« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1104—1113

УДК 821.161.2-92″18″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1104

УКРАЇНЕЦЬ У ГАЛИЦЬКОМУ «СИБІРУ»: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ВОЛОДИМИРА НАВРОЦЬКОГО (1847—1882)

БЕЛІНСЬКА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-4716-6011
  • кандидатка історичних наук,
  • завідувачка кафедрою соціокультурного менеджменту,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmyla.belinska@gmail.com

Анотація. В умовах незалежної української держави актуальною видається можливість вітчизняним науковцям повертати імена активних громадських діячів попередніх часів, які зробили внесок у розвиток українського націєтворення. У статті висвітлено просвітницьку, національно-культурницьку працю українського публіциста Володимира Навроцького, який в умовах етнографічного і політичного польсько-українського пограниччя будив у галицьких українців — громадян Австро-Угорської імперії — почуття національної ідентичності. За українську позицію польський ставленик австрійського уряду А. Голуховський вислав В. Навроцького зі Східної Галичини до Ряшева, з несприятливим кліматом та виснажливими умовами служби, околиці якого називали «галицьким Сибіром».

Мета статті — розкрити феномен Володимира Навроцького як промотора «органічної праці» для народу.

Об’єктом дослідження є процес формування інтелі генцією національної свідомості галицьких українців у другій половині ХІХ ст., а предметом — громадська, публіцистична діяльність В. Навроцького.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму. Для опрацювання архівного, етнографічного й економічного матеріалу були використані методи типологічного, комплексного та ретроспективного аналізів, історичної реконструкції тощо.

Ключові слова: галицькі українці, громадська активність, В. Навроцький, Ряшів, родина, просвіта.

Надійшла 27.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Інститут літератури НАН України імені Т. Шевченка у Києві. Відділ рукописів. Ф. 3 (Іван Франко). Спр. 1602. 271 арк.
  • 2. Грицак Я. «Яких-то князів були столиці в Києві?»: до конструювання історичної пам’яті галицьких українців у 1830—1930-ті роки. Україна Модерна. 2001. Ч. 6. С. 77—95.
  • 3. Інститут літератури НАН України імені Т. Шевченка у Києві. Відділ рукописів. Ф. 3 (Іван Франко). Спр. 4355. 295 арк.
  • 4. Львівська національна бібліотека НАН України іме ні В. Стефаника Відділ рукописів. М. Бучинський. Спр. 318. 12 арк.
  • 5. Витанович І. Володимир Навроцький (1847—1882). Перший український статистик-економіст в Гали чині на тлі своєї доби. Львів, 1934. 82 с.
  • 6. Студинський К. Галичина й Україна в листуванні 1862—1884 рр. Матеріали до історії української куль ту ри в Галичині та її зв’язки з Україною. Харків; Київ: Пролетар, 1931. 587 с.
  • 7. Франко І. Д-р Остап Терлецький. Спомини і матеріали. Записки НТШ. 1902. Т. 50. С. 1—64.
  • 8. Франко І. Дневник В. Навроцького. Житє і слово. Т. ІІ. 1894. Кн. 6. С. 340—445.
  • 9. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 на підставі споминів. Львів, 1936. 736 c.
  • 10. Шашкевич В. Лист до В. Навроцького. Житє і слово. 1894. Т. 1/2. Кн. 1. С. 123.
  • 11. Драгоманов М. Австро-руські спомини (1867—1877). Т. 2. Київ: Наукова думка, 1970. С. 151—288.
  • 12. Брик І. Історія Товариства «Просвіта» у Львові. Львів, 1932. 39 с.
  • 13. Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Ф. 362. Оп. 1. Спр. 172. Арк. 1.
  • 14. Горак Р. Львів — місто Івана Франка. Львів: Центр Європи, 2010. 287 с.
  • 15. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976. Т. 2. С. 334—335.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »