« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1167—1173

УДК 94:37.013.43]:008-047.86(477)”1920/1940″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1167

РОЛЬ РАДЯНСЬКОГО ВЧИТЕЛЬСТВА У НИЩЕННІ ТРАДИЦІЙНОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ В 1920—1940-х рр.

КОНДРАТЮК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5996-1768
  • кандидатка історичних наук, завідувачка відділу етнології,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: lenvin2007@gmail.com

Ірина БАТИРЄВА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6876-8978
  • кандидатка історичних наук, перша заступниця генерального
  • директора Національного музею Голодомору-геноциду,
  • вул. Кропивницького, буд. 8, кв. 38, 21050, м. Вінниця, Україна,
  • Контакти: e-mail: angelbat0@gmail.com

Анотація. Після військової окупації УНР більшовицькою Росією у 1921 р. вчителі як соціальна група перетворилися на об’єкт владної політики. Їх залишали на посаді тільки після засвідчення лояльності до окупаційного режиму. Мета статті — визначити основні напрями та методи впливу нового радянського вчительства на виховання дітей у руслі комуністичної ідеологічної пропаганди. Об’єктом дослідження є діяльність вчителів на території УСРР/УРСР у 1920—1940-х рр., зокрема специфіка їх навчально-виховної, громадської роботи, її вплив на деформацію традиційної обрядової культури та повсякдення українців. Джерельною базою дослідження є усно-історичні свідчення українців, архівні документи, ілюстративні матеріали (плакати), періодичні видання вказаного періоду.

У статті використано структурно-типологічний, історико-порівняльний, міждисциплінарний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: радянський вчитель, традиційна культура, повсякденність, деформація, колективна пам’ять, комуністичний тоталітарний режим, Голодомор-геноцид.

Надійшла 30.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Assmann J., Czaplicka J. Collective Memory and Cultural Identity. New German Critique. Special Issue: Cultural History/Cultural Studies. 1995. № 65. Pp. 125—133.
  • 2. Нора П. Всемирное торжество памяти. Неприкосно венный запас. 2005. № 2—3 (40—41). 25.08.2018. URL: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/nora22.html.
  • 3. Горобець С., Бутко С. Нотатки про Голодомор. Про вчителів. Чернігівський формат. 2018. 28 грудня. URL: https://format.cn.ua/news/notatki_pro_golodomor_pro_vchiteliv/2018-12-28-5613 (дата звернення: 25.08.2020).
  • 4. Міжнародна науково-практична конференція «Про блема екзистенційного вибору під час Голодомору  геноциду». URL: https://holodomormuseum.org.ua/conferencia/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-problema-ekzystentsijnoho-vyboru-pid-chas-holodomoru-henotsydu/.
  • 5. Державний архів Одеської області. Ф. Р. 233. Оп. 1. Спр. 15. 146 арк.
  • 6. Авдієнко М.О. Народна освіта на Україні. ЦСУ УСРР. Харків: Урядова друкарня ім. Фрунзе, 1927. 101 с.
  • 7. Українське радянське суспільство 30-х рр. XX ст.: нариси повсякденного життя: Колективна монографія. Відп. ред. С.В. Кульчицький. Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. 788 с.
  • 8. Якубова Л. Повсякденне життя етнічних меншин радянської України у міжвоєнну добу. Київ, 2011. 339 с.
  • 9. Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду Ук раїни «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» від 19 січня 1919 р. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. № 1/2 (24/25). Київ, 2005. С. 41—42.
  • 10. Державний архів Хмельницької області. Ф. Р. 337. Оп. 1. Спр. 87. 1067 арк.
  • 11. Стасюк О. Сьогоднішні покоління українців долають генетичний страх, спричинений Голодомором. Цензор.нет. 2014. 22 листопада. URL: https://censor.net.ua/resonance/313037/sogodnshn_pokolnnya_ukrantsv_ dolayut_genetichniyi_strah_sprichineniyi_golodo morom_storik_olesya_stasyuk (дата звернення 29.11.2015).
  • 12. Миронов М. Перші піонери. Із спогадів про перші роки Комдитруху. Харків; Одеса: Молодий більшовик, 1932. 99 с.
  • 13. Матеріали, записані у с. Степки Овруцький р-н Житомирської обл. Аудіо архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі — АА ДНЦЗКСТК). Ф. Овруч-(VIII-ІХ)-2016, Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д2.С.1/06. 47 арк.
  • 14. Матеріали, записані у с. Яринівка Березнівський р-н. Рівненська обл. АА ДНЦЗКСТК. Ф. Березне-(VII—VIII)-2013. Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д3.С.2/08. 53 арк.
  • 15. Зміст піонерської роботи в СРСР. Лекція ХV: «Охорона прав дітей та робота з неорганізованими дітьми». Харків, 1929. С. 1—38.
  • 16. Матеріали, записані у с. Грабів Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. АА ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-(VII-VIII)-2017. Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д2.С.2/08. 45 арк.
  • 17. Борисенко В. Така житка… Культура повсякдення України Чорнобильського Полісся (за матеріалами етнографічної експедиції 1994 р.). Київ: Стилос, 2011. 222 с.
  • 18. Кутельмах К. Календарна обрядовість. Матеріали на уково-дослідних робіт 1995—1996 рр. по темі «Комплексне історико-етнографічне дослідження та фіксація матеріальної та духовної культури радіаційно забруднених зон Житомирського Полісся». Львів, 1996. Ч. 1. Т. 7. 620 с.
  • 19. Матеріали, записані у с. Грабів Ріпкенського р-ну Чер нігівської обл. АА ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-(VII—VIII)-2017. Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д2.С.2/20. 45 арк.
  • 20. Балушок В. Традиційні молодіжні угрупування на півночі Центрального Полісся. Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАНУ, 1997. Вип. 1: Київське Полісся. 1994. С. 319—324.
  • 21. Стасюк О. Геноцид українців: деформація народної культури. Київ: Стилос, 2008. 224 с.
  • 22. Рукописний Архів Інституту мистецтвознавст ва, фольклористики та етнології НАН України. Ф. 30. Сергіїв М.К.
  • 23. Ткаченко Б. Під чорним тавром: документи, факти, спогади. Історична розвідка про геноцид в Україні, і зокрема на Сумщині, в 1932—1933 роках, скріплена найвищим суддею — людською пам’яттю. Видання друге. Доповнене. Суми: Мрія-1 ТОВ, 2008. 784 с.
  • 24. Колективізація і голод на Україні, 19291933: зб. док. і матеріалів. Відп. ред. С.В. Кульчицький. Київ: Наукова думка, 1992. 728 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »