« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1536—1541

УДК 7.042+7.048

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1536

ЗООМОРФНИЙ ОРНАМЕНТ У ПРЕДМЕТНОМУ СВІТІ КРИМСЬКИХ ТАТАР

ФРАНЖУЛО Валерія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-000-0468-8634

аспірантка,

Львівська національна академія мистецтв,

засновник та керівник дизайн-студії «Frandgulo»,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: frandgulo@mail.ru

Анотація. Мета статті — дослідження елементів зооморфного орнаменту в архітектурних спорудах, вишивці, кам’яному різьбленні фонтанів, на мідному посуді та зброї. Показана образність і емоційна виразність архітектурного орнаменту. Проаналізований розвиток і розквіт декоративно-прикладного мистецтва кримських татар. Досліджена специфічна умовність зооморфного орнаменту Криму. Аналіз прикладів декоративно-прикладного мистецтва кримських татар свідчить, що композиційна побудова орнаментальних мотивів і їх розміщення передусім залежали від форми і призначення предмета, виробу або споруди, конфігурації поверхні і техніки виконання.

Актуальність звернення до мови орнаменту безсумнівна, оскільки художній орнамент є основним елементом у системі передачі культурної спадщини між поколіннями людей різних історичних епох.

Автор доходить висновку, що декоративно-прикладне мистецтво кримських татар є яскравим явищем у національній культурі і культурному просторі всього Кримського регіону. Воно тісно пов’язане з побутом народу, його етнічними традиціями. Багатство кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва найяскравіше проявляється в орнаменті і унікальному колориті. Орнаментально-декоративні мотиви виділяються різноманітністю і виразністю форм, які відбиті в різних видах декоративного мистецтва.

Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Крим, зооморфний орнамент, кримські татари, предметний світ.

Надійшла 30.11.2019

Список використаних джерел

  1. Кунафина Д.Р., Донгузова Е.И., Донгузов К.А. Ор­намент в архитектуре Уфы. Современные технологии и методики в архитектурно-художеcтвенном образовании: Сборник материалов Международной научно-методической конференции (г. Ростов-на-Дону, 5—9 марта 2016). Ростов-на-Дону, 2016. С. 88—91.
  2. Ямилова Р.Р. Семантика зооморфных изображений на тканях и атрибутах костюма эпохи Золотой Орды, Золотоордынское наследие: Материалы Международной научной конференции «Политическая и со­ціально-экономическая история Золотой Орды (ХШ—ХVвв.)» (г.Казань, 17—20 марта 2009). Казань, 2009. С. 463—471.
  3. Асанова А.Е. Народный орнамент как источник этно­генеза. Мир науки, культуры, образования. 2011. № 4 (29). С. 325—329.
  4. Бесчастнов Н.П. Художественный язык орнамента. Москва: Владос, 2010. 335 с.
  5. Кадырова А.Я. Современная крымскотатарская живопись. Таврический научный обозреватель. 2016. №12—2(17). С. 117—120.
  6. Фабр А. Достопамятнейшие древности Крыма и связанные с ними воспоминания. Одесса, 1859. 98с.
  7. Скржинская Е.Ч. Барбаро и Контарини о России: К истории итало-русских связей в XV в. Ленинград: Наука, 1971. 276 с.
  8. Куфтин Б.А. О материальной культуре татар: Юж­ный берег: Полевая тетрадь. Москва: Архив МАЭ, 1924г. 78с.
  9. Бернштам А.Н. Жилище крымского предгорья. Москва: Огиз, 1931. 46с.
  10. Чепурина П.Я. Орнаментное шите Крыма. Москва: КОИЗ, 1938. 63с.
  11. Алексеев С. Архитектурный орнамент. Москва: Го­сударственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1954. 134 с.
  12. Амброз Л.К. О символике русской крестьянской вышивки архаического типа. Советская археология. 1966. № 1. С. 61—76.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »