2008 рік, випуск 1-2

1-2-2008

Анатолій Войнаровський Інтелектуальна власність в Україні – від колоніального до вітчизняного законодавства. С. 2-6
читати »

Микола Мушинка Завершення року Степана Рудницького в Україні. С. 6-9
читати »

Роман Кирчів Народознавчі матеріали з Чорнобильського краю напередодні катастрофи. С. 10-13
читати »

Михайло Глушко Михайло Грушевський – ініціатор та організатор етнографічних досліджень в НТШ. С. 14-20
читати »

Ірина Колочова Динаміка розвитку родини і шлюбу білорусів та її вплив на стійкість етнокультурних процесів в містах Білорусі в кін. XX – поч. XXI ст. С. 21-27
читати »

Петро Чорній Соціально-економічне становище єврейської етнічної групи Української Галичини в міжвоєнний період (1919-1939 рр.). С. 28-39
читати »

Марія Горбаль Різдвяні вогні в обрядовості лемків. С. 40-48
читати »

Петро Зборовський Різдвяний цикл свят. С. 49-53
читати »

Стефанія Гвоздевич Трансформація традиційної сімейної обрядовості українців. С. 54-58
читати »

Валерія Цубенко Родильні обряди населення Києво-Подільського військового поселення кавалерії. С. 58-62
читати »

Артем Гощіцькій, Тетяна Наконечна Про “жертовні” камені на Бойківщині. С. 63-73
читати »

Володимир Романюк Традиційні мисливські пастки в Українських Карпатах у другій пол. XIX – першій пол. ХХ ст. С. 74-84
читати »

Марія Костів Пластові переспіви. С. 85-92
читати »

Олександра Дідула Співвідношення семантичних кодів у різних мовах та культурах. С. 93-96
читати »

Галина Івашків Функція, типологія та художні особливості глиняних хрестів в Україні. С. 97-105
читати »

Павло Бондар Твір Гартмана Вітвера “Жінка, що обнімає за шию журавля”: Проблеми атрибуції та іконографії. С. 106-110
читати »

Євгенія Дмитрів Особливості розвитку житлового інтер’єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. С. 111-114
читати »

Оксана Тріска Павло Громницький, український мистець у Празі. С. 115-121
читати »

Наталія Кучеренко Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка. С. 122-127
читати »

Христина Береговська Симбіоз стилістичних змін та напрямків у живописній практиці Йоанни Нижник-Винників. С. 127-133
читати »

Марія Ваврух Графічне мистецтво Богдана Сороки. С. 134-139
читати »

Віктор Білий Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева. С. 140-145
читати »

Ірина Гаймус Художньо-ідеологічний синтез у монументальному живописі України радянського періоду. С. 146-152
читати »

Любов Волошин Юрій Старосольський: повернення із забуття. С. 153-156
читати »

Людмила Герус Досвід, помножений людяністю. С. 157-159
читати »

Микола Моздир Народні меблі в Україні. Генезис. Еволюція форм. С. 160-183
читати »

Лілія Чайковська Художні вироби зі шкіри у фондовій збірці Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. С. 184-205
читати »

Ганна Врочинська Народна іграшка і сучасність. С. 206-206
читати »

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »