« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1499—1509

УДК 372.858(477.85/87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1499

ДО ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЦЕНЗУ ДІЯЧІВ ТЕАТРУ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА «РУСЬКА БЕСІДА» В КОНТЕКСТІ ЕДУКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВСТРІЙСЬКОЇ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ: ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

ВОЛИЦЬКА-ЗУБКО Ірина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6147-5304

кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник

Інституту народознавства НАН України,

відділ мистецтвознавства,

Заслужений діяч мистецтв України,

Член Національної спілки театральних діячів України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: iryna.volytska@gmail.com

Анотація. Актуальність статті полягає у тому, що піднімається мало артикульована вітчизняним театрознавством проблема загальноосвітнього цензу акторського складу театру Львівського товариства «Руська бесіда» кінця XIX — початку XX століття. Мета дослідження — з’ясувати, з яким культурним багажем розпочинали професійну діяльність українські галицькі митці та якою мірою вони, традиційно не маючи попередньої фахової освіти, були підготовлені до творчих завдань, що чекали на них у театрі, інтегрованому в західноєвропейський культурний простір. Історико-типологічний підхід, застосований до поставлених питань, уможливив зосередитися на структурі і специфіці едукаційної системи Галичини зазначеного періоду, а відтак і на її якісних показниках, що відповідали тогочасним центральноєвропейським стандартам.

Ключові слова: акторське мистецтво, освітня система, австрійська Галичина, кінець XIX — початок XX століття, театр Товариства «Руська бесіда».

Надійшла 21.11.2019

Список використаних джерел

  1. Франко І. Руський театр. Іван Франко. Збір творів у 50-ти томах. Т. 29. Київ: Наукова думка, 1981. С. 96—112.
  2. Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Га­личині. Львів: Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1934. 253 с.
  3. Центральний Державний Історичний Архів у Львові. Ф. 514. Оп. 1. Од. зб. 69. Арк. 1—38.
  4. Медведик П. Діячі української музичної культури (Матеріали до біо-бібліографічного словника). ЗНТШ. Т. CCXXVI: Праці Музикознавчої комісії (Ред. Олег Купчинський, Юрій Ясиновський. Львів, 1993. С. 370—455 + 17 іл.
  5. Курбас Л. Філософія театру. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 917 с.
  6. Франко І. Наші народні школи і їх потреби. Іван Франко. Збір творів у 50-ти томах. Київ: Наукова думка, 1986. Т. 46. Кн. 2. С. 108—115.
  7. Святослав Пахолків. Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації. Львів: Піраміда, 2014. 612 с.
  8. Медведик П. Катерина Рубчакова. Київ: Мистецтво, 1989. 104 с.
  9. Франко І. Середні школи в Галичині. В рр. 1875—1883. Іван Франко Збір творів у 50-ти томах. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 418—437.
  10. Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856—1886). Київ: Критика, 2006. 632 с.
  11. Темницький В. Дещо про українські гімназії. Молода Україна. Часопис укранської молоді. Львів, 1900. Ч. 3. С. 101—107.
  12. Олесницький Є. Сторінки з мого життя: у 2 ч. Львів: Накладом Видавництва Спілки «Діло», 1935. Ч. 1. 1860—1890. 252 с.
  13. Водяний Х. Спомин про Леся Курбаса (1911—1913). Лесь Курбас. Спогади сучасників. За ред. Нар. Артиста СРСР В.С. Василька. Київ: Мистецтво, 1968. С. 51—68.
  14. Остап Людкевич [Людкевич С.]. Наші співаки а народна справа. Молода Україна. Часопис української молоді. Львів, 1900. Ч. 4. С. 133—138.
  15. Роман Кирчів. Народний артист Іван Рубчак. Ужгород: Гражда, 2009. 224 с.
  16. Лозинський М. Українська школа в Галичині. Нова громада. Літературно-науковий місячник. Київ. 1906. № 10. С. 96—112.
  17. Барвінський О. Вибір з українсько-руської літератури для ІІІ і IV року учительських семінарій. Львів: Накладом ц. к. Видавництво шкільних книжок, 1910. 559 с.
  18. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939. Київ: Либідь, 1995. 424с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »