« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 330—349

УДК [398.341:398.4](477.86/.87+83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.330

БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ БОЙКІВ (за матеріалами східної та середньої частин Бойківщини)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У системі традиційної обрядовості українців помітне місце займає комлекс звичаїв, повір’їв та символічних дійств, пов’язаних із спорудженням нового житла, що, власне, і включає в себе поняття «будівельна обрядовість». У запропонованій розвідці автор ставить собі за мету охарактеризувати будівельну обрядовість на теренах східної та центральної (середньої) частин Бойківщини. Хоча окремі відомості з цієї сфери знань й присутні в окремих публікаціях, будівельна обрядовість цієї частини Бойківщини ніколи не була предметом спеціальних досліджень, що й визначає актуальність пропонованої розвідки. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво покутян, а предметом — звичаї, повір’я та символічні дійства, пов’язані з його будівництвом та введенням у експлуатацію. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Наведений матеріал дає можливість констатувати, що в комплексі обрядів, звичаїв і повір’їв, пов’язаних із будівництвом, які побутували на дослідженій території, спостерігається низка рис, спільних із відповідним загальноукраїнським комплексом чи з будівельною обрядовістю усього Карпатського регіону. Поряд з тим, деякі аспекти цього комлексу на зазначених теренах мають чітко виражене місцеве (притаманне лише для східної та середньої частин Бойківщини) чи локальне (притаманне групі сіл чи лишень одному—двом населеним пунктам) забарвлення.

Ключові слова: Бойківщина, будівельна обрядовість, вибір місця, будівельне деревце, ворожіння, новосілля.

Надійшла 20.01.2020

Список використаних джерел

  1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 428 с.
  2. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279. 140 арк. Матеріали А. Будзана.
  3. Гошко Ю., Федака П. Звичаї та вірування, пов’язані із спорудженням житлових та господарських будівель. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 237—243.
  4. Schnaider J. Z џycia gуrali nadіomnickich. Lud: Kwartalnik etnograficzny. Lwуw, 1912. T.ХVІІІ. S.141—214.
  5. НагорнюкО. Народна топографія. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне, 2009. С.239—264.
  6. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-гос­подарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  7. Андрієвська Т. Традиційне народне житло в с. Космач. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 37—42.
  8. Потушняк Ф. Постройка дома в народном веровании. Русская правда. Ужгород, 1940. 6 августа.
  9. Милорадович В. Житье-бытье лубенского крестьянства. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С.170—341.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »