« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 293—310

УДК[ 393:[7.043:635.055]](=161.2:292.452)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.293

ОБРАЗ ДЕРЕВА У ПОХОВАЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

ГОЩІЦЬКА Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974

кандидат історичних наук,

науковий співробітник,

Інституту народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Актуальність: дерево та його алоформи виступає важливим атрибутом календарної та сімейної обрядовості українців, зокрема українців Карпат. Автор ставить перед собою мету висвітлити побутування дерева та його алоформ у поховальній обрядовості українських горян. Відповідно об’єктом дослідження є традиційна сімейна обрядовість українців Карпат, а предметом — дерево та його алоформи, які виступають важливим її атрибутом. Основними методами, які були використані автором, є структурно-функціональний та порівняльний, також залучені інші методи етнологічної науки.

Новизна: Вперше проаналізовано специфіку побутування дерева як важливого елемента обрядової культури українських горян у поховальній обрядовість. Досліджено зв’язок дерева та людини, зіставлення дерева та людини в народній свідомості, що особливо яскраво проявлялася в обрядодіях, пов’язаних зі смертю. З’ясовано, що як і в інших обрядах переходу, у поховальній обрядовості дерево виступає важливим атрибутом похорону неодружених молодих людей, як частина символічного «весілля», яке відбувалося під час похоронних церемоній не тільки українських горян, але й слов’ян загалом.

Обґрунтовано, що дерево, на теренах українських Карпат, виступало макрознаком поряд із пізнішим — хрестом, що наклало відбиток на інші сфери традиційної обрядовості, багато елементів якої продовжують побутувати і в наш час, в умовах глобалізації.

Ключові слова: традиційна обрядовість, поховальна обрядовість, Українські Карпати, вірування, культ рослинності.

Надійшла 12.03.2020

Список використаних джерел

  1. Гузій Р. Етнографічне вивчення похоронної звичаєвості українців Карпат: основні напрямки та результати досліджень. Народознавчі зошити. Львів, 2003. №3—4. С.436—445.
  2. Pol W. Prace z etnografii pуlnocnnych stokуw Karpat. Wroc­law, 1966.
  3. Кузъвъ І. Житє-бутє, звичаъ и обичаъ горского на­роду. Зоря: письмо литературно-наукове для рус­кихъ родинъ. Львів, 1889. № 21. С. 351—352.
  4. Жаткович Ю. Етнографический очерк угро-русских: комплексне видання. Упоряд. та передм. О.С. Мазурка. Ужгород: Мистецька лінія, 2007. 392 с.
  5. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю. Етнографіч­ний збірник. Львів: Друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 160—218.
  6. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: молодий буковинець, 2000. 208с.
  7. Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю в с. Ходовичах, Стрийського повіту, списав Філярет Колесса. Етнографічний збірник. Львів: Друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 76—98.
  8. Fischer A. Rusini: zarys etnografii Rusi. Lwуw; Warszawa; Krakьw, 1928. 190 s.
  9. Falkowski J. Na pograniczi іemkowsko-bojkowskiem. Zarys etnograficzny. Lwьw, 1935. 128 s.: z 1 mapa, 29 rycinami i 9 tablicami.
  10. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrzycy Nadwornianskiej, Bystrzycy Solotwinkiej i Јomnicy. Lwьw, 1937. 164 s. Z 1 mapa, 29 rycinami i 9 tablicami.
  11. Кузеля З. Посижінє і забави при мерці в українському похоронному обряді. Записки Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка. Львів, 1915. Т. 122. С. 103—166.
  12. Шекерик-Донників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 351c.
  13. Гнатюк В. Похоронні звичаї та обряди. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 133—424.
  14. Свєнціцький І. Похоронні голосїння. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. C. 1—29.
  15. Зубрицький М. Похоронні звичаї та обряди в Мшанци і сусідніх селах Старосамбірського і Турчанського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 211—226.
  16. Лепкій Д. Про небощиковъ. Зоря: письмо литера­тур­но-наукове для рускихъ родинъ. Львів. 1890. № 10. С. 150—153; 1892. № 13. С. 257—258.
  17. Кміт Ю. Похоронні звичаї і вірування у бойків. ЗНТШ. Львів, 1915. Т. CXXII. С.161—166.
  18. Гузій Р. З народної танатології: Карпатознавчі розсліди. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 352с.
  19. Михайлецький О. Похоронні звичаї й обряди в селї Тростяници, Снятинського повіта. Етнографічний збір­ник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 302—315.
  20. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селї Карлові, Снятинського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 315—338.
  21. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селї Зеленици, Надвірнянського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 231—252.
  22. Охримович О. Похоронні звичаї і обряди в селї Волосянці, Скільського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т.ХXXI—XXXII. С. 226—231.
  23. Бордейвий І. Похоронні звичаї й обряди в селї Молодїєві (Молодії) Черновецького пов. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХХХІ—ХХХІІ. С. 347—362.
  24. Деркач В. Похоронні звичаї й обряди в селї Вербівци, Теребовельського пов. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т.ХXXI—XXXII. С. 369—378.
  25. Тарасевський П. Похоронні звичаї й обряди в селї Ше­бекинї, Білгородського пов., Курської ґубернії. Етно­графічний збірник. Львів, 1912. Т.ХXXI—XXXII. С. 403—424.
  26. Гузій Р., Вархол Й., Вархол Н. Похоронні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 94—109.
  27. Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: звичаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померлих. Міфологія та фольклор. Львів, 2010. № 3—4 (7). С. 27—49.
  28. Красиков М. Віщування смерті (до розуміння української народної танатологі). Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 173—206.
  29. Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини. Львів, 2015. 228с.
  30. Агапкина Т.А. Южнославянские поверья и обряды, связанные с плодовими деревьями, в общеславянской перспективе. Славянский и балканский фольклор: Ве­­рования. Текст. Ритуал. Москва: Наука, 1994. С. 84—110.
  31. Зеленин Д.К. Тотемы-деревья в сказаниях и обрядах европейских народов. Москва; Ленинград: изд-во АН СССР, 1937. 77 с.
  32. З гір карпатських. Українські народні пісні-балади. Ужгород: Карпати, 1981. 461с.
  33. Онищук А. Матеріяли до гуцульської демонольогії, записав 1907—1908 р. в Зеленици, Надвірнянського повіту Антін Онищук народний учитель. Матеріяли до української етнольогії. Львів, 1909. Т.ХІ. С.1—139.
  34. Гойсак В. Мовна картина світу, відображена у народних колядках з Лемківщини. Горлиці, 2010. 286с.
  35. Гнатюк В. Моралїзацийні і філософічні лєґєнди. Етнографічний збірник. Львів, 1902. Т. 13. Ч. 2. С. 87—206.
  36. Яворський О. Похоронні звичаї і обряди в Ясельськім повіті. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 209—210.
  37. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Москва: Наука, 1991. 504с.
  38. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 576 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському р-ні Львівської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2008). 72арк
  39. Архів історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка 124-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Будівельна обрядовість», зібрані у Старосамбірському  р-ні Львівської обл. Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—18.07.2005). 60арк.
  40. Андрієвська Т. Рослини у традиційній обрядовості Кар­пат і прилеглого Підгір’я. Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів, 2018. Кн. 3. C. 320—330.
  41. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 533 (Польові етнографічні матеріали зібрані влітку 2005р. Горошко Л.М. до теми «Календарні і родинні звичаї та обряди» у селах Сколівського, Турківського р-нів Львівської обл., Верховинського р-ну Івано-Франківської  обл., Вижницького, Путильського р-нів Чернівецької обл., Рахівського, Великоберезнянського р-нів Закарпатської обл.). 183 арк.
  42. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ ім.І.Франка, 2011. 428с.
  43. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 595 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському, Стрийському та Дрогобицькому р-нах Львівської обл., Рожнятівському р-ні Івано-Франківської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2009). 95 арк.
  44. Галайчук В. Міфологічні уявлення про рослини. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. Т. II. Етнологія та мистецтвознавство. С. 590—608.
  45. Сілецький Р. Вибір будівельного матеріалу в українців (заборони, прикмети, звичаї, повір’я). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2003. Вип.37/1. С. 525—541.
  46. Дуда Н. Символ дерева у первісній культурі. Науковий вісник: Національний лісотехнічний університет України. Львів, 2006. Випуск16.4. С. 57—62.
  47. Кузеля З. Похоронні звичаї й обряди в селї Самушинї, Заставнецького пов. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т.ХXXI—XXXII. С. 363—369.
  48. Седакова О. Поетика обряда. Погребальная обрядность восточных и южных славян. Москва: Индрик, 2004. 320с.
  49. Чорі Ю. Рослинно-тваринний дивосвіт (Легенди, перекази та оповіді про фауну та флору). Мукачево, 2003. 200с.
  50. Липс Ю. Происхождение вещей: из истории культуры человечества. Пер. с нем. В.М. Бахта, ред. С.А. Токарева. Москва: издательство иностранной литературы, 1954. 490 с.
  51. Агапкина Т.А. Ель. Славянская мифология: Энци­клопедический словарь. Москва: Международ­ные отно­шения, 2002. С. 155—156.
  52. Похоронные обряды. Русский народ. Этногра­фи­чес­кая энциклопедия в 2-х томах. Главный редактор, со­ставитель О.А. Платонов. Москва, 2013. Т. 2 (О—Я). С. 197—209.
  53. Цифровий архів ДІКЗ «Тустань». Од. збер. 136 (Фотографії Івана Шведа).
  54. З батьківського джерела. До ювілею загальноосвітньої школи І—ІІІ ст., с. Підгородці, Сколівського району, Львівської обл. Упоряд. і вст. слово М.Качмар. Львів: Підгородці, 2011. 76с.
  55. Вінценз С. На високій полонині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. 640 с.
  56. Афанасьева Н.Е., Плотникова А.А., Гроб. Славянские древности: энтнолингвистический словарь. Под ред. Н.И.Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1 (А—Г). С. 553—558.
  57. Kolberg O. Rus Karpatska Cz. 1. Dzieіa wszyztkie. Wroc­law; Poznaс, 1973. Т. 54. 340 s.
  58. Хлопчик-мізинчик та інші балтійські казки. Харків: КСД, 2017. 237с.
  59. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 263с.
  60. Шухевич В. Гуцульщина. Перша і друга частини (репринтне видання). Верховина, 1997. Кн.1. 352с.
  61. Черленяк (Керечанин) І. Апотропеїчні заходи для живих та магічні дії, пов’язані зі спорядженням мерця в укра­їнців Закарпаття. Народознавчі зошити. Львів, 2018. №3. С. 662—670.
  62. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали з українсько-руської етнології. Львів, 1902. Т. VІІ. Ч.V. 300с.
  63. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. Москва: Индрик, 2002. 334с.
  64. Богатырев П.Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва: Искусство, 1971. С. 167—296.
  65. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 513 (Польові матеріали зібрані Л. Горошко, влітку 2003 р. до теми «Календарні і родинні звичаї і обряди» у селах Дрогобицького р-ну, Львівської обл. та Косівського р-ну, Івано-Франківської обл.). 73 арк.
  66. Боряк О. Родильні та поховальні обряди. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне, 2009. С. 219—238.
  67. Топоров В.Н. Мировое дерево. Универсальные знако­вые комплексы. Москва: Рукописные памятники Древней Руси, 2010. Т. 1. 448 с.
  68. Кузьмак М. Похоронні звичаї й обряди в селї Жабю-Маґурі, Косівського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 290—299.
  69. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 521 (Польові матеріали зібрані Л. Горошко, влітку 2004 р. до теми «Календарні і родинні звичаї і обряди» у селах Дрогобицького та Сколівського р-ну, Львівської обл. та Косівського р-ну, Івано-Франківської обл., Путильського р-ну Чернівецької обл.). 46 арк.
  70. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 370 (Польові матеріали з експедиції у Старосамбірський район, на Бойківщину 1991 року, зібрані О. Остапик). 115арк.
  71. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XXст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479с.
  72. Станкевич М. Структура художнього тексту хреста. Українська хрестологія: мистецтвознавчі дослідження. Спеціальний випуск Народознавчих Зошитів Інституту народознавства НАН України. Львів, 1997. С. 7—20.
  73. Opleљtinovб Hana Zmizelэ svйt Podkarpatskй Rusi ve fotografъch Rudolfa Hщlky (1887—1961). Praha: Nб­rodnн Knihovna Иeskй republiky. Slovanskб knihovna, 2016. 300 s.
  74. Світлик П.М. Небесна студня: Закарпатські народні перекази, легенди, вірування, звичаї, традиції та побут. Ужгород: Гражда, 2008. 193с.
  75. KolbergO. Rus Chervona. Cz.1. Dzieіa wszyztkie. Wroc­law; Poznaс, 1972. Т. 56. 438 s.
  76. Несен І. Поліські кладовища: традиції та сучасність. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Куль­тура пошанування небіжчиків. С. 288—297.
  77. Сокіл В. Фольклорні матеріали з отчого краю. Львів, 1998. 613 с.
  78. Агапкина Т.А. Дерево. Славянская мифология: Энциклопедический словарь. Москва: Международные отношения, 2002. С. 133—136
  79. Кольберг О. Казки Покуття. Упоряд., вст. стаття І.В. Хланти. Ужгород: Карпати, 1990. 327 с.
  80. FicherA. Lud polski. Podrкcznik etnografji Polski. Lwьw; Warszawa; Krakьw, 1926. 240 s.
  81. Станкевич М. Українське художнє дерево. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II. Етнологія та мистецтвознавство. С. 709—726.
  82. Ейсмонд Ю. Мої мисливські пригоди. На риковиську оленів у пущі карпатській. Миcливська «атлантида» Львівських Карпат: історія і міфологія, статті та фото. Упоряд. І.Я. Чудійович. Львів: Піраміда, 2017. С. 93—97.
  83. Потушнякъ Ф. Самоубійцѣ вь народном вѣрованюю Литературно-наукова прилога карпатской недѣлѣ. 1941. Ч. 3. З. 1. С. 21—22.
  84. Легенди, бувальщини та оповідки з Турківщини. Упоряд. Петро Зборовський. Львів, 2015. 302 с.
  85. Сокіл В. Писана керниця. Топонімічні легенди та перекази українців Карпат. Зібрав і впорядкував Василь Сокіл. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1994. 204с.
  86. Fisher A. Zwyczaje pogrzebowe ludu polskego. Lwьw, 1921. 228s.
  87. Нагорнюк О. Урочище старець поблизу с. Луко, як приклад трансформації уявлень пов’язаних із померлими раптовою смертю. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 323—332.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »