« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 461—473

УДК 712.253.034(477.83-21)(093.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.461

ПАЛАЦОВИЙ САДОВО-ПАРКОВИЙ КОМПЛЕКС КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДИ ФРАНЦІШЕКА САЛЕЗІЯ ПОТОЦЬКОГО У КРИСТИНОПОЛІ

ТАРАС Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9144-8331

кандидат архітектури,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: vikitaras@yahoo.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена вибірковими й непов­ними дослідженнями садово-паркового комплексу при палаці Францішека Салезія Потоцького за проектом архітектора П’єра Ріко де Тірреґайля в м. Кристинополі (з 1951 р.  — м. Червоноград). Об’єктом дослідження є садово-парковий комплекс при палаці Францішека Салезія Потоцького за проектом архітектора П’єра Ріко де Тірреґайля в м. Кристинополі. Предметом дослідження є ландшафтно-планувальний уклад, композиційні принципи побудови, функціональне та семантичне вирішення садово-паркового комплексу при палаці в м. Кристинополі. Хронологічні межі дослідження — XVIII ст., яке охоплює роки життя власника палацового комплексу у м. Кристинополі київ­ського воєводи Францішека Салезія Потоцького. У статті використовуються структурно- та порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи дослідження. Наукова новизна полягає у розкриті ландшафтно-планувального укладу та композиційних принципів побудови садово-паркового комплексу при палаці в м. Кристинополі на основі аналізу архівних матеріалів та наукових джерел.

Ключові слова: садово-парковий комплекс, бароко, м. Кристинопіль, Францішек Салезій Потоцький, П’єр Ріко де Тірреґайль.

Надійшла 19.02.2020

Список використаних джерел

  1. Њwieykowski E. Plany zamku Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu nad Bugiem w powiecie Sokalskim. Sprawozdania Komisji do Badania Historii Sztuki w Polsce. Warszawa, 1907–1912. T. 8.
  2. Czernecki J. (1939). Maіy Krуl na Rusi i jego stolica Krys­ty­nopol (Pp. 45—46). Krakьw.
  3. Maсkowski T. Architekt — Pierre Ricaud de Tirregaille. Wrocіaw, 1948.
  4. Kowalczyk J. Pierre Ricaud de Tirregaille — architekt og­rodуw i paіacуw. Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. 1988. T. 33. Z. 4.
  5. Aftanazy R. Dzieje rezydencjina dawnych kresach Rze­czy­pospolitej. Warszawa, 1995. T. 6.
  6. Cioіek Gerard. Ogrody polskie. Warszawa: Arkady, 1978.
  7. Majdecki Longin. Historia Ogrodуw. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PNW, 2008. T. 1: Od staroїytnoњci po Barok.
  8. Bogdanowski Janus. Polskie ogrody ozdobne. Warszawa: Arkady, 2000.
  9. Przyboњ A. Potocki Feliks (Felicjan, Szczкsny) Kazimierz h. Pilawa (zm. 1702). Polski Sіownik Biograficzny. W Wrocіaw–Warszawa–Krakуw–Gdaсsk–Јуdџ: Zakіad Narodowy Imienia Ossoliсskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. T. XXVII/4. Zeszyt 115.
  10. Аchiwum Karmelitуw Bosych w Czernej. Rkps 322. S. 114; Rkps 323. S. 294.
  11. Центральний державний історичний архів в Києві. Ф. 49. Оп. 1. С. 2127.
  12. W№troba P. Pierre’a Ricauda de Tirregaille’a nieznany plan zaіoїenia paіacowo-parkowego ksiкїnej Eleonory Michaіowej Czartoryskiej w Woіczynie. Ikonotheka. Prace Instytutu Historii Sztuki Uniwersytetu Warszawskiego, 2000. № 14.
  13. Archiwum Narodowe w Krakowie. Plan paіacu Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu oraz paіacyku w Perespie. Archiwum Potockich w Krze­szowic. Sign. 3137. 29/635/0/14/3137.
  14. Kriegsarchiv des Цsterreichischen Staatsarchivs in Wien. Josephinische Landesaufnahme, 1779—1783. B IX a 390.
  15. Kriegsarchiv des Цsterreichischen Staatsarchivs in Wien. Galizien und Bukowina. Franziszeische Landesaufnahme, 1861—1864. B IX a 387.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »