« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 512—518

УДК 398″194/196″:393.15

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.512

ІНОЕТНІЧНІ ПЕРСОНАЖІ У НАРОДНІЙ ПРОЗІ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНУ БОРОТЬБУ 40—60-х рр. ХХ ст.

ДЕМЕДЮК Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X

кандидат філологічних наук, наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. З’ясування базових чинників збереження та зміцнення традиційної народної культури, етнічної та національної ідентичності українців в умовах глобалізації через ретельне розкриття зображення чужинців у фольклорних наративах про події Другої світової війни на Волинському Поліссі постає актуальним. Метою запропонованої розвідки є з’ясування специфіки іноетнічного героя в період Другої світової війни, що актуалізується в образах поляка, єврея, німця, угорця. Об’єктом дослідження обрано фольклорний наратив Волинського Полісся, а предметом — відображення у текстах специфіки зображення чужого в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами — структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використана методологія українських та зарубіжних істориків та дослідників народної прози (В. Сергійчука, І. Пашука, О. Бріциної та ін.). Для формування джерельної бази проведено фольклорні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів згідно з попередньо підготовленим запитальником.

Підкреслено роль історичних обставин та міжетнічних контактів, їхню диференціацію залежно від змін історичних реалій. Доведено провідну роль загальнолюдських цінностей добра, милосердя і самопожертви, які відіграють важливу роль при зображенні позитивно маркованого іноетнічного персонажа.

Ключові слова: іноетнічний персонаж, політична ситуація, фольклорна проза, образ чужинця, міжетнічний конфлікт.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Сіліч Л. Маневиччина в часи німецької окупації 1941—1944 рр. Маневиччина крізь віки: наук.-краєзн. нарис. Ред., уклад. та кер. авт. кол. П. Хомич. Луцьк, 2005. С. 42—68.
  2. Сергійчук В.І. Трагедія Волині: Причини і перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Київ: Укр. вид. спілка, 2003.
  3. Антонюк Я. Діяльність СБ ОУН на Волині. Луцьк: Волин. кн., 2007.
  4. Каліщук О. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010—2011. Вип. 3—4. С. 292—306.
  5. Гулай В. Етнополітичні конфлікти та етнічна мобілізація в Західній Україні в роки Другої світової війни. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: (збірник наукових праць). Львів: Львівська політехніка, 2006. Вип. 18. С. 81—86.
  6. Пущук І. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Рожищенський і Маневицький райони. Луцьк, 2009.
  7. Сілецький Ю. Р. Етнічні гетеростереотипи в традиційному світогляді українців: автореф. дис … канд. іст. наук. Львів: б. в., 2009.
  8. Ніколаєць Ю. Національні меншини України у роки Другої світової війни у контексті етнополітичних практик воюючих сторін: науковий дискурс. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5—6. С. 321—368.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »