« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 886—892

УДК 398.41(=1:477.82-021.181)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.886

«БЛУД» В ДЕМОНОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕННЯХ ТА ПОВІР’ЯХ ВОЛИНЯН

КРИВЕНКО Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9353-2919
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: n.d.kryvenko@gmail.com

Анотація. На основі аналізу польових матеріалів здійснено характеристику традиційних демонологічних уявлень волинян про блуд. Територія дослідження охоплює етнографічну Волинь з добре збереженим побутуванням архаїчних уявлень, які, однак, недостатньо висвітлені в народознавчій літературі, а тому дослідження є науково важливим та актуальним. Об’єктом дослідження є блуд як демонологічний персонаж в міфологічних уявленнях волинян. Предметом — характерні для волинян уявлення про його іпостасі, функції, місця перебування, генезу, а також магічно-ритуальні способи його знешкодження та нейтралізації. Мета дослідження  — комплексна характеристика традиційних демонологічних уявлень про «блуд», репрезентованих у повір’ях, звичаях і обрядах волинян.

Хронологія дослідження охоплює період від середини ХІХ століття до сучасного періоду побутування досліджуваних явищ. Джерельною основою дослідження є етнографічні матеріали, зібрані під час історико-етнографічних експедицій авторкою впродовж 2009—2019 рр. Розвідка ґрунтується на засадничих методологічних підходах до комплексного історико-етнологічного вивчення етнокультурних явищ й охоплює застосування різних методів (польового спостереження, типологічного аналізу, структурно-функціонального, порівняльно-історичного, реконструктивного, структурно-семантичного).

З’ясовано, що блуд — один з найпоширеніших образів у традиційних демонологічних уявленнях волинян, який сьогодні в численних бувальщинах та оповідках ототожнюється з образом чорта.

Ключові слова: етнографічна Волинь, блуд, демонологія, уявлення, повір’я, апотропей.

Надійшла 10.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ: Довіра, 1992. 414 с.
  • 2. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Клуб сімейн. дозвілля, 2016. 288 с.
  • 3. Чебанюк О.Ю. Українські народні вірування і перекази про блукання: семантика, прагматика, функції. Слов’янський світ. 2014. № 13. С. 20—32.
  • 4. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 263 c.
  • 5. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: етнолігвістичний словник. Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри­п’якевича НАНУ, 2002. 216 с.
  • 6. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 737. Арк. 1—283 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Хмільницького району Вінницької області, Старокостянтинівського та Білогірського районів Хмельницької області, Лановецького району Тернопільської області, 2014 р.).
  • 7. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 773. Арк. 1—109 (Кривенко А. Календарні звичаї та по­вір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Буського та Бродівського районів Львівської області, 2015 р.).
  • 8. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 800. Арк. 1—63 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Жовківського району Львівської області, 2017 р.).
  • 9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 826. Арк. 1—20 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Ківерцівського та Рожищенського районів Волинської області, 2019 р.).
  • 10. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 827. Арк. 1—28 (Кривенко А. Календарні звичаї та повір’я волинян. Польові матеріали, зібрані в селах Рівненського та Костопільського районів Рівненської області, 2019 р.).
  • 11. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 288-Е. Арк. 1—63 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія», зафіксовані студенткою другого курсу Кривенко Анастасією Олександрівною 3—17 липня 2009 р. у Гощанському та Острозькому районах Рівненської області).
  • 12. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 337-Е. Арк. 1—53 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія», зафіксовані студенткою третього курсу Кривенко Анастасією Олександрівною 5—20 липня 2010 р. у Горохівському районі Волинської області).
  • 13. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 496-Е. Арк. 1—122 (Польові етнографічні матеріали до теми «Календарний пласт волинської демонології», зафіксовані аспіранткою Інституту народознавства НАН України Кривенко Анастасією Олександрівною 3—15 липня 2013 р. у Черняхівському, Червоноармійському, Володар-Волинському районах Житомирської області).
  • 14. Архів 497-Е — Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 497-Е. Арк. 1—80 (Польові етнографічні матеріали до теми «Календарний пласт волинської демонології», зафіксовані аспіранткою Інституту народознавства НАН України Кривенко Анастасією Олександрівною 6—11 серпня 2013 р. у Сокальському районі Львівської області та Іваничівському районі Волинської о бласті).
  • 15. Галайчук В., Солоп Б. Традиційні уявлення про самогубців на теренах історико-етнографічної Волині. Вісник Львівського університету. Серія історична (Pp. 927—951). 2019. DOI: http://dx.doi.org/ 10.30970/his.2019.0.9902.
  • 16. Галайчук В. Традиційна демонологія Хмільниччини. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: збірник наукових праць. Вінниця, 2021. № 36. С. 82—92. DOI: https://doi.org/ 10.31652/2411-2143-2021-36-82-92.
  • 17. Кривенко А. Народна демонологія Волині: календар­но-обрядовий контекст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2020. 280 с.
  • 18. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wo­ly­niu z materyjaіуw zebranych przez P. Zofijк Rokos­sowsk№ we wsi Jurkowszczyїnie w pow. Zwiahelskim. Zbiуr wiadomoњci do antropologii krajowej. Krakуw, 1887. Т. 11. С. 130—228.
  • 19. Sokalski B. Powiat Sokalski pod wzglкdem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwуw, 1899. 496 s.
  • 20. Кравченко В. З побуту й обрядів північно-західної Ук­раїни. Волинський науково-дослідчий музей. Житомир, 1928. Т. 1. С. 67—114.
  • 21. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по де-якіх іншіх, недалекіх від цього села місцевостях Житомірського повіту на Волині. Етнографічні матеріали. Жи­томир, 1920. 160 с.
  • 22. Болтарович З., Скрипник Г. Світоглядні уявлення та вірування. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С. 349—358.
  • 23. Іларіон, митроп. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. Ки­їв: Обереги, 1991. 424 с.
  • 24. Галайчук В. Прозовий фольклор Київського Полісся. Полісся України: Матеріали історико-етногра­фіч­ного дослідження. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1997. Вип. 1: Київське Полісся. 1994. С. 229—244.
  • 25. Сахаров И.П. Сказания русского народа, собранные И.П. Сахаровым. Санкт-Петербург, 1849, Т. 2. 234 с.
  • 26. Померанцева Э.В. Мифологические персонажи в рус­ском фольклоре. Москва: Наука, 1975. 194 с.
  • 27. Kulda B.M. Moravskй nбrodnн pohбdky, povмsti, obyиeje a povмry. Praha, 1874. D. 1. 302 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »