« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 220—228

УДК 73/76.046.3:27-526.62]:[27-36-057.36:2-185.32-043.865]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.220

ТЕМА БОРОТЬБИ СВЯТИХ ВОЇНІВ ЗІ ЗЛОМ В УКРАЇНСЬКОМУ РЕЛІГІЙНОМУ МИСТЕЦТВІ ХІІ—ХVІІІ ст.

МОСКАЛЬ Марта

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1811-8328

аспірант, Львівська національна академія истецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,

художник-реставратор II категорії,

Львівська філія Національного науково-дослідного

реставраційного центру України (ЛФ ННДРЦУ)

вул. Лесі Українки, 10, 79008, м. Львів, Україна

Анотація. Мета статті — на прикладі пам’яток українського мистецтва ХІІ—ХVІІІ ст. розглянути сюжети боротьби святих воїнів Архангела Михаїла, св. Георгія, Теодора Тирона, Теодора Стратилата, Микити Бісоборця зі злом у вигляді змія чи сатани. Актуальність теми полягає в тому, піднімаються питання, які дотепер не були досліджені: розкрито іконографічні, художньо-стилістичні особливості зображень святих воїнів у боротьбі зі змієм чи сатаною у творах мистецтва Середньовіччя, Відродження та бароко. Простежено еволюцію образу святого воїна в сюжетах його перемоги над злом, який зазнав трансформації впродовж століть. Звернено увагу на іконографію сатани та змія у різні періоди розвитку цього сюжету. Розглянуто композицію, символіку кольорів, атрибутів у зображеннях святих воїнів у боротьбі зі злом у творах мистецтва.

Висновки: сюжет боротьби зі злом мав фольклорне походження, а також був запозичений з текстів апокрифів і Апокаліпсису. Вплив на поширення сюжету боротьби зі змієм мали також історико-політичні події, що відбувалися на теренах нашої держави.

Ключові слова: святий воїн, змій, сатана, українське мистецтво, Середньовіччя, Відродження, бароко.

Надійшла 24.01.2020

Список використаних джерел

  1. Колпакова Н. Агіографія св. Георгія в пам’ятках книжної писемності Візантії та Київської Русі. Культура України. Вип. 45: зб. наук. пр. М-во культури України; Харк. держ. акад. культури; за заг. ред. В.М. Шейка. Харків, 2014. С.124—132.
  2. Словарь книжников и книжности Древней Руси. Вып. 1 (XI — первая половина XIV в.). АН СССР. ИРЛИ. Отв. ред. Д.С. Лихачев. Ленинград, 1987. 493 с.
  3. Апокрифы Древней Руси. Сост., предисл. М.В. Рождественской. СПб.: Амфора, 2002. 239 с.
  4. Пропп В. Фольклор, література, история. Собрание трудов. Москва: Лабиринт, 2002. 441с.
  5. Туптало Д. Житіє святих (Четьї Мінеї). Книга І: Вересень. Пер. з ц.-сл. В. Шевчук. Львів: Свічадо, 2005. 464с.
  6. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена. пер. І. Огієнко. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2002. 1159 с. URL: http://www.bibleonline.ru/bible/ukr/.
  7. Руско Н. Архетипи галицької ікони: філософсько-релігієзнавчий контекст. Вісник Прикарпатського уні­вер­ситету. Філософські і психологічні науки. 2016. Вип. 20. С. 164—169.
  8. Котляр М. Запровадження християнства у Давньоруській державі. Український історичний журнал. 1988. №6. С.14—25.
  9. Квитко А. Особенности визуализации архетипа героя в светском изобразительном искусстве на христианскую тематику. Вестник Казгуки. №4. 2017. С.101—104.
  10. Архипова Є. Монументальна пластика в зодчестві Києва ХІІ ст. Археологія. 1997. № 2. С. 53—69.
  11. Архипова Е. Новые рельефы ХІ—ХІІ вв. с территории Михайловского Златоверхого монастыря в Киеве. Нові дослідження давніх пам’яток Києва. Матеріали наук. конф. Національного заповідника «Софія Київська» (Київ, 22—23 листопада 2001 р.). Київ, 2003. С. 40—52.
  12. Алпатов М. Образ Георгия-воина в искусстве Византии и древней Руси. Труды Отдела древнерусской ли­тературы Института русской литературы АН ССР (Пушкинского дома). Т. 12. Москва; Ленинград: изд-во Академии наук СССР, 1956. С. 292—317.
  13. Некрасова М. Образ всадника-воина — святого Георгия змееборца. Его сакральный смысл в искусстве славянских народов как источника жизненных начал. Труды Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств. СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет культуры и искусств, 2009. С.15—27.
  14. Жишкович В. Пластика Русі-України Х — перша половина XIV ст. Львів: Інститут Народознавства НАНУ; Львівська богословська академія, 1999. 239 с.
  15. SpruttaJ. Њw.Demetriusz jako pogromca zіa w tradycji bizantyсskiej i sіowiaсskiej (do XV w.). Studia TeologicznoHistoryczne Њlska Opolskiego. № 1. 38 (2018). S. 167.
  16. Rozycka-Bryzek A. Freski w Kaplic Zamku Lubelskiego. Lublin: Muzeum Lubelskie, 2000. 163 p.
  17. Логвин Г., Міляєва Л., Свенціцька В. Український середньовічний живопис. Київ: Мистецтво, 1976. 26 с.
  18. КолпаковаН. Святий Георгій в Галицькому іконописі XIVXVІст.: іконографія та еволюція образу: дис. … кандидата мистецтвознавства: 17.00.05. Львів, 2015. 170 с.
  19. Москаль М. Святі воїни Теодор Тирон та Теодор Стратилат в українському сакральному мистецтві ХІІ—XVIIIст.: іконографія та еволюція образу. Вісник ХДАМД. №3. 2017. С. 130—137.
  20. Макарова А. Світло українського бароко. Київ: Мистецтво, 1995. 288с.
  21. Сковорода Г. Брань архистратига Михаила с сатаной о сем: легко ли быть благим. Повне зібрання творів: у 2-х т. Т. 2. Київ: Наукова-думка, 1973. С. 59—84.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »