« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 759–761

УДК 7.031.4.071.4М. Моздир:001.9:069]:726.82(477)”19/20

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.759

НАУКА ПАМ’ЯТІ: АВТОР ТА ІСТОРИЧНА ЕПОХА (ПРИСВЯТА МИКОЛІ МОЗДИРУ)

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з наукової роботи
Львівська національна академія мистецтв,
вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна
Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається широкий формат музейної, наукової та адміністративної діяльності Миколи Моздира (1928—2018) — відомого мистецтвознавця, педагога, організатора науки та педагога. Визначається роль культурно-мистецького середовища, в якому зрілішав дослідницький талант вченого, називаються ідейно-естетичні фактори формування його духовно-ціннісного імперативу. Спеціальна увага звертається на індивідуальних рисах характеру М. Моздира, його здібностях націлити колег на вирішення актуальних наукових задач в академічній гуманітарній науці. Розглядаються окремі наукові ідеї вченого, розкриті в його авторських монографіях, присвячених українській народній меморіальній скульптурі.

Ключові слова: Микола Моздир, народне мистецтво, мистецтвознавство, меморіальна пластика, ідеологія, музейна справа, тоталітарна епоха, культурні артефакти, ціннісний імператив.

Надійшла 05.06.2018

Список використаних джерел

1. Борисенко В. Альбом / В. Борисенко ; упоряд. М.І. Моздир. — Київ : Мистецтво, 1987. — 120 с. : іл. — (Худож. України).
2. Моздир М. Українська народна меморіальна скульптура / Микола Моздир. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2009. — 288 с. : іл.
3. Горинь Б. Не тільки про себе / Богдан Горинь. Режим доступу: http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/hto-e-hto/netilkiprosebecastinaxivavtorgorinbogdan.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »