« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 183–187

УДК 738.3:7.071-028.78](477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.183

ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-6936-0328

Надійшла 26.01.2017

ГОНЧАРНА МАЙСТЕРНЯ «ПОКУТСЬКА КЕРАМІКА»: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Мотиль Романа Ярославівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

доцент Інститут архітектури

Національного Університету «Львівська політехніка»,

кафедра Дизайну та основ архітектури,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: (067)6708698; e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Стаття висвітлює питання становлення і творчої діяльності сучасної гончарної майстерні «Покутська кераміка». Автор аналізує давні традиції та новаторські тенденції у творчості гончарів, розглядає стилістику, особливості форми і декору гончарних творів. Дослідження проведено на основі матеріалів, здобутих під час комплексної наукової експедиції Інституту народознавства Національної академії наук України на Покуття (11—30 липня 2016 р.).

Ключові слова: Покутська кераміка, творчість, традиції, новаторство, гончар, стилістика, посуд, форма, декор, гончарні вироби.

Список використани джерел:

 Березанська С.С. Комарівська культура / С.С. Березанська // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 354—363.

  1. Біляшівський М. Дещо про українську орнаментику / Микола Біляшівський // Сяйво. —1913. — Nr 3.
  2. Захарук Ю.М. Памятки культури лінійно-стрічкової кераміки / Ю.М. Захарук // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 96—104.
  3. Кіндрачук М. Магія глини в руках митців / М. Кіндрачук, І. Миронюк, І. Романюк // Котиківка: від Трипілля до наших днів. Історико-краєзнавчий нарис про колишнє передмістя Городенки. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. — С. 76—79.
  4. Лащук Ю. Покутська кераміка / Юрій Лащук. — Опішне : Українське народознавство, 1998. — 160 с. : іл.
  5. Матейко К.І. Народна кераміка західних областей Української РСР ХІХ—ХХ ст. / К.І. Матейко. — Київ, 1959. — 107 с.
  6. Мовша Т.Г. Середній етап трипільської культури / Т.Г. Мовша // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 165—177.
  7. Мотиль Р. Гуцульська неполив’яна кераміка кінця ХІХ — початку ХХ століть: художні особливості / Романа Мотиль // Łemkowie, bojkowie, rusini — His­to­ria, współczesnosć, kultura materialna i duchowa. — Tom VI. — Slupsk, 2016. — S. 491—503.
  8. Романець Т.А. Стародавні витоки мистецтва української кераміки / Т.А. Романець. — Київ : Просвіта, 1996. — 129 с.
  9. Свєшніков І.К. Культура шнурової кераміки західної частини УРСР / І.К. Свєшніков // Археологія Української РСР. — Т. 1. — Київ : Наукова думка, 1971. — С. 292.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »