« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1078—1086

УДК 398.3:639.1(477.87)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1078

ТРАДИЦІЙНІ ЗНАННЯ ТА ВІРУВАННЯ МИСЛИВЦІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОЛЬОВИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГУЦУЛІВ ЗАКАРПАТТЯ)

КОРОЛЬ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0471-2115
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Комунальний заклад «Закарпатський музей
  • народної архітектури та побуту»
  • Закарпатської обласної ради, відділ фондів,
  • вул. Капітульна, 33а, 88000, м. Ужгород, Україна,
  • Контакти: e-mail: anshamash@gmail.com

Анотація. Розглядаються традиційні мисливські обряди, магічні практики, які мали забезпечити гарантію влучного пострілу і бути оберегом для рушниці проти її зурочення чарами. Звернута увага на образ мисливця в народних віруваннях гуцулів Закарпаття. Окремо проаналізований обряд «викликання рисі» для полегшення передсмертних мук мисливця. З’ясування специфіки мисливських традицій окремих етнографічних районів для сучасної етнологічної науки є надзвичайно актуальним. Отож мета статті — етнографічний опис традиційних мисливських знань (висліджування тварин, приманювання звіра, форми полювання, народні мисливські пастки), вірувань та магічних практик (створення «направляної пушки», обряд «викликання рисі», «вовчого горла» та ін.) які використовували гуцули Закарпаття ще на початку ХХІ ст.

Територія дослідження охоплює Рахівський район Закарпатської області, хронологічні межі дослідження — перша половина ХХ — початок ХХІ ст.

Робота написана на основі власних польових етнографічних матеріалів, зібраних кущовим методом, та висвітлює окремі ділянки з традиційних знань та вірувань мисливців Закарпатської Гуцульщини.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму, об’єктивності, комплексності, системності та використання основних методів етнологічної науки: історико-порівняльного, типологічного, аналізу та синтезу.

Ключові слова: Гуцульщина, мисливець, вірування, полювання, пастка, рушниця, замовляння, постріл, оберіг, традиції, обряд, демонологія, магія.

Надійшла 2.08.2021

Список використаних джерел

  • 1.     Шухевич В. Гуцульщина: в 5 частинах. Передм. А.А. Карпенко; післям. М.С. Глушко; упоряд. О.О. Савчук (Репринтне видання 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218, [10] с., [294 іл.].
  • 2. Онищук А. Останки первісної культури у Гуцулів. Записано в Зеленій, Надвірнянського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1912. Т. XV. С. 159—177.
  • 3. Потушняк Ф. Стрільба в народном вірованю. Літературна неділя. Річник ІІ. Ужгород, 1942. С. 148—151.
  • 4. Потушняк Ф. Гад в народном вірованю. Літературна неділя. Річник І. Ужгород, 1941. С. 88—90, 101—103.
  • 5. Мандибура М.Д., Федина Р.Й. Допоміжні види занять. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. Відп. ред. Ю.Г. Гошко. Київ: Наукова думка, 1987. С. 146—157.
  • 6. Романюк В. Вірування мисливців Українських Карпат. Народознавчі зошити. 2011. № 2. С. 207—214.
  • 7. Романюк В. Мисливська магія Гуцульщини (кінець ХІХ — сер. ХХ століть). Народна культура Укра їни: традиції і сучасність: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 40-річчю засну вання Національного музею народної архі тектури та побуту України, Київ 8—10 жовтня 2009 р. Укладач і наук. ред. П.М. Федака. Київ: Задруга, 2010. С. 300—306.
  • 8. Романюк В. Народна мисливська етика українців Карпат. Гуманітарні та соціальні науки: матеріали IIІ Міжнародної конференції молодих вчених HSS-2011, 24—26 листопада 2011 року, Львів, Україна. Національний університет «Львівська політехніка». Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. С. 66—67.
  • 9. Романюк В. Традиційні мисливські пастки в Українських Карпатах у другій пол. XIX — першій пол. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 74—84.
  • 10. Романюк В. Активна форма традицiйного мисливства в Українських Карпатах у другiй пол. ХIХ — серед. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2009. № 5—6 (89—90). С. 685—693.
  • 11. Дмитренко А. Етнокультурні традиції мисливського промислу Житомирського Полісся. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. Луцьк, 2013. № 22 (270). С. 185—190.
  • 12. Дмитренко А. Мисливські табу, повір’я і прикмети. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. пр. Вип. 21. Київ: Унісерв, 2006. С. 20—28.
  • 13. Аркушин Г. Повір’я мисливців Західного Полісся. Древляни: Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Львів, 1996. Вип. 1. С. 183—193.
  • 14. Фонди Комунального закладу «Закарпатський музей народної архітектури і побуту» Закар патської обласної ради. (КЗ «ЗМНАіП»ЗОР ЛМ). 15755/ 1706. Польові матеріали до теми «На родна демонологія та народна магія», зафіксовані Королем В.В. 2018 р. в Рахівському р-ні Закарпатської обл. 98 арк.
  • 15. Беньковский И. Поверья и суеверия, относящиеся к охоте. Киевская старина. 1898. Т. LXI. № 7. Отд. 2. С. 9—14.
  • 16. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания [Исследование о южно-русском фольклоре с привлечением фольк лорного материала всех славянских, также арийских народов]. Київ: Киевская Старина, 1890. 406 с.
  • 17. Seweryn T. Lowiectwo ludowe na Wolyniu. Lud. T. XI. Lwów; Warzawa; Kraków; Poznan; Wilno, 1932. S. 24—35.
  • 18. Юдик В. Мисливство та рибальство в селищі Ясіня та його околицях. Етніка Карпат. Випуск 3. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2018. С. 264—269.
  • 19. Токарев С.А. Религиозные верования восточно-славянских народов: ХІХ — нач. ХХ века. Отв. ред. С.И. Ковалев. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1957. 164 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »