« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 229—232

УДК 745.51:008(477.83/.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.229

ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА У СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА КУЛЬТОВИХ СПОРУД ГАЛИЧИНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103

доктор мистецтвознавства, доцент,

професор, Національний лісотехнічний

університет України, кафедра дизайну,

вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Народні традиції відіграли важливу роль у розвитку дизайну середовища культових споруд у Галичині. Вони стали одним із важливих чинників їх національної самоідентифікації та відродження культурного життя у першій третині ХХ століття.

Метою нашої статті є дослідити вплив народного мистецтва на розвиток дизайну середовища культових споруд Галичини. Предметом дослідження є матеріали інтер’єрів церков першої третини ХХ століття. Домінуючим у статті є метод мистецтвознавчого аналізу.

Наукова новизна та значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві висвітлено значення народних традицій та сакрального мистецтва у культурному просторі та дизайні культових споруд в Галичині. Значна частина проаналізованого матеріалу зібрана авторами особисто під час виїзду на об’єкти та введена вперше до наукового обігу.

Ключові слова: Галичина, дизайн середовища, іконостасне різьблення, народні традиції, церква.

Надійшла 3.02.2020

Список використаних джерел

  1. Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 1. С. 3—7.
  2. Личковах В.А. Семіотика українського та польського авангарду в світлі ідей львівсько-варшавської філософської школи. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 25—31.
  3. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  4. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с.
  5. Одрехівський Р.В. Різьблені іконостаси в системі сакральної культури українців Галичини: ХІХ — перша половина ХХ століття. Культура і сучасність. 2014. № 1. С. 130—135.
  6. Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243.
  7. Жукова Н.А. Фрейми «відкритого твору» в контексті проблеми «елітарного» (частина друга). Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2012. № 2. С. 48—52.
  8. Словник художників України. Гол. ред. М.П. Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ, 1973. 269 с.: іл.
  9. Brykowski R. Drewniana Architektura Cerkiewna Na Koronnych Ziemiach Rzeczypospolitej. Warszawa: Towarzystwo opieki nad zabytkami, 1995. 259 s.: il.
  10. Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість укра­їнської народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. №1. С.92—96.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »