« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1323—1329

УДК 39(=161.2):638.12

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1323

Надійшла 28.09.2017

БДЖОЛА ЯК ВТІЛЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ СВІТОГЛЯДНІЙ ВІЗІЇ

Мовна Уляна Василівна, кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

відділу історичної етнології

Інституту народознавства

Національної академії наук України,

проспект Свободи, 15, м. Львів, 79000, Україна

Контакти: (067)2703221; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Здійснене спеціальне дослідження одного з аспектів сакрального статусу бджоли в українській світоглядній традиції — як втілення людської душі. На формування традиційного народного сприйняття бджоли як форми посмертного існування людської душі вплинули архаїчні міфологічні вірування в тісний зв’язок цієї комахи з потойбіччям та її хтонічний статус, зокрема дотичність до просторового низу (землі) та пов’язаність зі смертю та душами померлих. Надання бджолі міфологічної конотації символу душі тісно пов’язане з вірою у провидчий дар комахи, а кульмінацією її возвеличення як істоти небесного походження стало прирівнювання бджоли до людини, що володіє душею, рівноцінною людській.

 Ключові слова: бджола, людина, душа, світогляд, українці.

Надійшла

Список використаних джерел

  1. Архів Інституту народознавства НАНУ (Далі: Архів ІН НАНУ). — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 559.
  2. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 561.
  3. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 577.
  4. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 593.
  5. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 600.
  6. Агапкина Т.А. Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне­летний цикл / Т.А. Агап­кина. — Москва, 2002. — 816 c.
  7.  Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края / В.А. Бабенко. — Екатеринослав, 1905. — 144 с.
  8.  Бессараба И.В. Материалы для этнографии Седлецкой губернии / И.В. Бессараба. — Санкт­Петербург, 1903. — С. 1—319.
  9.  Бидерманн Г. Энциклопедия символов / Г. Бидерманн. — Москва, 1996. — 334 с.
  10. Борисов Є. Громада у русинів / Є. Борисов // Правда. — Львів, 1869. — Вип. 8. — С. 511—512.
  11. Брояковський П. З «прахтик» сільського пасішника / П. Брояковський // Українське бджільництво. — Київ, 1908. — Чис. 7. — С. 83—84.
  12. Вакарелски Хр. Български погребални обичаи. Сравнително изучаване / Хр. Вакарелски. — София, 1990. — 224 с.
  13. Васева В. Задушницата в системата на българските народни обичаи / В. Васева // Българска етнология. — София, 2002. — Кн. 1. — С. 5—40.
  14. Георгиева И. Българска народна митология / И. Георгиева. — София, 1983. — 210 с.
  15. Говірка села Машеве Чорнобильського р­ну. Ч. 4: Матеріали до поліського етнолінгвістичного атласу. — Київ, 2005. — 704 с.
  16. Гура А.В. Символика животных в славянской народной традиции / А.В. Гура. — Москва, 1997. — 910 с.
  17. Ґеник-­Березовський Р. Похоронні вірування та звичаї в Березові Нижній Коломийського повіту / Р. Ґеник­Березовський, М. Стефаник // Наша Батьківщина. — Львів, 1937. — Чис. 12. — С. 274—278.
  18. Дем’ян Л. Похоронні обряди і вірованя / Л. Дем’ян  // Підкарпатська Русь. — Ужгород, 1926. — Чис. 5. — С. 108—112.
  19. Добровольский В.Н. Смоленский этнографический сборник / В.Н. Добровольский. — Санкт­Петербург, 1894. — Ч. 2. — 137 с.
  20. Донченко П. Повір’я, перекази та звичаї бойків с. Широкого Лугу на Мармарощині / П. Донченко // Наша культура. — Варшава, 1936. — Кн. 4. — С. 301—308.
  21. Звичаї в селі Забрідді Житомирського повіту на Волині: етнографічні матеріали, зібрані В Кравченком. — Житомир, 1920. — 160 с.
  22. Зеленин Д.К. Табу слов у народов восточной Европы и северной Азии / Д.К. Зеленин // Сборник МАЭ. — Ленинград, 1929. — Т. 8. — С. 1—144.
  23. Калита VI (Від колиски до могили) / упоряд. М.М. Марфобудінова та ін. — Дніпропетровськ, 2008. — 138 с.
  24. Київське Полісся: етнолінгвістичне дослідження. — Київ, 1989. — 268 с.
  25. Клингер В. Животное в античном и современном суеверии / В. Клингер. — Киев, 1911. — 352 с.
  26. Ковалев И.И. Живая летопись волынского пасечничества / И.И. Ковалев. — Житомир, 1916. — 40 с.
  27. Коринфский А.А. Народная Русь. Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа / А.А. Коринфский. — Москва, 1901. — 723 с.
  28. Котляревський А. О погребальных обычаях язычес­ких славян / А. Котляревский. — Москва, 1868. — 280 с.
  29. Милорадович В.П. Житье­бытье лубенского крестьянина / В.П. Милорадович // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. — Київ, 1991. — С. 170—341.
  30. Михайлицький О. Похоронні звичаї й обряди в с. Тростянці Снятинського повіту / О. Михайлицький // Етнографічний збірник. — Львів, 1912. — Т. 31/32. — С. 302—315.
  31. Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь­Шевчен­ківсь­кого і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів, 2011. — 86 с.
  32. Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX — початок XX століття) / Уляна Мовна. — Львів, 2006. — 208 с.
  33. Невская Л.Г. Погребальный обряд в Пелясе (структура и терминология) / Л.Г. Невская // Балто­славянские этноязыковые контакты. — Москва, 1980. — С. 245—254.
  34. Никольский Н.М. Дохристианские верования и куль­ты днепровских славян / Н.М. Никольский. — Москва, 1929. — 36 с.
  35. Новицкий Я.П. Духовный мир в представлении малорусского народа: сказания, суеверия и верования, соб­ранные в Екатеринославщине / Я.П. Новицкий. — Екатеринослав, 1902. — 24 с.
  36. Пасічничі забобони і досвід в Короснянщині // Наше слово. — Варшава, 1961. — № 49. — С. 5.
  37. Перейма Т. Похоронні звичаї і обряди в с. Ропиця Руська Горлицького повіту / Т. Перейма // Етнографічний збірник. — Львів, 1912. — Т. 31/32. — С. 203—209.
  38. Подольский В. Пчеловодные поверья. I. Малорусские / В. Подольский // Труды Вольного экономи­ческого общества. — Санкт­Петербург, 1882. — Т. 1. — Вып. 2. — С. 195—197.
  39. Соколова З.П. Культ животных в религиях / З.П. Соколова. — Москва, 1972. — 213 с.
  40.  Толстая С.М. Душа / С.М. Толстая // Славянские древности: этнолингвистический словарь. — Москва, 1999. — Т. 2. — С. 162—167.
  41. Тресиддер Дж. Словарь символов / Дж. Тресиддер. — Москва, 2001. — 448 с.
  42. Шульгина Л. Бджільництво в с. Старосілля на Чернігівщині / Л. Шульгина // Матеріали до етнології. — Київ, 1931. — Ч. 3. — С. 7—69.
  43. Ястребов В. К поверьям относительно пчел / В. Яс­требов // Киевская Старина. — Киев, 1897. — Т. LVII. — № 5. — С. 65—66.
  44. Bilan M. Pč Narodne pričane u Gospicú / M. Bilan // Zbornik za narodni źivot i običaje juźnih slavena. — Zagreb, 1906. — Kn. 9. — Sv. 1. — S. 145—148.
  45. Dworakowski S. Kultura spoleczna ludu wiejskiego na Mazowszu nad Narwią / S. Dworakowski. — Białystok, 1960. — Cz. 1. — 248 s.
  46. Falkowski J. Pólnocno­wschodnie pogranicze Hucul­szczyzny / J. Falkowski. — Lwów, 1938. — 111 s.
  47. Federowski M. Lud bialoruski na Rusi Litewskiej / M. Federowski. — Kraków, 1897. — T. 1. — 509 s.
  48. Gloger Z. Przesądy pszczolarskie, myśliwskie i rolnicze /  Glo­ger . — Biblioteka Warszawska. — Warsza­wa, 1876. — T. 4. — Serya V. — Zesz. 12. — S. 552—555.
  49. Kolberg O. Obraz etnograficzny / O. Kolberg.— Kraków, 1891. — T.2. — 265 s.
  50. Kolberg O. Dziela wszystkie / O. Kolberg. — Wrocław ; Poznań, 1968. — T. 52: Bialoruś­Polesie. — 571 s.
  51. Kolberg O. Tarnów­Rzeszów / O. Kolberg // Materyały antropologiczno­archeologiczne i etnograficzne. — Kraków, 1910. — T. 11. — S 116—323.
  52. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materjałów zebranych przez Z. Rokossowską we wsi Jurkowszczyźnie w pow. Zwiahelskim / I. Koper­nicki // Zbiór wiadomośći do antropologii krajowej. — Kraków, 1887. — T. 11. — S. 130—228.
  53. Majewski E. Pszczola (Apis mellifica L.) w pojęciach i praktykach ludu naszego / E. Majewski // Wisł — War­szawa, 1901. — T. 15. — S. 424—435.
  54. Moszyński K. Obrzędy, wiara i powieśći ludu z okolic Brzeżan / K. Moszyński // Materyały antropologiczno­archeologiczne i etnograficzne. — Kraków, 1914. — T. 13. — S. 152—198.
  55. Moszyński K. Polesie wschodnie / К. Moszyń — Warszawa, 1928. — 328 s.
  56. Olędzki J. Tradycyjne wierzenia o pszczolach z Kurpi­owskiej puszczy zielonej / J. Olędzki // Literatura Lu­dowa. — Warszawa, 1961. — № 4/6. — S. 39—44.
  57. Piętkewicz Cz. Kultura duchowa Polesia Rzeczyckiego / Cz. Pię — Warszawa, 1938. — 459 s.
  58. Sobisiak W. Pszczelnictwo / W. Sobisiak // Kultura ludowa Wielkopolski. — Poznań, 1964. — T. 2. — S. 215—266.
  59. twa ludowego / F. Wereńko // Materyały antropologiczno­archeologiczne i etnograficzne. — Kraków, 1896. — T. 1. — S. 99—228.
  60. Wróblewski R. Wierzenia i obyczaje pszczelarzy polskich / R. Wró — Nowy Sącz, 1997. — 147 s.
  61. ЧебанюкО. «На Теплого Олекси муй батько пчіл глядів» / О. Чебанюк // gazeta.ua/articles/holidays­newspaper/na­teplogo­oleksi­muj­batko­pchil­glydiv/332763.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »