« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1261—1266

УДК94:271.2-535.3(477.41)”18/1917″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1261

З ІСТОРІЇ ХОРУ КИЇВСЬКОГО МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ (ХІХ — ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

ПЕРЕПЕЛЮК Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7261-5811
  • докторка філософії, викладачка кафедри історії України,
  • молодша наукова співробітниця, Уманський державний
  • педагогічний університет імені Павла Тичини,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Україна,
  • Контакти: e-mail: perepelu4ka@gmail.com

Анотація. У статті здійснено аналіз архівних матеріалів та останніх публікацій, що стосуються різних аспектів діяльності хористів Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря з ХІХ до початку ХХ століття. Особливістю наукового пошуку стала абсолютна нерозробленість окресленої теми, звідки випливає актуальність дослідження. Вагомість отриманих результатів полягає у висвітленні унікальних фактів з історії монастирського хору, тобто предмет дослідження є кількісний склад півчих у різний час, їх персоніфікація.

Наведено імена регентів, митрополитів, які опікувалися своїми клірошанами, а також усіх причетних до діяльності хору. Проаналізовано збережені документи фінансового характеру, в яких міститься інформація про оплату праці півчих, витрати на пошив одягу та його види, харчування та навчання.

Отож мета статті — відтворити історію діяльності хору Михайлівського Золотоверхого монастиря з ХІХ до початку ХХ століття, коли обитель вважалась другою за значенням святинею та однією із духовних освітніх осередків Києва.

Устатті застосовані культурологічний, системний, статистичний методи дослідження.

Ключові слова: церковний хор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Православна церква, Іриней Фальковський, Іван Апполонов, ХІХ — початок ХХ століття, Київ.

Надійшла 26.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Клос В. Історія Михайлівського Золотоверхого монастиря. Київ: Грані-Т, 2007. 120 с.
  • 2. Кривошея Ір. Київський митрополичий хор у ХІХ столітті: реконструкція одягу півчих. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2020. Вип. 33. С. 83—89. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-33-83-89
  • 3. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 169. Оп. 2 (сп. 5, § 14). Спр. 7. Арк. 1—5. Дело о певческом архиерейском хоре, 1843 р.
  • 4. Хижняк З. Фальковський Іван Якимович. Енциклопедія історії України. Т. 10. Київ: Наукова думка, 2013. 784 с.
  • 5. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 8. Спр. 13. Арк. 1—4. Товарний чек на продукти для настоятеля та півчих Києво-Михайлівського монастиря, 1850 р.
  • 6. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 6. Спр. 258. Арк. 1—14. Тетрадь записи успеваемости и поведения учеников монастырского хора за 1875 год, 1875 р.
  • 7. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 1. Спр. 30. Арк. 1—2. Дело о утверждении певчего Гречинского регентом, 1810 р.
  • 8. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 7. Спр. 33. Арк. 1—10. Дело по прошении ученика низшего Отделения киевской духовной семинарии Ивана Орлова о принятии его реагентом в певческий хор его преосвященства, 1827 р.
  • 9. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 2 (Сп. 5, § 14). Спр. 1. Арк. 1—13. Дело о перемене регентов певческого Архиерейского хора в Михайловском монастыре. О издаче ими по описям нотных книг и тетрадей, и прочих вещей к певческому хору принадлежащих, 1832 р.
  • 10. Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник. Київ: Музична Україна, 2004. 352 с.
  • 11. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 6. Спр. 406. Арк. 1. Докладная записка регента архиерейского хора о покупке книг для библиотеки хора, 1908 р.
  • 12. ЦДІАК України. Ф. 169. Оп. 6. Спр. 1386. Арк. 1—20. Расписания на выдачу жалования певчим архиерейскаго хора за 1911 г.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »