« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 503—509

УДК 036 “195/20”: [069: [929:821.161.2 Франко] (477.83-25)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.503

ПУТІВНИКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИМ МУЗЕЄМ ІВАНА ФРАНКА У ЛЬВОВІ

МОВНА Маріанна

ORCID ID http://orcid.org/0000-0003-2473-6998

молодший науковий співробітник,

Львівська національна наукова бібліотека України

ім. В. Стефаника Національної академії наук України,

відділ наукової бібліографії,

вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. Вивчення історії путівників нашим містом загалом та його музейними осередками зокрема належить до маловисвітлених питань сучасного вітчизняного львовознавства.

Об’єктом нашої статті є путівники літературно-мемо­ріальним музеєм Івана Франка у Львові, що виходили упродовж 1956—2012 рр., а предметом — їх фактологічне наповнення — опис власне експозиційних залів з представленими там артефактами.

Смисловою домінантою радянського періоду було комуністичне ідеологічне засилля, що негативно вплинуло на фактологічне «обличчя» окремих видань, їх загальний науковий й пізнавальний рівень та ступінь відображення історичної дійсності. Український період цікавий появою нових повноцінних путівників як за подачею фактичного матеріалу, так і внутрішньою стилістикою, зокрема візуальних путівників із максимальною наповненістю ілюстраціями, що увібрали риси кращих європейських зразків.

Ключові слова: І. Франко, путівник, літературно-мемо­ріальний музей, експозиція, Львів.

Надійшла 12.02.2019

Список використаних джерел

  1. СтрутинськаМ. В музеї великого Каменяра. Література і мистецтво. 1940. №4. С. 32.
  2. Державний літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1956. 74с.
  3. Анотації по залах музею Івана Франка. Державний літературно-меморіальний музей І. Франка. Львів, 1958. 18с.
  4. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1962. 80с.
  5. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1966. 22, [18]с.
  6. Герасимова О. Скарбниця духовної культури. Друг читача. 1967. 8 серп. С. 3. (Рец. на кн.: Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: (путівник). Львів: Каменяр, 1966 22, [18] с.).
  7. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. 3-тєвид., допов. Львів: Каменяр, 1972. 118с.
  8. Литературно-мемориальный музей Ивана Франко во Львове: путеводитель. 4-еизд., перераб. Львов: Каменяр, 1975. 110с.
  9. Вальо М. Сторінками путівників та альбомів. Жовтень. 1976. №8. С.154—155.
  10. Бонь В. Будинок-музей Івана Франка у Львові: ілюстр. путівник по Львівському літературно-мемо­ріальному музею Івана Франка. Львів: Каменяр, 2008. 122 с.
  11. Горак Р. Дім на Софіївці: путівник по музею (Івана Франка у Львові). Харків: Майдан, 2010. 384с.
  12. Прийдімо до Франка: ілюстрований путівник по літературній експозиції Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Львів: Каменяр, 2011. 290 с.
  13. Львівський національний літературно-меморі­аль­ний музей Івана Франка: (буклет-путівник). Львів: Центр Європи, 2012. 15с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »