« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1626—1639

УДК 75.052 (477.86): 75.046.3: 75.071.1 – 055.1Сельський Р.

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1626

РОЗПИСИ У КОСТЕЛІ СВ. МИКОЛАЯ У ВИЖНЯНАХ І ПИТАННЯ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА РОМАНА СЕЛЬСЬКОГО:  СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ Й АНАЛІЗУ

КОРОЛЬ Софія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6763-4938

кандидат мистецтвознавства,

завідувачка відділу мистецтвознавства,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: artso@ukr.net

Анотація. Поява цієї статті продиктована необхідністю зафіксувати для історії існуючий стан пам’ятки сакрального мистецтва — костелу св. Миколая у Вижнянах та комплексу настінних розписів у ньому. Об’єктом дослідження є настінні розписи у недіючому римо-католицькому костелі св. Миколая у с. Вижняни Золочівського району Львівської області. Предметом дослідження є сакральна спадщина видатного львівського художника Романа Сельського (1903—1990).

Стаття ставить перед собою мету дослідити перебіг виконання розписів костелу св. Миколая у Вижнянах, рамково окреслити їх художні та іконографічні особливості, передовсім на прикладі спадщини Романа Сельського та у контексті місця і значення цієї спадщини у творчому портреті митця. На підставі історико-біографічного, формально-стилістичного та контекстуального методів аналізу вирішується сформульована наукова проблема.

Ключові слова: монументальні розписи, сакральне мистецтво, костел у Вижнянах, Роман Сельський, реконструкція, формально-стилістичний аналіз.

Надійшла 19.11.2019

Список використаних джерел

  1. Грималюк Р. Монументальне малярство другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Церковне мистецтво України: у 3 т. Харків: Фоліо, 2018. Т. 1: Архітектура. Монументальне мистецтво. С.701—744.
  2. Герій О., Туркевич-Клімашевський А., Кодлубай І., Нога О. Українське церковне мистецтво 1880—1920. (Західний регіон). Львів: Українські технології, 2012. Т. 1. 392 с.
  3. Гах І. Епоха митрополита: українське образотворче мистецтво першої половини ХХ століття. Львів: Манускрипт, 2017. 192с.
  4. Wolaсska J. «Ku odrodzeniu sztuki religijnej». O prу­bach odnowy sztuki koњcielnej na ziemiach polskich w latach 1900—1939 (ze szczegуlnym uwzglкdnieniem malowideі њciennych. Sacrum et Decorum. 2012. Rok V. S. 8—43.
  5. КрижанівськийА. Осип Курилас: Альбом-моно­гра­фія. Львів: Західноукраїнський інформаційно-видав­ничий центр, 2008. 280с.
  6. Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Львів; Філадельфія, 2009. 316 с.
  7. Юліан Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Хрис­та-Чоловіколюбця: Автори-упорядники І. Гах, О. Сидор. Львів: Місіонер, 2006. 164 с.
  8. Церква святого Миколая у Золочеві: Автори-упо­рядники Грималюк Р., Гупало Н., Жишкович В. Львів: Місіонер, 2007. 48с.
  9. Семчишин-Гузнер О. Церква Успіння Богородиці у смт Славське Сколівського р-ну Львівської обл. Історія побудови та оздоблення. Народознавчі зошити. 2009. № 3—4 (87—88). C. 469—479.
  10. Студницька М., Студницький Р. Церкви Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століть. Львів: ЛНАМ, 2016. 252 с.
  11. ШимчукЄ. Монументальні розписи у селі Вижняни. Роман Сельський. Львів: Інститут колекціонерства ук­раїнських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оран­та, 2006. С.260—261.
  12. МельникВ., Мельник І. Авторство, сюжети та технологічні особливості стінопису костелу св. Миколая у селі Вижняни. Християнська сакральна традиція: ві­ра, духовність, мистецтво: Збірник матеріалів ІХ між­народної конференції (м. Львів, 24 листопада 2016). Львів: ЛПБА УПЦ КП, 2016. С. 272—275.
  13. Волошин Л. Роман Сельський: світоглядні та формальні аспекти творчості. Роман Сельський. Графіка. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких па­м’яток при НТШ; Київ: Оранта, 2006. С. 5—10.
  14. Сельський про Сельського. Записав І. Гречко. Роман Сельський. Твори з приватних збірок. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оранта, 2004. С.22—29.
  15. Шимчук Є. Роман Сельський 1903—1990. Роман Сельський. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оранта, 2006. С.5—18.
  16. ВолошинЛ. Український артизм Романа Сельського та його окцидентальні пов’язання. Роман Сельський. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оранта, 2006. С.20—28.
  17. Bartnicka-Gуrska H. Kowarski Felicjan Szczкsny: Sіow­nik Artystуw Polskich I obcych w Polsce dziaіaj Wrocіaw; Warszawa; Krakуw; Gdaсsk; Јуdџ, 1986. T. IV. S. 207—212.
  18. ЯцівР. Роман Турин: під європейським капелюхом. Роман Турин (1900—1979): під європейським капелюхом: альбом-монографія. Упор.Галина Гронська. Львів, 2018. С. 5—42.
  19. Звіринський К. «Все моє малярство — то молитва». Спогади, інтерв’ю, роздуми, статті. Упоряд. Христина Звіринська-Чабан. Львів: Манускрипт-Львів, 2017. 280 с.
  20. Gluziсska A. Koњciуі parafialny p. w. Њw. Mikoіaja w Wy­їnianach. Koњcioіy i klasztory rzymskokatolickie dawne­go wojewуdztwa ruskiego. Krakуw: Miкdzynarodowe Centrum Kultury, 2003. Т. 11. S. 317—340.
  21. Ostrowski Jan K. Koњciуі parafialny p. w. Podwyїszenia Krzyїa Њwiкtego w Grуdku Jagielloсskim. Koњcioіy i klasz­tory rzymskokatolickie dawnego wojewуdztwa rus­kiego. Krakуw: Miкdzynarodowe Centrum Kultury, 2004. Т. 11. S. 81—98.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »