, які мали увійти до запланованої кількатомної «Історії української фольклористики», яка готувалась до видання в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, загальну концепцію, схему структури дослідження та опрацювання плану-проспекту першого тому якої, а саме: доромантичні та романтичні зацікавлення українською усно-словесною народною творчістю — було доручено автору цієї статті. Написані початкові розділи цієї праці опубліковані у журналі «Народна творчість та етнографія».
Ключові слова: український фольклор, романтична фольклористика, українське національно-культурне відродження.

Проаналізовано вибір часових рамок жнивних робіт, адже час у традиційній духовній культурі українців розділений на сприятливий і несприятливий. Перший символізував життя, успішність, другий — смерть, невдачу, активізацію «нечистої сили». Вибір «правильного» часу був важливою умовою успіху будь-якої роботи чи ритуальних дій.
Ключові слова: ритуальний час, зажинки, обжинки, обряд, звичай.

Проаналізовано становлення та розвиток традицій формоутворення, декорування, функціонального призначення й використання глиняних виробів, що залежали від способів обробки продовольства для приготування повсякденних, святкових і обрядових харчових запасів, страв і напоїв, а також від природно-географічних умов, характеру господарської діяльності, інтенсивності контактів з іншими народами. Подано авторську типологію українського глиняного посуду за призначенням. Зроблено висновки про те, що глиняний посуд дотепер в основному розглядався окремо від традиційної культури харчування українців або ж торкаючись її побіжно. Види, типи та варіанти глиняного посуду свідчать про конкретне її функціональне використання в культурі харчування українців. Шляхом запозичень і внутрішньої еволюції форм гончарі вибирали найбільш оптимальні варіанти, що виразилося у використанні упродовж ХІХ — першої третини ХХ століття набору посуду, спеціалізованого на задоволенні різних кулінарних потреб господинь.
Ключові слова: глиняний посуд, традиційна культура харчування, форма, призначення, горщик, глечик, друшляк, макітра, українці.

На основі широкого польового матеріалу з теренів Покуття, який автор зібрала під час кількох наукових експедицій, проаналізовано два різновиди ворожби за участю собаки та кота. Висвітлено локальну специфіку мантичних практик покутян, які ґрунтуються на спостереженні за поведінкою цих домашніх тварин, а також віруваннях в їхні віщі здібності.
Ключові слова: ворожба (ворожіння, дивінації, мантичний обряд / практики / дії), собака, кіт, балабухи, калатання, ложки, гавкіт, шлюб, дівування.

Статтю присвячено висвітленню творчості майстра декоративної скульптури Василя Омеляненка із селища Опішня Полтавської області. Вперше проаналізовано ліплений декор його свічників. Наукова розвідка сприяє атрибуції свічників майстра.
Ключові слова: Василь Омеляненко, свічники, ліплений декор, атрибуція.

Розглядаються композиційні особливості формотворення одягу, виготовленого з вовняної «ліжникової» тканини.
Ключові слова: одяг, ліжник, ліжникова тканина, ліжникове вбрання, композиція, орнамент, колорит.

Стаття присвячена дослідженням пам’яток єврейського мистецтва українського мистецтвознавця Павла Миколайовича Жолтовського (1904—1986), єдиного вченого на радянському просторі, який в повоєнний час публікував матеріали з цієї теми, вводив її до наукового та культурного обігу та вважав невід’ємною частиною українського мистецтва. Тема розглядається на тлі історичного контексту життя і діяльності дослідника. Представлена широка спадщина вченого, яка включає фотоколекції пам’яток єврейської матеріальної культури і мистецтва з його експедицій по Волині, Поділля та Київщини 1929—1930 рр. (зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського), мемуари з «єврейськими» сюжетами, наукові статті та матеріали, які вийшли друком в журналах і монографіях протягом 1950—1980-х рр. На підставі цього комплексу, який став безцінною базою для сучасних дослідників, показана видатна роль вченого в історіографії та розвитку єврейського мистецтва, просуванні ідей полікультурності української спадщини.
Ключові слова: єврейське мистецтво, український контекст, Павло Жолтовський, архіви, мемуари, публікації, єврейське містечко, синагоги, розписи, ритуальна юдаїка, символіка, стилістика.

Простежено життєвий шлях і основні наукові здобутки відомого дослідника Покуття Михайла Паньківа. Автор проаналізувала публікації вченого, присвячені вивченню побуту покутян і трансформації традиційної культури Прикарпаття в умовах сучасних глобалізаційних процесів. Відзначено також велику роль етнографа у процесі розбудови мережі музейних установ на території Івано-Франківської області, організації польових досліджень, наукових конференції тощо.
Ключові слова: дослідник, традиційна культура, музей, польові дослідження, Покуття, Прикарпаття.

Досліджуються принципи створення сучасного дизайну громадських інтер’єрів готелів України з подачею монументального декорування. Характеризуються інтер’єрні об’єкти, витримані в чіткій стилістиці та концептуальній ідеї, яка відображається композиційними вирішеннями монументально-декоративного мистецтва. Прояв мистецької творчої подачі, оригінальність та практичність матеріалів зможе яскраво експонувати неординарність та естетичність внутрішнього середовища готелів України.
Ключові слова: дизайн громадського інтер’єру, мону­мен­тально-декоративне мистецтво, готелі України, композиційне вирішення, оригінальна подача.

Статтю присвячено темі дослідження сучасної екранної культури та впливу на суспільну свідомість медіа-продукції на українському телебаченні. Висвітлено позитивні і негативні риси телевізійної екранної культури та формування на її основі світогляду сучасного суспільства. Розглянуті наукові судження та гіпотези авторитетних науковців стосовно питання розвитку сучасного інформаційного середовища та перебування людини в ньому. Показане формування інформаційного суспільства в Україні та вплив на нього екранного віртуального світу, створеного медіа фахівцями різних спеціальностей. Зроблені припущення виходу вітчизняної медіакультури з кризових ситуацій, шляхом створення в державі альтернативного (громадського) телебачення, яке б давало позитивний вплив на українського споживача та молодь зокрема.
Ключові слова: суспільство, інформація, телебачення, маніпуляція, свідомість, дослідник, індивід, культура.