« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1239—1245

УДК 811.161.2’373.21

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1239

ПОНЯТТЯ «МІКРОТОПОНІМ»: ЗМІСТ ТА ОЗНАКИ (НА МАТЕРІАЛІ ІСТОРИЧНОЇ МІКРОТОПОНІМІЇ САМБІРСЬКОГО ЦИРКУЛУ)

МОСУР Оксана

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1912-3580

асистент,

кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: oksana_kunanets@ukr.net

Анотація. Розглядаються зміст та ознаки поняття «мікротопонім» на матеріалі назв малих географічних об’єктів Самбірського циркулу кін. XVIII — поч. ХІХ ст., зафіксованих у Йосифінській (1785—1788) та Францисканській (1819—1820) метриках, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві у м. Львові. Отож об’єктом дослідження є зміст та ознаки поняття «мікротопоназва». Описано власне мовні та позамовні ознаки власних назв малих географічних об’єктів кін. XVIII — поч. ХІХ ст., тобто хронологічні межі дослідження охоплюють саме той період. З’ясовано, що мікротопоназви, зафіксовані у метриках, — цінний фактаж лінгвістичних досліджень. Актуальність теми зумовлена потребою розвитку теорії ономастики, зокрема мікротопоніміки, в межах системно-структурного підходу (лексико-семантичного аналізу мотивувальних баз мікротопонімів, особливостей їхньої структурно-словотвірної організації) до аналізу мікротопонімії.

З’ясовано, що власні назви дрібних географічних об’єк­тів Самбірського циркулу мають власне мовні та позамовні ознаки. Вивчення історичного знімного фактажу є надзвичайно важливим, оскільки опрацювання такого матеріалу допоможе прослідкувати тенденції у творенні, розвитку і зміні назв.

На відміну від інших видів онімів мікротопоніми менше зазнали перекручень і спотворень із боку офіційних чужоземних чинників і тому зберегли автентичні лексичні, граматичні та фонетичні форми місцевих говірок.

Ключові слова: мікротопонім, мікротопонімія, Самбірський циркул, Йосифінська (1785—1788) метрика, Францисканська (1819—1820) метрика.

Надійшла 24.09.2019

Список використаних джерел

  1. НиконовВ.А. Научное значение микротопонимии. Микротопонимия. Тезисы совещания. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1964. С. 3—4.
  2. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. відп. ред. Я. Захарчишина. Київ: Наукова думка, 1965. 356 с.
  3. Верига В. Нариси з історії України (кінець ХVIII — початок ХІХ ст.). Львів: Світ, 1996. 448 с.
  4. Чеховський І.Г. Мікротопонімія Чернівецької області в історичному аспекті (утворення на базі народної географічної термінології): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 1996. 24 с.
  5. Василик О.Б. Мікротопонімія Уманщини XVII—XIст.: автореф. дис. … канд. філол. наук 10.02.01. Донецький нац. ун-т. Вінниця, 2015. 20с.
  6. Сокіл Н.В. Мікротопонімія Сколівщини. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 206 с.
  7. БаньоіВ.Ф. Мікротопоніми басейну річки Ужа (на матеріалі українських говірок Закарпаття): авто­реф. дис. … канд. філол. наук:10.02.01. Прикар­патський нац. ун-т ім.Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2009. 23 с.
  8. Білінська Л.П. Формування мікротопонімії Покуття: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника». Івано-Франківськ, 2012. 17 с.
  9. Лужецька О.Б. Мікротопонімія Південно-Західного Опілля: автореф. дис. … канд. філол. наук 10.02.01. ДВНЗ «Прикарпатський нац. ун-т ім. Василя Стефаника». Івано-Франківськ, 2015. 20 с.
  10. Суперанская А.В. Микротопонимия, макротопонимия и их отличие от собственно топонимии. Микротопонимия. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1967. С. 31—38.
  11. Суперанская А.В. Микротопонимия, макротопонимия и их отличие от собственно топонимии. Микротопонимия. Тезисы совещания. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1964. С. 6—9.
  12. Никонов В.А. Научное значение микротопонимии. Микро­то­понимия. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1967. С. 5—14.
  13. Словник української ономастичної термінології. Уклад. Д. Г. Бучко, Н.В. Ткачова. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
  14. Sіowiaсska onomastyka: encyklopedia: w 2 t. Pod red. E.Rzetelskiej-Feleszko і A.Cieњlikowej przy wspьіudziale J. Dumy. Warszawa; Krakьw: Tow. Naukowe Warszawskie, 2003. Т. 2. 616 s.
  15. ПодольскаяН.В. Вопросы исследования микротопо­нимии. Питання ономастики: матеріали ІІРеспубліканської наради з питань ономастики. Київ: Наукова думка, 1965. С. 209—214.
  16. Карпенко Ю.А. Свойства и источники микротопонимии. Микротопонимия. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1967. С. 15—22.
  17. Поспелов Е.М. Географическая терминология в микротопонимии Карпат. Микротопонимия. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1967. С. 23—30.
  18. 18. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 354. Арк. 1—246.
  19. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 48. Арк. 1—367.
  20. Етимологічний словник української мови: в 7 т. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Редкол. О.С. Мельничук (головний ред.) та ін. Т. 1: А—Г. Укл. Р.В. Болдирєв та ін. Київ: Наукова думка, 1982. 632 с.
  21. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. Київ: Наукова думка, 1984. Ч. 1. А—Н. 495 с.
  22. 22. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 161. Арк. 1—92.
  23. Rudnicki J. Nazwy geograficzne Bojkowszzczyzny. Lwуw, 1939. 248 s.
  24. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 150. Арк. 1—40.
  25. Словник української мови: в 11 т. АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; редкол.: І. К. Білодід (головний ред.) та ін. Т. 4: І—М. ред. тому: А.А. Бурячок, П.П. Доценко. Київ: Наукова думка, 1973. 840 с.
  26. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 164. Арк. 1—169.
  27. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 54. Арк. 1—114.
  28. Проць О.І. Мікротопонімія півночі Львівської області: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Львів. нац. ун-т ім.Івана Франка. Львів, 2011. 21 с.
  29. Коперский С.А. Очерки по топонимии. Onomastica. Pismo poњwiкcone nazewnictwu geograficznemu i osobo­wemu. Wrocіaw; Warszawa; Krakуw: Zakіad Narodowy imienia Ossoliсskich, 1966. Rocz. XI. Zesz. 1—2. Ч. І. Имена-ориентиры. S. 93—107.
  30. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 71. Арк. 1—159.
  31. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 40. Арк. 1—183.
  32. 32. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 268. Арк. 1—94.
  33. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 300. Арк. 1—66.
  34. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. 14. Од. зб. 49. Арк. 1—62.
  35. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 303. Арк. 1—75.
  36. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. 14. Од. зб. 177. Арк. 1—56.
  37. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 289. Арк. 1—372.
  38. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. 14. Од. зб. 241. Арк. 1—384.
  39. ГумецькаЛ.Л. З приводу імені Гостята в новгородській берестяній грамоті. ІІ Республ. ономастична нарада: тези. Київ, 1962. № 9. С. 165—166.
  40. Гумецька Л.Л. Ономастичний формант -ят в українській мові. Слов’янське мовознавство. 1962. № 4. С. 17—32.
  41. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. 14. Од. зб. 162. Арк. 1—139.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »