« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 573—584

УДК 398(=161.2):314.151.3-054.74(=161.2)(438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.573

ДЕПОРТАЦІЯ УКРАЇНЦІВ З ЗАКЕРЗОННЯ У 1944—1945 РОКАХ: ДО І ПІСЛЯ (НА МАТЕРІАЛАХ СЕЛА ТУЛИГОЛОВЕ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

КАЧМАР Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576

кандидат філологічних наук, наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: mariakachmar@ukr.net

Анотація. Дослідження феномену взаємодії історії та усної словесності особливо актуальне сьогодні й залишається одним із провідних напрямків фольклористичного дискурсу. Статтю присвячено аналізові народних оповідань українців, депортованих у 1944—1945 роках із Закерзоння (чотирьох повітів). Об’єкт та джерельна база дослідження — тексти народних оповідань та переказів про переселення, зафіксовані у 2012 році від мешканців с. Тулиголове Городоцького району Львівської області, вихідців із сіл Ярославського та Перемишльського повітів. Мета статті — на основі аналізу фольклорних наративів про депортацію українців із Закерзоння, які введено в науковий обіг вперше, окреслити тематичні групи та сюжетотворчі мотиви; з’ясувати їхню семантику та ґенезу; дослідити домінантні образи, які найкраще репрезентують «малу» батьківщину та «новий» дім; простежити специфіку відображення об’єктивних історичних подій через суб’єктивне сприйняття учасника чи очевидця. Методологічну основу праці становить принцип історизму фольклору. Використано напрацювання українських фольклористів у сфері взаємодії історії та народної творчості (С. Мишанича, В. Сокола, Л. Іваннікової, О. Кузьменко, Л. Халюк та ін.).

Використано структурно-типологічний, структурно-семіотичний, текстологічний, порівняльний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень. Введення у науковий обіг цінних фольклорних матеріалів, зафіксованих від безпосередніх очевидців подій, вихідців із Закерзоння, становить новизну дослідження.

Ключові слова: наратив, депортація, мотив, мала батьківщина, ідеалізація, колективна пам’ять, фольклорна свідомість.

Надійшла 20.05.2020

Список використаних джерел

1. Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 327 с.
2. Мишанич С. Усні хроніки народного життя. Народні оповідання (упоряд., вст. ст. і прим. С.В. Мишанича). Київ: Дніпро, 1986. С. 5—16.
3. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Монографія. Львів, 2017. 440 с.
4. Іваннікова Л. Дніпропетровськ — Половиця — Кодак: фольклорна та історична пам’ять. Народна творчість та етнологія. 2016. № 3. С. 42—50.
5. Халюк Л.М. Усні народні оповідання українців-переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 2013. 202 с.
6. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210—220.
7. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 536 с.
8. Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках. Харків: Золоті сторінки, 2013. 272 с.
9. Виноградська Г. Депортації українців з Польщі 1944—1947 рр.: проблеми періодизації та обставини переселення (за матеріалами усних оповідей депортованих). Схід/Захід: Історико-культурогогічний збірник. 2008. Вип. 11—12. Спеціальне видання. С. 243—250.
10. Ковальчук С., Петрова Н. Українці західного пограниччя у переселенських процесах на Одещину удругій половині 40‑х рр. ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Одеської обл.). Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання: Збірка наукових праць. Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Меч­никова, 2018. С. 131—140.
11. Павлів Ю.З. Депортації українців з польсько-українського прикордоння 1944—1951 рр. у регіональній пам’яті України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львів: [б. в.], 2018. 20 с.
12. Депортації: західні землі України кінця 30‑х — початку 50‑х рр.: документи, матеріали, спогади: у трьох томах. Т. 1. 1939—1945 рр. Відп. ред. Ю. Слив­ка). Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри­п’якевича НАН України. 751 с.
13. У жорнах історії. Збірник спогадів та документів. Київ: Грамнма, 2017. 392 с.
14. Книга пам’яті. 1944—2014: до 60‑річчя польсько-українських кривавих подій на Закерзонні (упоряд. В. Процюк). Львів, 2004. 737 с.
15. Глушко М. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України. Народна творчість та етноло­гія. 2017. № 3. С. 7—15.
16. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво «Тернопіль», 1997. 438 с.
17. В’ятрович В.М. Друга польсько-українська війна. 1942—1947. Київ: Києво-Могилянська академія, 2011. 288 с.
18. Трухан М. Українці в Польщі після Другої Світової війни (1944—1984). Записки НТШ. Нью-Йорк; Париж, Сідней, Торонто, 1990. Т. 208. 404 с.
19. Снігірьова Л. Символи вода, вогонь, вітер,земля в ук­раїнських народних історичних піснях XV — початку XVIII ст. URL: http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/13584/1/%D0%A1%D0%A2%D0 %90%D0%A2% D0%A2%D0 %AF% 20%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0 %B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0….% D0%A1%D0%BD__%D0%B3% D0% B8% D1%80% D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0% B0%20%D0%9B.%D0%9C..pdf
20. Виговський М., Кучер В. Закерзоння. Київська старовина: Історичний науково-популярний та літературний журнал. 1994. № 1. С. 94—102.
21. Волинець О. Релігійний чинник в українському етнодержавотворенні (на прикладі УГКЦ). Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2017. Вип. 17. С. 54—58.

читати публікацію»