« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 403—415

УДК 726.54-035.4:72.027.03(477.83)(092)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.403

ЛУКА СНІГУР — ОСТАННІЙ МАЙСТЕР БОЙКІВСЬКОЇ ШКОЛИ ХРАМОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

ТАРАС Ярослав

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

доктор історичних наук, професор,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

завідувач відділу етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена видатному будівничому Луці Снігуру, останньому майстрові бойківської школи храмової архітектури. З’ясовано, що інформація про майстра Луку Снігура з’явилася в 1925 р., коли він збудував церкву за проектом Лева Левинського в с. Климець. Актуальність статті визначається наявністю нової джерельної бази, яка вказує, що ми маємо неточності щодо дат народження, смерті, авторства збудованих церков. Мета статті полягає в тому, щоб виправити помилки в біографії Л. Снігура, показати його становлення як майстра-будівничого, розкрити архітектурно-планувальні особливості збудованих ним церков, визначити заходи, які необхідні для гідного вшанування 90-ліття з дня його смерті.

Особлива увага приділена з’ясуванню авторства церков. Даються переліки збудованих Л. Снігуром церков за М. Драганом, В. Січинським, П. Юрченком, В. Вуйциком, В. Слободяном. На основі цього матеріалу та нових джерел подається список збудованих, ремонтованих та збережених на сьогодні церков Луки Снігура.

Під час польових досліджень в селах, де будував церкви Лука Снігур, велися пошуки його могили, фотофіксація збудованих ним церков; записано розповіді, що він був наділений надприродними здібностями.

Запропоновано заходи щодо святкування в 2019 р. 90-ліття з дня його смерті.

На основі дослідження поставлені завдання: внести корективи в біографію та творчий доробок Л. Снігура, уточнити місце поховання та встановити пам’ятник на його могилі і пам’ятні дошки на церквах, які він будував; дослідити творчий доробок на ниві спорудження громадських будівель, іконостасів та різьбярства.

Ключові слова: Бойківщина, Лука Снігур, бойківська школа народного храмового будівництва, майстер-будівничий, М. Драган, В. Січинський, П. Юрченко.

Надійшла 12.02.2019

Список використаних джерел

  1. Коломийки. Київ, 1969. 604с.
  2. ТаранушенкоС. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. Харків, 2014. 864с.
  3. ЮрченкоП. Майстер Лука Снігур з Погара. Пам’ятки України: історія та культура. 2007. №3. С. 66—95.
  4. Драган М. Українські деревляні церкви. Львів, 1937. Ч. I. 160 с.
  5. СічинськийВ. Історія українського мистецтва. Нью-Йорк, 1956. Т.1. Архітектура. 180 с.
  6. Митці України. Енциклопедичний довідник. Київ, 1992.848с.
  7. Мистецтво України. Біографічний довідник. Київ, 1997. 700с.
  8. Довідник з історії України. Київ, 1999. Т.3. 688с.
  9. Українська радянська енциклопедія. Київ, 1983. Т. 10. 543 с.
  10. Енциклопедія українознавства. Львів, 2000. Т.8. 2923с.
  11. ГординськийС. Мистецькі традиції Стрийщини. Стрийщина. Історико-мемуарний збірник. Ню Йорк; Торонто; Париж; Сидней, 1990. Т.II. С. 185—194.
  12. R№kowski Grz. Ukraiсskie Karpaty i Podkarpacie. Czкњж zachodnia. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukra­inie Zachodniej. CzкњжV. Oficyna Wydawnicza REWASZ, 2013. 568 s.
  13. ЮрченкоП.Дерев’яна архітектура. Історія укра­їнського мистецтва. Київ, 1968. Т. 3. C. 21—69.
  14. Юрченко П. Дерев’яна архітектура України. Київ, 1970. 192с.
  15. ЮрченкоП. Майстер Лука Снігур з Погара. Образотворче мистецтво. 1993. №3—4. С. 58—62
  16. Вуйцик В., Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих. Записки наукового товариства ім.Шевченка. Т.CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. С. 544—601.
  17. МогитичІ. Архітектура дерев’яних храмів. Вісник Інституту Укрзахідпроектреставрація. 2002. Ч.12. С. 8—29.
  18. ЦДІА м.Львів. Ф.201. Оп. 4а. Спр. 4216.
  19. Метрична книга церкви Св.Дмитра с. Погар.
  20. Книга церковного інвентаря с. Погар.
  21. Siиynњkyj V. Dшevĕnй stavby v Karpatske oblasti. Praha, 1940. 216s.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »