« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1149—1155

УДК: 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1149

ТВОРИ ТИМОТЕЯ-МАЛЯРА, МІЩАНИНА РИБОТИЦЬКОГО 1660—1670-ТІ РР.

Косів Роксолана Романівна — кандидат мистецтвознавства,

старший науковий працівник відділу давньоукраїнського мистецтва

Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького,

доцент кафедри сакрального мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: lanakosiv@yahoo.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Анотація. Розглядається Апостольське Моління 1673 р. авторства майстра Тимотея з міста Риботичі біля Перемишля, яке, як свідчить підпис, він намалював разом зі шваґром. Моління є найдавнішою збереженою пам’яткою з авторським підписом маляра з цього великого і добре відомого у другій пол. XVII—XVIII ст. мистецького осередку Надсяння. Увагу приділено характерній малярській манері твору, що не цілком «вписується» в усталене на сьогодні поняття про творчість риботицьких майстрів. На підставі вивчення авторського почерку до спадщини риботицького маляра Ти­мотея віднесено також унікальне полотнище, що було частиною іконостасу зі зображенням Празникового, Молільного та Пророчого ярусів. Обидва твори є вихідними пам’ятками, що дають уяву про розвиток стилістики ікономалярства риботицьких майстрів у 1650—1670­х рр.

Ключові слова: маляр Тимотей, іконографія, стилістика, м. Риботичі, риботицький малярський осередок, Апостольське Моління 1673 р.

Надійшла 12.07.2017

Список використаних джерел

  1. Національна бібліотека у Варшаві. Відділ рукописів. Акти Греко­Католицької капітули (ABGK). — 12316 ІІІ. Реєстр брацтва молодшого Рождества Богородиці в Перемишлі на передмісті Львівському званому Болониця. — 1640—1743 рр.
  2. Александрович В. Середовище українських малярів Перемишля у XVII столітті / Володимир Александрович // Україна у Центрально­Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). — Київ, 2002. — Вип. 2. — С. 231—256.
  3. КосівР. Іконопис на тканині в західноукраїнських храмах XVIIIcт. (за матеріалами церковних візитації) / Роксолана Косів // Культура і мистецтво західноукраїнських земель 2009, 2010. Збірник статей / Національна академія наук України ; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича. — Львів, 2015. — С. 225—252.
  4. Ałeksandrowycz W. Rybotycki ośrodek malarski w drugiej połowie XVII wieku / Wolodymyr Ałeksandrowycz // Polska — Ukraina 1000 lat sąsiedztwa. — Przemyśl, 1994. — T. 2. — S. 341—350.
  5. Frazik J.T. Sztuka ziemi przemyskiej i sanockiej około roku 1600. Uwagi o wykonawcach / Józef Frazik // Sztuka około roku 1600: Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki zorganizowanej przy współpracy Wydziału Kultury Prezydjum Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie. — Lublin, 1972. — Listopad. — Warszawa, 1974. — S. 214—221.
  6. Giemza J. Cerkwie i ikony Lemkowszczyzny / Jarosław Giemza. — Rzeszów : Libra, 2017. — 656 s.
  7. Szanter Z. XVII­wieczne ikony w kluczu muszyńskim / Zofja Szanter // Polska sztuka ludowa. — Warszawa : Instytut Sztuki PAN, 1986. — S. 179—196.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »