« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1435—1440

УДК [791.046:316.37]”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1435

ОБРАЗ «ЧУЖОГО» В РАДЯНСЬКОМУ КІНЕМАТОГРАФІ ТА (ПОСТ)РАДЯНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ

ТХОРЖЕВСЬКА Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4696-4636
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • доцентка кафедри нових медіа та медіадизайну
  • ОНУ імені І.І. Мечникова
  • Контакти: e-mail: tvtchor@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено проблемі конструювання ідентичності. Ця проблема є актуальною і разом з тим абсолютно неосяжною. Ідентичність є міфологічною, оскільки міф впорядковує світ і визначає світогляд. Міфи колективні (зокрема державні) творяться свідомо елітами. Новостворена міфологія, яка є підґрунтям ідентичності, повинна корелювати з колективною пам’яттю суспільства. Радянський кінематограф був одним з інструментів творення радянського міфу. Проблема полягає у тому, як саме його сюжети корелювали (корелюють) з «колективною пам’яттю». 

На сконструйованій радянській міфологія побудована ідентичність, яка продовжує існувати. Якими способами вона творилася і в який спосіб побутує сьогодні — проблема, яку необхідно досліджувати. Звісно, проблема є неосяжною і варто її обмежити. Для такого обмеження добре підходить аналіз окремих радянських кінострічок 1960—1980-х рр. (хронологічні межі дослідження). Отже, кінцевою метою роботи є аналіз радянських кінострічок як інструментів творіння ідентичності.

Ключові слова: ідентичність, міфологія, колективна пам’ять, радянський кінематограф.

Надійшла 7.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бруйбекер Р., Купер Ф. За пределами идентичности. Ab imperio. 2002.С. 131—140. URL: http://abimperio.net/books/Myths_and_Misconceptions.pdf.
  • 2. Джадт Т. Пограничний народ. Критика. 2010. Серпень. URL: http://krytyka.com/ua
  • 3. Schöpflin George, Geoffrey, A. (Ed.). (1997). «The Functions of Myth and a Taxonomy of Myths». In Myths and Nationhood. P. 19—36.
  • 4. Льюис К. Похороны великого мифа. URL: http://azbyka.ru/poxorony-velikogo-mifa. 
  • 5. Чернявская Ю. Идентичность на фоне мифа. Антропологический форум. 2008. № 8. С. 198—226.
  • 6. Колаковський Л. Мої правильні погляди на все. Київ: Києво-Могилянська академія, 2005. 278 с. 
  • 7. Грицак Я. Історики і час. УКУ. URL: http://ucu.edu.ua/library/9077/.
  • 8. Эдельман О. Легенды и мифы Советского Союза. 1999. Логос. URL: http://www.ruthenia.ru/logos/num ber/1999_05/1999_5_15.htm.
  • 9. Федевич К. Бандера глазами простых росиян. Zaxid.net. 2009.URL: http://zaxid.net/news/showVideos.do.
  • 10. Кісь Р. Глобальне — національне — локальне. Соціальна антропологія культурного простору. Львів: Коло, 2021. 360 с.
  • 11. Тхоржевська Т. Стереотипні уявлення православних про «штунду». Історія релігій в Україні. Науковий що річник. Книга І. Львів, 2011. С. 72—78.
  • 12. Львов А. Кровь и маца: тексты, практики, смыслы. Религиозные практики в современной России: Сборник статей. Под ред. К. Русселе и А. Агаджаняна. 2006. С. 51—68. URL: http://lvov.judaica.spb.ru/blood-libel.shtml.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »