« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1149—1155

УДК: 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1149

ТВОРИ ТИМОТЕЯ-МАЛЯРА, МІЩАНИНА РИБОТИЦЬКОГО 1660—1670-ТІ РР.

Косів Роксолана Романівна — кандидат мистецтвознавства,

старший науковий працівник відділу давньоукраїнського мистецтва

Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького,

доцент кафедри сакрального мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: lanakosiv@yahoo.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Анотація. Розглядається Апостольське Моління 1673 р. авторства майстра Тимотея з міста Риботичі біля Перемишля, яке, як свідчить підпис, він намалював разом зі шваґром. Моління є найдавнішою збереженою пам’яткою з авторським підписом маляра з цього великого і добре відомого у другій пол. XVII—XVIII ст. мистецького осередку Надсяння. Увагу приділено характерній малярській манері твору, що не цілком «вписується» в усталене на сьогодні поняття про творчість риботицьких майстрів. На підставі вивчення авторського почерку до спадщини риботицького маляра Ти­мотея віднесено також унікальне полотнище, що було частиною іконостасу зі зображенням Празникового, Молільного та Пророчого ярусів. Обидва твори є вихідними пам’ятками, що дають уяву про розвиток стилістики ікономалярства риботицьких майстрів у 1650—1670­х рр.

Ключові слова: маляр Тимотей, іконографія, стилістика, м. Риботичі, риботицький малярський осередок, Апостольське Моління 1673 р.

Надійшла 12.07.2017

Список використаних джерел

  1. Національна бібліотека у Варшаві. Відділ рукописів. Акти Греко­Католицької капітули (ABGK). — 12316 ІІІ. Реєстр брацтва молодшого Рождества Богородиці в Перемишлі на передмісті Львівському званому Болониця. — 1640—1743 рр.
  2. Александрович В. Середовище українських малярів Перемишля у XVII столітті / Володимир Александрович // Україна у Центрально­Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). — Київ, 2002. — Вип. 2. — С. 231—256.
  3. КосівР. Іконопис на тканині в західноукраїнських храмах XVIIIcт. (за матеріалами церковних візитації) / Роксолана Косів // Культура і мистецтво західноукраїнських земель 2009, 2010. Збірник статей / Національна академія наук України ; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича. — Львів, 2015. — С. 225—252.
  4. Ałeksandrowycz W. Rybotycki ośrodek malarski w drugiej połowie XVII wieku / Wolodymyr Ałeksandrowycz // Polska — Ukraina 1000 lat sąsiedztwa. — Przemyśl, 1994. — T. 2. — S. 341—350.
  5. Frazik J.T. Sztuka ziemi przemyskiej i sanockiej około roku 1600. Uwagi o wykonawcach / Józef Frazik // Sztuka około roku 1600: Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki zorganizowanej przy współpracy Wydziału Kultury Prezydjum Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie. — Lublin, 1972. — Listopad. — Warszawa, 1974. — S. 214—221.
  6. Giemza J. Cerkwie i ikony Lemkowszczyzny / Jarosław Giemza. — Rzeszów : Libra, 2017. — 656 s.
  7. Szanter Z. XVII­wieczne ikony w kluczu muszyńskim / Zofja Szanter // Polska sztuka ludowa. — Warszawa : Instytut Sztuki PAN, 1986. — S. 179—196.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »