« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 886—892

УДК 398.41(=1:477.82-021.181)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.886

«БЛУД» В ДЕМОНОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕННЯХ ТА ПОВІР’ЯХ ВОЛИНЯН

КРИВЕНКО Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9353-2919
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: n.d.kryvenko@gmail.com

Анотація. На основі аналізу польових матеріалів здійснено характеристику традиційних демонологічних уявлень волинян про блуд. Територія дослідження охоплює етнографічну Волинь з добре збереженим побутуванням архаїчних уявлень, які, однак, недостатньо висвітлені в народознавчій літературі, а тому дослідження є науково важливим та актуальним. Об’єктом дослідження є блуд як демонологічний персонаж в міфологічних уявленнях волинян. Предметом — характерні для волинян уявлення про його іпостасі, функції, місця перебування, генезу, а також магічно-ритуальні способи його знешкодження та нейтралізації. Мета дослідження  — комплексна характеристика традиційних демонологічних уявлень про «блуд», репрезентованих у повір’ях, звичаях і обрядах волинян.

Хронологія дослідження охоплює період від середини ХІХ століття до сучасного періоду побутування досліджуваних явищ. Джерельною основою дослідження є етнографічні матеріали, зібрані під час історико-етнографічних експедицій авторкою впродовж 2009—2019 рр. Розвідка ґрунтується на засадничих методологічних підходах до комплексного історико-етнологічного вивчення етнокультурних явищ й охоплює застосування різних методів (польового спостереження, типологічного аналізу, структурно-функціонального, порівняльно-історичного, реконструктивного, структурно-семантичного).

З’ясовано, що блуд — один з найпоширеніших образів у традиційних демонологічних уявленнях волинян, який сьогодні в численних бувальщинах та оповідках ототожнюється з образом чорта.

Ключові слова: етнографічна Волинь, блуд, демонологія, уявлення, повір’я, апотропей.

Надійшла 10.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ: Довіра, 1992. 414 с.
  • 2. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Клуб сімейн. дозвілля, 2016. 288 с.
  • 3. Чебанюк О.Ю. Українські народні вірування і перекази про блукання: семантика, прагматика, функції. Слов’янський світ. 2014. № 13. С. 20—32.
  • 4. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 263 c.
  • 5. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: етнолігвістичний словник. Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри­п’якевича НАНУ, 2002. 216 с.
  • 6. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 737. Арк. 1—283 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Хмільницького району Вінницької області, Старокостянтинівського та Білогірського районів Хмельницької області, Лановецького району Тернопільської області, 2014 р.).
  • 7. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 773. Арк. 1—109 (Кривенко А. Календарні звичаї та по­вір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Буського та Бродівського районів Львівської області, 2015 р.).
  • 8. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 800. Арк. 1—63 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Жовківського району Львівської області, 2017 р.).
  • 9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 826. Арк. 1—20 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Ківерцівського та Рожищенського районів Волинської області, 2019 р.).
  • 10. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 827. Арк. 1—28 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Рівненського та Костопільського районів Рівненської області, 2019 р.).
  • 11. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 288-Е. Арк. 1—63 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія», зафіксовані студенткою другого курсу Кривенко Анастасією Олександрівною 3—17 липня 2009 р. у Гощанському та Острозькому районах Рівненської області).
  • 12. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 337-Е. Арк. 1—53 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія», зафіксовані студенткою третього курсу Кривенко Анастасією Олександрівною 5—20 липня 2010 р. у Горохівському районі Волинської області).
  • 13. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 496-Е. Арк. 1—122 (Польові етнографічні матеріали до теми «Календарний пласт волинської демонології», зафіксовані аспіранткою Інституту народознавства НАН України Кривенко Анастасією Олександрівною 3—15 липня 2013 р. у Черняхівському, Червоноармійському, Володар-Волинському районах Житомирської області).
  • 14. Архів 497-Е — Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 497-Е. Арк. 1—80 (Польові етнографічні матеріали до теми «Календарний пласт волинської демонології», зафіксовані аспіранткою Інституту народознавства НАН України Кривенко Анастасією Олександрівною 6—11 серпня 2013 р. у Сокальському районі Львівської області та Іваничівському районі Волинської о бласті).
  • 15. Галайчук В., Солоп Б. Традиційні уявлення про самогубців на теренах історико-етнографічної Волині. Вісник Львівського університету. Серія історична (Pp. 927—951). 2019. DOI: http://dx.doi.org/ 10.30970/his.2019.0.9902.
  • 16. Галайчук В. Традиційна демонологія Хмільниччини. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: збірник наукових праць. Вінниця, 2021. № 36. С. 82—92. DOI: https://doi.org/ 10.31652/2411-2143-2021-36-82-92.
  • 17. Кривенко А. Народна демонологія Волині: календар­но-обрядовий контекст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2020. 280 с.
  • 18. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wo­ly­niu z materyjaіуw zebranych przez P. Zofijк Rokos­sowsk№ we wsi Jurkowszczyїnie w pow. Zwiahelskim. Zbiуr wiadomoњci do antropologii krajowej. Krakуw, 1887. Т. 11. С. 130—228.
  • 19. Sokalski B. Powiat Sokalski pod wzglкdem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwуw, 1899. 496 s.
  • 20. Кравченко В. З побуту й обрядів північно-західної Ук­раїни. Волинський науково-дослідчий музей. Житомир, 1928. Т. 1. С. 67—114.
  • 21. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по де-якіх іншіх, недалекіх від цього села місцевостях Житомірського повіту на Волині. Етнографічні матеріали. Жи­томир, 1920. 160 с.
  • 22. Болтарович З., Скрипник Г. Світоглядні уявлення та вірування. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С. 349—358.
  • 23. Іларіон, митроп. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. Ки­їв: Обереги, 1991. 424 с.
  • 24. Галайчук В. Прозовий фольклор Київського Полісся. Полісся України: Матеріали історико-етногра­фіч­ного дослідження. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1997. Вип. 1: Київське Полісся. 1994. С. 229—244.
  • 25. Сахаров И.П. Сказания русского народа, собранные И.П. Сахаровым. Санкт-Петербург, 1849, Т. 2. 234 с.
  • 26. Померанцева Э.В. Мифологические персонажи в рус­ском фольклоре. Москва: Наука, 1975. 194 с.
  • 27. Kulda B.M. Moravskй nбrodnн pohбdky, povмsti, obyиeje a povмry. Praha, 1874. D. 1. 302 s.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »