« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 138—146

УДК 738.3.011.26(474.5-21)(06)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.138

МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ КЕРАМІКИ У м. ЛЄЛЮНАЙ (ЛИТВА): ТРАДИЦІЇ, МИСТЕЦЬКІ ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

МОТИЛЬ Романа

ORCID ID: http://orcid.org / 0000-0001-6936-0328

кандидат мистецтвознавства,

доцент, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Висвітлюється досвід проведення Міжнародного симпозіуму традиційної кераміки в містечку Лєлюнай (Литва). Актуальність статті зумовлена вивченням практики проведення цього симпозіуму, важливістю його впливу на збереження, розвиток і популяризацію традицій гончарства у сьогоднішніх реаліях. Розглянуто засади становлення і організації симпозіуму, на конкретних прикладах досліджено специфіку формування, декорування і випалу глиняних виробів. Мета — вивчити досвід проведення Міжнародного симпозіуму кераміки, проаналізувати його вплив на збереження національних традицій і запровадження новацій, на підвищення професійної майстерності та обмін досвідом гончарів з різних країн, а також здійснити мистецтвознавчу оцінку творів, виготовлених під час симпозіуму.

Практичне значення статті полягає в тому, що основні висновки та теоретичні засади можуть бути використані у процесі наступних досліджень, виявлені й залучені до наукового обігу матеріали. Їх систематизація та узагальнення стануть корисними для науковців, які вивчають процеси розвитку сучасного мистецтва. Також напрацьований фактологічний матеріал можна застосовувати при розробленні навчальних курсів з історії українського мистецтва, у практичній роботі організаторів симпозіумів кераміки; при формуванні колекцій сучасного мистецтва музейними працівниками тощо.

Ключові слова: симпозіум, Лєлюнай, гончарство, кераміка, майстри, гончарні вироби, форма, декорування, традиції, мистецькі пошуки.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Гончар К.Р. Український образотворчий фольклор у сучасному культуротворчому процесі: традиції і новаторство: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист.: 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.
  2. Гудак В. Українська народна і професійна кераміка як невід’ємні складові суспільні чинники відродження духовності. Українська керамологія: Національний щорічник. 2001. За ред. докт. іст. наук О. Пошивайла. Опішне: Українське народознавство, 2001. Кн. 1. С. 162—173.
  3. Зіненко Т.М. Культурологічна модель симпозіумів художньої кераміки в Україні як явища сучасної культури. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. Вип. 19 (2). С. 301—306.
  4. Зіненко Т.М. Проблемологічне поле симпозіумів художньої кераміки у системі наукового знання. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2014. № 2. С. 61—65.
  5. Зіненко Т.М. Симпозіуми художньої кераміки України кінця ХХ — початку ХХІ століття як явище сучасної культури: автореф дис канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.
  6. Перець О.О. Мистецькі симпозіуми як засіб становлення Полтавської художньої школи. Український керамологічний журнал. 2001. № 1. С. 16—18.
  7. Друга національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня — 31 жовтня 2010): альбом-каталог. Автор-упорядник Олесь Пошивайло. Опішне: Українське народознавство, 2011. С. 9—57.
  8. Пошивайло О. Слов’янський симпозіум кераміки 2001: ще один центр творення гончарної культури України. Український керамологічний журнал. 2001. № 2. С. 63—98.
  9. Чегусова З. Взаємодія та взаємовплив народної та професійної творчості (на прикладі виставки «Сучасне декоративне мистецтво України в ЮНЕСКО». Париж, травень, 2004). Музеї народного мистецтва та національна культура: Зб. наук. Праць. За ред. докт. мист-ва М. Селівачова. Київ: Златограф, 2006. С. 206—215.
  10. Перший всеукраїнський молодіжний симпозіум гончарного мистецтва «Чигирин-2003»: альбом-ка­та­лог. Авт. вступної статті та упоряд. Євген Шевченко. Київ: Народні джерела, 2004. С. 4—5.
  11. 11. Keramika Utenos Kraљte: album catalog. Utenos krastoturos muziejus, 2010. 301 p.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »