« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1261—1266

УДК94:271.2-535.3(477.41)”18/1917″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1261

З ІСТОРІЇ ХОРУ КИЇВСЬКОГО МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ (ХІХ — ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

ПЕРЕПЕЛЮК Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7261-5811
  • докторка філософії, викладачка кафедри історії України,
  • молодша наукова співробітниця, Уманський державний
  • педагогічний університет імені Павла Тичини,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Україна,
  • Контакти: e-mail: perepelu4ka@gmail.com

Анотація. У статті здійснено аналіз архівних матеріалів та останніх публікацій, що стосуються різних аспектів діяльності хористів Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря з ХІХ до початку ХХ століття. Особливістю наукового пошуку стала абсолютна нерозробленість окресленої теми, звідки випливає актуальність дослідження. Вагомість отриманих результатів полягає у висвітленні унікальних фактів з історії монастирського хору, тобто предмет дослідження є кількісний склад півчих у різний час, їх персоніфікація.

Наведено імена регентів, митрополитів, які опікувалися своїми клірошанами, а також усіх причетних до діяльності хору. Проаналізовано збережені документи фінансового характеру, в яких міститься інформація про оплату праці півчих, витрати на пошив одягу та його види, харчування та навчання.

Отож мета статті — відтворити історію діяльності хору Михайлівського Золотоверхого монастиря з ХІХ до початку ХХ століття, коли обитель вважалась другою за значенням святинею та однією із духовних освітніх осередків Києва.

Устатті застосовані культурологічний, системний, статистичний методи дослідження.

Ключові слова: церковний хор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Православна церква, Іриней Фальковський, Іван Апполонов, ХІХ — початок ХХ століття, Київ.

Надійшла 26.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Клос В. Історія Михайлівського Золотоверхого монастиря. Київ: Грані-Т, 2007. 120 с.
  • 2. Кривошея Ір. Київський митрополичий хор у ХІХ столітті: реконструкція одягу півчих. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2020. Вип. 33. С. 83—89. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-33-83-89
  • 3. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 169. Оп. 2 (сп. 5, § 14). Спр. 7. Арк. 1—5. Дело о певческом архиерейском хоре, 1843 р.
  • 4. Хижняк З. Фальковський Іван Якимович. Енциклопедія історії України. Т. 10. Київ: Наукова думка, 2013. 784 с.
  • 5. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 8. Спр. 13. Арк. 1—4. Товарний чек на продукти для настоятеля та півчих Києво-Михайлівського монастиря, 1850 р.
  • 6. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 6. Спр. 258. Арк. 1—14. Тетрадь записи успеваемости и поведения учеников монастырского хора за 1875 год, 1875 р.
  • 7. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 1. Спр. 30. Арк. 1—2. Дело о утверждении певчего Гречинского регентом, 1810 р.
  • 8. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 7. Спр. 33. Арк. 1—10. Дело по прошении ученика низшего Отделения киевской духовной семинарии Ивана Орлова о принятии его реагентом в певческий хор его преосвященства, 1827 р.
  • 9. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 2 (Сп. 5, § 14). Спр. 1. Арк. 1—13. Дело о перемене регентов певческого Архиерейского хора в Михайловском монастыре. О издаче ими по описям нотных книг и тетрадей, и прочих вещей к певческому хору принадлежащих, 1832 р.
  • 10. Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник. Київ: Музична Україна, 2004. 352 с.
  • 11. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 6. Спр. 406. Арк. 1. Докладная записка регента архиерейского хора о покупке книг для библиотеки хора, 1908 р.
  • 12. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 6. Спр. 1386. Арк. 1—20. Расписания на выдачу жалования певчим архиерейскаго хора за 1911 г.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »