Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 512—518

УДК 398″194/196″:393.15

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.512

ІНОЕТНІЧНІ ПЕРСОНАЖІ У НАРОДНІЙ ПРОЗІ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНУ БОРОТЬБУ 40—60-х рр. ХХ ст.

ДЕМЕДЮК Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X

кандидат філологічних наук, наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. З’ясування базових чинників збереження та зміцнення традиційної народної культури, етнічної та національної ідентичності українців в умовах глобалізації через ретельне розкриття зображення чужинців у фольклорних наративах про події Другої світової війни на Волинському Поліссі постає актуальним. Метою запропонованої розвідки є з’ясування специфіки іноетнічного героя в період Другої світової війни, що актуалізується в образах поляка, єврея, німця, угорця. Об’єктом дослідження обрано фольклорний наратив Волинського Полісся, а предметом — відображення у текстах специфіки зображення чужого в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами — структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використана методологія українських та зарубіжних істориків та дослідників народної прози (В. Сергійчука, І. Пашука, О. Бріциної та ін.). Для формування джерельної бази проведено фольклорні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів згідно з попередньо підготовленим запитальником.

Підкреслено роль історичних обставин та міжетнічних контактів, їхню диференціацію залежно від змін історичних реалій. Доведено провідну роль загальнолюдських цінностей добра, милосердя і самопожертви, які відіграють важливу роль при зображенні позитивно маркованого іноетнічного персонажа.

Ключові слова: іноетнічний персонаж, політична ситуація, фольклорна проза, образ чужинця, міжетнічний конфлікт.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Сіліч Л. Маневиччина в часи німецької окупації 1941—1944 рр. Маневиччина крізь віки: наук.-краєзн. нарис. Ред., уклад. та кер. авт. кол. П. Хомич. Луцьк, 2005. С. 42—68.
  2. Сергійчук В.І. Трагедія Волині: Причини і перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Київ: Укр. вид. спілка, 2003.
  3. Антонюк Я. Діяльність СБ ОУН на Волині. Луцьк: Волин. кн., 2007.
  4. Каліщук О. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010—2011. Вип. 3—4. С. 292—306.
  5. Гулай В. Етнополітичні конфлікти та етнічна мобілізація в Західній Україні в роки Другої світової війни. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: (збірник наукових праць). Львів: Львівська політехніка, 2006. Вип. 18. С. 81—86.
  6. Пущук І. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Рожищенський і Маневицький райони. Луцьк, 2009.
  7. Сілецький Ю. Р. Етнічні гетеростереотипи в традиційному світогляді українців: автореф. дис … канд. іст. наук. Львів: б. в., 2009.
  8. Ніколаєць Ю. Національні меншини України у роки Другої світової війни у контексті етнополітичних практик воюючих сторін: науковий дискурс. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5—6. С. 321—368.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »