Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1178—1184
УДК [7.04.03’06:27-526.62-312.47](477)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1178
ВІЛЕНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ: ГЕНЕЗА І АТРИБУЦІЯ ВИБРАНИХ ЗРАЗКІВ
СКОП Михайло
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5901-8211
- аспірант,
- Львівська національна академія мистецтв,
- вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: neivanmade@gmail.com
Анотація. Стаття присвячена Віленській іконі Божої Матері і її вибраним копіям. Новизна тематики полягає у синтезі історичних відомостей та результатів мистецтвознавчого аналізу пам’яток задля вирішення низки суперечностей, виявлених у попередніх дослідженнях. Зокрема, диференціації двох іконографічних типів, що ідентифікуються як «Віленська Богородиця», атрибуції відомих зразків та обґрунтуванні версій щодо їх появи та зникнення.
Метою статті є дослідити художні особливості та іконографію вибраних ікон «Віленської Богородиці», обґрунтувати версію про створення одного з типів ікони в XVI ст., а також — довести, що одна із відомих збережених копій може бути іконою, яка вважається втраченою в 1915 р. Для цього було застосовано такі методи: формально-стилістичний, порівняльний, метод іконографічного аналізу, метод реконструкції, аналіз історичних даних, метод дослідження культурного контексту.
Об’єктом дослідження є вибрані зразки «Віленської Богородиці», а предметом — художні особливості, атрибуція та іконографія.
В результаті дослідження було виявлено, що немає достовірних даних про те, як виглядала ікона «Віленської Богородиці» до XVII ст.; обґрунтовано гіпотезу про походження обох типів ікони; наведено докази того, що ікона, яка зберігається у збірці собору Казанської Богородиці у Санкт-Петербурзі, може бути втраченою іконою «Віленської Богородиці».
Ключові слова: Богородиця Одигітрія, Віленська Богородиця, іконографія, Леонтій Тарасевич, жовківська школа іконопису, іконостас, український іконопис, чудотворна ікона.
Надійшла 29.09.2022
Список використаних джерел
- 1. Homolicki M. Dwa pomniki cerkwi Šw. Trojcy w Wilnie. Wizerunki i Roztrząsania Naukowe. Poczet Nowy drugi. Wilno, 1843. T. 24. S. 110—127.
- 2. Riklius T. Mįslingas Vilniaus Mergelės Marijos atvaizdas (NŽ-A nr. 2). Geg 9. 2019. URL: https://nzidinys.lt/tomas-riklius-mislingas-vilniaus-mergeles-marijos-atvaizdas-nz-a-nr-2/ (дата звернення: 21.12. 2021).
- 3. Janonienė R. Vilniaus Dievo Motinos ikona ir jos kultas Švč. Trejybės cerkvėje. Menotyra. 2017. T. 24. № 1. P. 1—16.
- 4. Степовик Д.В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. Київ: Наукова думка, 1986. 233 с.
- 5. Скоп Л. Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці. Львів: Логос, 2004. 256 с.
- 6. Tomalska J. Historia jednego zabytku. Ikona Matki Boskiej Bielskiej. Białoruskie Zeszyty Historyczne. 2012. T. 36. S. 23—40.
- 7. Janocha M. Ruskie i Rosyjskie Ikony Hodegetrii. Salvatoris Mater. № 10/1. 2008. S. 153—172.
- 8. Друзюк Г., Скоп М. Ікона Івана Рутковича «Богородиця Одигітрія» із Кам’янко-Бузького району: художні особливості, атрибуція та іконографія. Народознавчі зошити. № 1 (163). 2022. S. 36—49.
- 9. Щербицкий И. Виленский Свято-Троицкий монастырь. Вильна: Типография Губернского правления, 1885. 190 c.
- 10. Сборник изображений явленных и чудотворных икон Пресвятыя Богородицы в православной церкви прославляемых. Москва: Манухин, 1866. 210 c.
- 11. Пискун Ю.А. Виленская Одигитрия Икона Божией Матери. URL: https://www.pravenc.ru/text/158626. html (Дата звернення: 20.12.2021).
- 12. Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя. T. 1. Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 2005. 785 с.
- 13. Volanas A. Idololatriae loiolitarum Vilnensium oppugnatio. Vilnae: Typis et sumptibus eiusdem Andreae Volani; per Joannem Kartzanum Velicensem, 1583. P. 13.
- 14. Cтруков Д. Альбом рисунков. 1864—1867. Минск: Беларуская Энцыклапедия імя П. Броўкі, 2011. 308 с.
- 15. Изображение чудотворного образа Пресвятой Богородицы Виленския. Фрагмент гравюры. Вторая половина XVIII в. Из собрания А.В. Олсуфьева (Из серии 130 икон Пресвятой Богородицы). Федеральное государственное бюджетное учреждение «Российская Национальная библиотека». URL: https://kp. rusneb.ru/item/material/5fcf8c5f991f3b91423467c3 (дата звернення: 21.12.2021).
- 16. Klokova G. Rosyjskie malarstwo ikonowe, Russian Icon Painting, Russische Ikonenmalerei. Moskwa; Warszawa, 1991. S. 184—185.
- 17. Пелех М. Апостольська тематика маловідомого іконостасу XVII cт. Преображенської церкви у селі Смолин (Яворівщина) Апологет. 2012. № 32—33. Матеріали V Міжнародної конференції у Львові, 23—24 листопада 2012 р. «Християнська сакральна традиція: Віра, духовність, мистецтво»; Богословський збірник Львівської Духовної Академії УПЦ КП. Львів, 2012. С. 108—111.
- 18. Православная Энциклопедия. Т. 32. URL: https://www.pravenc.ru/text/1684331.html (дата звернення: 20. 12.2021).
- 19. Изображение иконы Киево-Братская #13772. URL: http://pravicon.com/image-13772 (дата звернення: 20.12. 2021).
