« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 483–493

УДК 745

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.483

Надійшла 6.02.2018

РОЛЬ ВАСИЛЯ ПАРАХІНА В УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ НА МЕЖІ ХХ і ХХІ СТОЛІТЬ (до 80-річчя від народження)

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9199-0270

Селівачов Михайло Романович, доктор мистецтвознавства,

професор, завідувач кафедри дизайну й технологій,

Київський національний університет культури і мистецтв.

вул. Євгена Коновальця, 36, 01133, м. Київ, Україна.

Контакти: e-mail mik_sel@ukr.net

Анотація. Йдеться про Заслуженого працівника культури України, художника В.Г. Парахіна, який організував упродовж 1970—2000-х рр. кільканадцять осередків різьблення, плетіння, каменеобробки, розпису тощо. Він розробив і втілив у дійсність ефективну методику відновлення призабутих народних промислів на основі дослідження місцевої селянської спадщини, виявлення природної краси матеріалу, естетичного осмислення технічних прийомів. Як і всі визначні митці ХХ століття, В. Парахін опублікував ряд есеїв із власного творчого досвіду.

Ключові слова: селянське мистецтво, народна творчість, традиційні промисли, художнє ремесло, поетика технічного прийому, різьблення на дереві.

Список використаних джерел

  1. Парахин В. Відродження художньої обробки деревини / В. Парахин // ОМ. — 1979. — № 1. — С. 24—25.
  2. Парахин Василь. Народне мистецтво завтра: відродження чи імітація? / В. Парахин // 2-гі Гончарівські читання. Тези і резюме доповідей. — Київ, 1995. — С. 64.
  3. Парахин Василь. Народне мистецтво завтра: відрод­ження чи імітація? / В. Парахин // Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. — Київ : Музей Івана Гончара, 1996. — С. 172—174.
  4. Парахін Василь. Лінія в традиційному народному мистецтві / В. Парахин. — Луцьк : Терен, 2006. — 66 с. — (Книга перевидана Музеєм Івана Гончара 2011 року).
  5. Промінь воскресіння: Василь Парахін і його школа народного малярства у селі Журавники на Волині / упорядник З. Навроцька. — Нововолинськ : Формат, 2014. — 136 с. : 235 іл.
  6. Канцедикас А. Художественное творчество современной деревни / А. Канцедикас // Декоративное искусство СССР. — 1978. — № 3. — С. 38.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »