« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 854–865

УДК 391 (477.89)”18/19”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.854

Надійшла 11.03.2018

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТРАДИЦІЙНОГО НАРОДНОГО ВЕСІЛЛЯ СІЛ ДОЛИНИ р. УЖ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.  (за сучасними польовими етнографічними матеріалами)

Коцан Василь Васильович — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту

 вул. Капітульна, Ужгород, Закарпатська область, 88000

Контакти: тел. 03122 37392

Анотація. Статтю присвячено весільним звичаям та обрядам, що побутували у селах долини р. Уж у ХІХ — першій половині ХХ ст. На основі польових етнографічних матеріалів, літературних джерел, фондової збірки Закарпатського музею народної архітектури та побуту проаналізовано основні етапи традиційного народного весілля досліджуваного регіону. Автор детально описує такі передвесільні обряди як сватання та заручини. Окремо розглядається цикл обрядів та звичаїв, характерних для передодню весілля. Описані основні складові традиційного весільного вбрання, зокрема жіночі весільні зачіски та головні убори.

 Ключові слова: весілля, сватання, заручини, весільне вбран­ня, вінок.

Список використаних джерел

  1. Фонди Закарпатського музею народної архітектури та побуту (далі — ФЗМНАП О:) ФЗМНАП О: 1494/436. Сукня («кабат»), с. Ярок, Ужгородський р-н. Фабрична матерія, вишивка, гладь. 30—40-ві рр. ХХ ст.
  2. ФЗМНАП О: 2599/971. Спідня сукня («фодрованець»), с. Оріховиця, Ужгородський р-н. Фабрична матерія, фабрична мережка («чіпка»). 20—40-ві рр. ХХ ст.
  3. ФЗМНАП О: 4797/2241. Жіночий пояс («пасина»), с. Барвінок, Ужгородський р-н. Вовняні нитки, плетіння. 20—30-ті рр. ХХ ст.
  4. ФЗМНАП О: 6015/2815. Спідниця («сукня»), с. Кибляри, Ужгородський р-н. Домоткане полотно, вишивка, хрестик. Початок ХХ ст.
  5. ФЗМНАП О: 6124/2824. Святкова чоловіча сорочка, с. Оноковці, Ужгородський р-н. Домоткане полотно, декоративні загинки, вишивка, низина. Початок 20-х рр. ХХ ст.
  6. ФЗМНАП О: 6357/2890. Святкова жіноча сорочка, с. Невицьке, Ужгородський р-н. Домоткане полотно, вишивка, низина. 20-ті рр. ХХ ст.
  7. ФЗМНАП О: 9131/3579. Жіноча сорочка, с. Гайдош, Ужгородський р-н. Домоткане полотно, вишивка, хрестик. 30-ті рр. ХХ ст.
  8. ФЗМНАП О: 9422/3657. Жіноча безрукавка («лайбик», «камізелька»), м. Ужгород, Ужгородсь­кий р-н. Чорна оксамитова матерія, фабричні стрічки, бісер, ґудзики. 30—40-ві рр. ХХ ст.
  9. ФЗМНАП О: 9867/3790. Чепець («чепак»), с. Минай, Ужгородський р-н. Фабрична квітчаста матерія, шовкова стрічка. 20—40-ві рр. ХХ ст.
  10. ФЗМНАП О: 12434/176. Весільна чоловіча сорочка, с. Кибляри, Ужгородський р-н. Домоткане полотно, декоративні загинки, вишивка, «струпаве вишивання». Початок 20-х рр. ХХ ст.
  11. ФЗМНАП О: 12437/179. Жіноча сорочка, с. Дравці, Ужгородський р-н. Домоткане полотно, вишивка, «хрестик». 20—40-ві рр. ХХ ст.
  12. ФЗМНАП О: 12670/188. Чепець («чепак»), с. Довге Поле, Ужгородський р-н. Фабрична матерія, домоткане полотно, фабричні стрічки, бісер. 20-ті рр. ХХ ст.
  13. ФЗМНАП О: 12672/190. Жіночий пояс («пасина»), с. Дравці, Ужгородський р-н. Вовняні нитки, плетіння. 20—30-ті рр. ХХ ст.
  14. Борисенко В. Сімейна обрядовість українців ХХ — початку ХХІ ст. / В. Борисенко. — Київ : Видавництво ІМФЕ, 2016. — 256 с. + 80 іл.
  15. Весілля : у 2 кн. / упорядник М. Шубравська. — Київ : Мистецтво, 1970. — 454 с.
  16. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні / Н.І. Здоровега. — Київ : Наукова думка, 1974. — 159 с.
  17. Колесса Ф. Народні пісні з Підкарпатської Русі / Ф. Колесса // Науковий збірник товариства «Просві­та» в Ужгороді. — Ужгород, 1938. — Річник ХІІІ—ХІV. — С. 49—149.
  18. Коцан В. Традиційне весільне вбрання Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. / В. Коцан // Народознавчі зошити. — 2015. — Вип. 2. — С. 402—413.
  19. Коцан В. Традиційні головні убори у весільній обрядовості Закарпаття (ХІХ — перша половина ХХ ст.) / В. Коцан // ТИСЯЧОЛІТТЯ-MILLENIA. Науковий щорічник. — Випуск 2. 2014 рік. — Ужгород : Гражда, 2015. — С. 16—28.
  20. Маєрчик М. Ритуал і тіло. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу / М. Маєрчик. — Київ : Критика, 2011. — 325 с.
  21. Сополига М. Українці Словаччини: матеріальні вияви народної культури та мистецтва / М. Сополига. — Ки­їв : Темпора, 2011. — 336 с.
  22. Тиводар М.П. Етнографічне районування українців Закарпаття (за матеріалами традиційної культури другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст.) / М.П. Тиводар // Carpatica — Карпатика. — Вип. 6. Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця ХVІІІ—ХХ ст. — Ужгород, 1999. — Вип. 6. — С. 4—64.
  23. Тиводар М.П. Етнографія Закарпаття: Історико-етнографічний нарис / М.П. Тиводар. — Ужгород : Гражда, 2011. — 416 с. : іл.
  24. Чаплик К. Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери / К. Чаплик // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 4. — С. 94—102.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »