« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14

УДК [7:39:008]:351.854(477)]:061.1(=1:100)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.003

ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

ГЕРУС Людмила

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу народного мистецтва,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Глобалізація, соціальні перетворення та невпинний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. набрали особливої інтенсивності, стали джерелом колосальної загрози руйнування і зникнення традиційної культури та поглибили актуальність питання збереження і захисту культурних надбань народів світу. Європейський вибір України, її інтеграція у міжнародне співтовариство посилюють відповідальність держави за збереження самобутніх історичних реліквій різних часів і народів, які знаходяться на її території та є невід’ємною частиною світових культурних надбань. Метою статті є комплексний аналіз становлення, сучасного стану та перспектив охорони нематеріальної культурної спадщини в Україні. Методи дослідження: Основним у дослідженні є системний підхід, який полягає у розгляді діяльності ЮНЕСКО як складової інституційної системи Організації Об’єднаних Націй — ООН, її взаємозв’язків з іншими спеціалізованими установами сфери забезпечення охорони нематеріальної культурної спадщини, а також адаптації охорони нематеріальної культурної спадщини в Україні до нормативних принципів ЮНЕСКО, досягнуті результати та перспективні шляхи реалізації. Статистичний метод застосовано для оцінки наслідків вжитих в Україні заходів щодо охорони нематеріальної культурної спадщини.

Ключові слова: Україна, нематеріальна культурна спадщина, охорона, популяризація, ЮНЕСКО.

Надійшла 26.01.2020

Список використаних джерел

  1. Андрес Г.О. Охорона культурної спадщини України в контексті Європейської інтеграції. Проблеми і шляхи їх вирішення. Сугдейский сборник. 2008. Вып. ІІІ. С. 524—533.
  2. Босик З.О. Нематеріальна культурна спадщина України в контексті суспільного розвитку та культурної політики держави. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва. 2015. № 2. С. 35—39.
  3. Донцов О. Картографування нематеріальної культурної спадщини України в інформаційному забезпеченні туризму. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2018. Вип. 28. С. 4—10.
  4. Кудерська Н.І., Кудерська І.О. Нематеріальна культурна спадщина України, її обєкти (прояви). Європейські перспективи. 2015. Вип. 7. С. 59—67.
  5. Мельничук О.І. Концепція нематеріальної культурної спадщини. Формування в міжнародному праві. Па­м’ятки України: історія та культура. 2003. № 3. С. 12—17.
  6. Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України. Київ: Інститут географії НАН України. 2012. 208 с.
  7. Терес Н. Міжнародна охорона нематеріальної культурної спадщини: світовий та український досвід. Етнічна історія народів Європи. 2011. Вип. 36. С. 58—63.
  8. Рекомендація про збереження традиційної культури і фольклору. URL: https://etnoua.info/novyny/reko­men­dacija-oon-pro-zberezhennja-folkloru/ (дата звернення: 21.01.2020).
  9. Report on the preliminary study on the advisability of re­gulating internationally, through a new standard-setting instrument, the protection of traditional culture and folklore. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000 122585 (дата звернення: 21.01.2020).
  10. UNESCO UNIVERSAL DECLARATION ON CULTURAL DIVERSITY. URL: http://www.unes­co.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/pdf/5_Cultural_Diversity_EN.pdf (дата звернення: 21.01.2020).
  11. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_d69 (дата звернення: 21.01.2020).
  12. Конвенція про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952_008 / (дата звернення: 21.01.2020).
  13. Convention for the Protection of the World Cultural and Natural Heritage. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/ 48223/pf0000218120 (дата звернення: 21.01.2020).
  14. Browse the Lists of Intangible Cultural Heritage and the Register of good safeguarding practices. URL: https://ich.unesco.org/en/lists#2019 (дата звернення: 21.01.2020).
  15. Мінкультури презентує законопроект «Про нематеріальну культурну спадщину». URL: https://www.kmu.gov.ua/ news/248077113 (дата звернення: 21.01.2020).
  16. Всеукраїнський відкритий конкурс програм збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини «Жива традиція». URL: http://uccs.org.ua/featured/vseukrainskyj-vidkrytyj-konkurs-prohram-zberezhennia-i-rozvytku-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-zhyva-tradytsiia/ (дата звернення: 21.01.2020).
  17. Річний звіт УЦКД щодо стану реалізації в Україні положень Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини. 2018. URL: http://uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/01/zvit-2018_-unesco.pdf (дата звернення: 21.01.2020).
  18. Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини України. URL: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua (да­та звернення: 21.01.2020).
  19. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини. URL: https://www.docdroid.net/Ze1KwjQ/natsionalniy-perelik-elementiv-nksrishennya.doc#page=10 (дата звернення: 21.01.2020).
  20. Нематеріальна культурна спадщина України. Методична розробка. URL: http://uccs.org.ua/wp-content/uploads/bsk-pdf-manager/2018-08-17_2.pdf (дата звер­нення: 21.01.2020).
  21. Креативність, заснована на нематеріальній культурній спадщині, є двигуном розвитку, який відповідає викликам сучасності, — Євген Нищук. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/kreativnist-zasnovana-na-nema­terialnij-kulturnij-spadshchini-ye-dvigunom-rozvitku-yakij-vidpovidaye-viklikam-suchasnosti-yevgen-nishchuk (дата звернення: 21.01.2020).
  22. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2716-19 (дата звернення: 21.01.2020).
  23. Традиційна культура українців у дослідженнях відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України (1992—2018 рр.): бібліографічний покажчик. Відп. ред. С.П. Павлюк; голов. ред. Л.М. Герус; ред.-упор. О.С. Федорчук; пер. Foreword Т.В. Куцир. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 196 с.: іл. (укр. + Introduction).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »