« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 48–56

УДК 930.2:39(477.86/.87)]:001.814

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.048

Надійшла 23.11.2017

З БІОГРАФІЇ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОЇ МОНОГРАФІЇ «БОЙКІВЩИНА»

Кирчів Роман Федорович, вчений-фольклорист, етнолог і літературознавець, провідний науковий співробітник відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, доктор філологічних наук, професор, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, академік Академії Наук Вищої школи, Заслужений діяч науки і техніки України

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: Tel. (032) 297-01-57; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Автор, який був задіяний від самого початку в реалізації проекту створення історико-етнографічної монографії «Бойківщина» (вид-во «Наукова думка», 1983 р.), ділиться спогадами про копіткий процес підготовки та написання цієї праці, про відголоски в наукових колах про неї. Велика увага зосереджена на пошуковій роботі авторів монографії під час польових експедицій по всіх частинах етнографічної Бойківщини, та на тих митарствах, які довелось пройти, щоб видати в радянський час це наукове дослідження в світ.

Ключові слова: діаспорна «Бойківщина», «Бойківщина» київського видання 1983 р., історико-етнографічне дослідження, народознавче вивчення, етнографічні регіони.

Список використаних джерел

  1. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. — Київ : Наукова думка, 1983. — 304с.
  2. Бойківщина. Монографічний збірник матеріалів про Бойківщину з географії, історії, етнографії і побуту / редактор і голова редколегії мґр. Мирон Утриско. — Філадельфія ; Нью-Йорк, 1980. — 522 с.
  3. Вагилевич І. Бойки, руськослов’янський люд у Галичині / І. Вагилевич // Жовтень. — 1978. — № 12.
  4. Гнатюк В. Дещо про Русь Угорську / В. Гнатюк // Радикал. — Львів, 1895. — № 2. — С. 14—18.
  5. Кирчів Р.Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини / П.Ф. Кирчів. — Київ : Наукова думка, 1978. — 174 с.
  6. Свєнціцька В. Малярство Бойківщини XIV—XVII ст. / В. Свєнціцька // Народознавчі зошити. — Львів, 2007. — Зош. 5—6. — С. 641—651.
  7. Утриско М. Етнографічне дослідження Бойківщини / М. Утриско // Літопис Бойківщини. — Філядельфія (США), 1984. — Ч. 1/39 (50). — С. 4—12 ; Ч. 2/40 (51). — С. 5—15.
  8. Утриско М. З нових видань про Бойківщину / М. Утриско // Літопис Бойківщини. — Філядельфія (США), 1985. — № 2/42 (53). — С. 69—71.
  9. Bojkovи lid ruskoslovanskэ w Haliиjch. Od Dalibora I. Wa hyleviиe // Иasopis Иeskeho Museum. — Praha, 1841. — Sv. 1. — S. 30—72.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »