« 2018. № 4 (142)

УДК 123.1:124.2]:159.947.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.787

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 787–816

Надійшла 12.06.2018

СВОБОДА ТА РУХ СМИСЛІВ (ЗАКІНЧЕННЯ. ПОЧАТОК У ПОПЕРЕДНЬОМУ ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ)

Кісь Роман Ярославович, старший науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ соціальної антропології,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист

Контакти: (067)7117846; e-mail: Kholeryk@gmail.com

Анотація. Таїну людини можна збагнути зі середини її свободи. Ми можемо віднайти цю таїну у нашій посутній потенціальності чинити спротив (послуговуючись силою смислів) тортурам та смерті. Ж.П. Сартр висловив парадоксальну гадку. Ми ніколи не були такими вільними, — казав  філософ, — як під час німецької окупації. І ми — українці — ніколи не були такими цілокупнимиі та ніколи не мали такого сильного почуття ідентичности, як під час нової російсько-української війни (прагнення свободи і почуття цільности є взаємозалежними). Наш український і наш глибоко особистісний смисл війни та смисл свободи є, якщо послуговуватися тут термінологією Гадамера — сенсоґенерувальною «роботою життя». Цілком незалежного так званого «вільного вибору» не існує взагалі. По-перше, так звана моя вільна воля визначається, наперед, самою енергією властивого мені капіталу смислів. По-друге, наша інтенціональність може бути «переунапрямлена» із допомогою спонтанної динаміки сенсокінесісу. І, нарешті, по-третє, так звана вільна моя воля може бути змінена та обмежена у процесі амбівалентного та суперечливого прийняття рішення. Це може статися під впливом конверґенції персональних інтрасмислів із їхніми важливими дискурсивно-ситуативними вимірами. Мінливі обставини (які дуже часто є непередбачуваними) не можуть бути у жодний спосіб подоланими нашими свідомими поведінковими актами. Часто жодна свобідна воля не годна подолати ті перепони та обмеження, які є зазвичай всередині нас. Це одна із причин, чому нам (кожному з нас) так важко нести тягар свободи і тягар «вільного вибору». Ось чому Ніколай Бердяєв доволі часто повторював, що свобода є важкою та складною.

Ключові слова: свобода окремішнього єства, позиції Ego, Яйність, Самісність, Сенсотворення, Сенсокінесіс, Суверенізація думки, Вільний вибір, Окремішня особа.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »