« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1542—1550

УДК 712.03-73.03

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1542

ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ІГРОВІЙ СКУЛЬПТУРІ ЯПОНІЇ

ГЛІБОВА Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5759-3658

викладач кафедри дизайну та образотворчого мистецтва,

Харківський національний університет

міського господарства імені О.М. Бекетова,

вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна

Контакти: e-mail: gletan.my1@gmail.com

ОЛЕНІНА Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4442-1192

доктор мистецтвознавства, професор,

завідуюча кафедри дизайну та образотворчого мистецтва,

Харківський національний університет

міського господарства імені О.М. Бекетова,

вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна

Контакти: e-mail: oleninaolena@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовано японські ігрові скульптури, в яких елементи національної художньо-естетичної традиції використовувались для створення оригінального стильового та образного наповнення твору. З огляду на світове обговорення перспективи відродження дитячої ігрової скульптури актуальним є виявлення та узагальнення ознак, характеру і методів втілення японської національної художньо-естетичної традиції у такому суто західноєвропейському мистецькому винаході, як ігрова скульптура. Метою статті є аналіз елементів національної художньо-естетичної традиції в ігровій скульптурі Японії.

Методологія дослідження базується на використанні методу порівняльно-історичного аналізу, формально-сти­лістичного та образно-стилістичного методів, іконографічного та іконологічного аналізу, герменевтичного методу. У висновку автор зауважує про можливість створення неповторних художніх зразків світового рівня на основі синтезу традиційних національних образів та стилістики із сучасними формами мистецтва.

Ключові слова: ігрова скульптура, національна культура, японська художньо-естетична традиція, японський живопис, графічна стилістика, пластична стилістика.

Надійшла 29.11.2019

Список використаних джерел

  1. Burkhalter G. When playground got serious. Електронний ресурс. Gabriela Burkhalter. Tate Etc.. 2014. URL: https://www.tate.org.uk/tate-etc/issue-31-summer-2014/when-play-got-serious (дата звернення: 08.11.2019).
  2. КулановА.Е. Привлекательный японский консерватизм: генезис и трансформація. Тетради по консерватизму. 2015. № 5. С. 122—125.
  3. Мостовой С. Эволюция японского сада в контексте национальной истории: диссертация … кандидата Исторических наук: 07.00.03. Иркутский государ­ственный університет. 2016. 294 с.
  4. Бишарова С.Г. Синтоистские основы традиционной японской культуры: дис. на соискание учён. степени канд. филос. наук: спец. 24.00.01 «Теория и история культуры». Новосибирск, 2006. 275 с.
  5. Интервью с Исаму Ногучи, 1973. 7 ноября — 26 дек. Архив американского искусства; Смитсоновский институт. URL: https://99percentinvisible.org/episode/playground-mountain/ (дата звернення: 08.11.2019).
  6. Solomon SusanG. American Playgroundgrounds: Revitalizing Community Space. Lebanon, NH: The University Press of New England, 2005. 263 p.: ill.
  7. Соколов С.Н. Эстетические основы и художественные принципы живописи «хайга». Искусство Японии. Сборник статей. Под ред. И.Ф. Муриан. Москва: Главная редакция восточной литературы, 1965. С. 98—116.
  8. Octopus. Свободная энциклопедия «Википедия». URL: https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%BF%E3%82%B3#%E7%A5%9E%E8%A9%B1%E3%83%BB%E4%BC%9D%E6%89%BF Octopus (да­та звернення: 08.11.2019).
  9. Drouet L. France. An exhibition on Japanese playgroundgrounds. Domus. URL: https://www.domusweb.it/en/news/2018/05/23/france-an-exhibition-on-japanese-playgroundgrounds.html. (дата звернення : 08.11.2019).
  10. Maeda Environmental Art Co., Ltd. URL: http://www.e-maeda.co.jp/story/001.html. (дата звернення: 08.11.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »