Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 868—875
УДК 392.1(=161.2)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.868
ЗМІНА СТАТУСІВ І ФУНКЦІЙ УЧАСНИКІВ УКРАЇНСЬКИХ РОДИЛЬНИХ ОБРЯДІВ
КУХАРЕНКО Олександр
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
- кандидат філологічних наук, доцент,
- Харківська державна академія культури,
- Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
- Контакти: e-mail: art-red@ukr.net
Анотація. Мета статті — дослідити зміни соціальних статусів головних учасників родильних обрядів: вагітної, яка внаслідок обрядових дій стає породіллею й матір’ю, баби — повитухою, односельців — хрещеними батьками. Проводячи паралелі зі змінами статусів інших циклів родинних обрядів — весільних і поховальних, дослідник доходить висновку, що родильний цикл також поділяється на чотири етапи, які визначені соціальними статусами головного героя: ненароджене — народжене — немовля — дитина. Граничними обрядами, в яких здійснюються переходи до наступних етапів і статусів у структурі циклу, виявилися три обряди — пологи, ім’янаречення й хрестини; а точніше — кульмінаційні епізоди цих обрядів.
На прикладі з обрядом пострижин цілком вірогідним видається припущення, що в кінці попереднього обряду доступ до джерела сакралізації з потойбіччя припиняється та відновлюється на початку наступного. У зв’язку з цим пострижини, які відбуваються через рік після основного циклу з дев’яти обрядів, було виключено зі створеної структури родильних обрядів. Обряд пострижин має за мету лише повернення до подій річної давнини й саме до події народження, яка є складовим епізодом обряду пологів.
Актуальність і наукова новизна теми визначаються поєднанням тематичних спрямувань: з одного боку — родинні обряди, зокрема поховальні, з іншого — доцільність впровадження етнологічного підходу в узгодженні з структурно-функціональним методом дослідження, що становить прогресивну й результативну методологію студіювання об’єктів національної традиції.
Ключові слова: українська обрядовість, родинні ритуали,родильний обряд, обряди переходів, антиномії, медіація.
Надійшла 23.08.2022
Список використаних джерел
- 1. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточная лит-ра, 1999. 198 с.
- 2. Кухаренко О.О. Критерії поділу структури весільних обрядів. Парадигма пізнання: гуманітарні питання. Київ, 2016. № 8. С. 36—49.
- 3. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2 (28). P. 132—144.
- 4. Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре: структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. Санкт-Петербург: Наука, 1993. 238 c.
- 5. Воропай О.І. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. 592 с.
- 6. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Москва: Лабиринт, 2000. 336 с.
- 7. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва: Глав. ред. восточной литературы, 1985. 536 с.
- 8. Кухаренко О.О., Кухаренко А.В. Цілі ритуальних церемоній і визначення характеру дій епізодів у структурі циклу національної весільної обрядовості. Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 35. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2019. С. 22—27.
