« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 854—866

УДК 738.011.26.02(=161.2)”199/202”(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.854

ГОНЧАРНИЙ ПОСУД УКРАЇНЦІВ 1990—2020 РОКІВ: ДІАЛОГ ТРАДИЦІЙ ТА СУЧАСНОСТІ

МОТИЛЬ Романа

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328
  • кандидат мистецтвознавства,
  • доцент, старший науковий співробітник,
  • відділ народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Висвітлюється явище українського гончарного посуду на межі ХХ — початку ХХІ століття — найхарактернішого роду керамічних виробів, що має найбільш глибинні зв’язки з історичним минулим. Актуальність теми зумовлена тим, що саме у 1990—2020 рр. у виготовленні глиняного посуду відбулися значні зміни — окрім зникнення окремих різновидів посуду змінилися його функції.

Метою статті є комплексне дослідження сучасного гончарного посуду українців з об’єктивних позицій сьогодення. Автор визначає чинники активізації творчої діяльності гончарів у сучасних умовах, окреслює шляхи використання традицій народної кераміки та вивчає новаторські тенденції у гончарному посуді українців 1990—2020 років, а також вводить у науковий обіг досі невідомі твори та імена майстрів. Об’єктом дослідження є гончарний посуд українців 1990—2020 рр., а предметом — особливості розвитку гончарства в умовах пострадянської незалежної України та закономірності формотворення й декорування посудин.

Методологічна основа базується на принципах системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Ключові слова: гончарний посуд, народна кераміка, традиції, новаторство, гончар, осередок, форма, орнаментальні мотиви.

Надійшла 29.05.2020

Список використаних джерел

  • 1. Романець Т.А. Стародавні витоки мистецтва української кераміки. Київ, 1996. 129 с.
  • 2. Спаська Є. Подорожі по Чернігівщині, уривки щоденників 1921— 1926 рр., головним чином про чернігівське гончарство. Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. Опішне, 1995. Кн. 2. С. 337—373.
  • 3. Фріде М. Форма і орнамент посуду з Поділля. Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. Київ, 1928. 108 с.
  • 4. Шульгіна Л. Гончарство у с. Бубнівці на Поділлі. Матеріяли до етнології. Київ, 1929. Вип. 2. 188 с.
  • 5. Матейко К.І. Народна кераміка західних областей Української РСР ХІХ ХХ ст. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. С. 40.
  • 6. Клименко О. Народна кераміка Опішні (до проблеми традицій та інновацій в народних художніх промислах): автореф. дис. канд. мист. 17.00.06. Львів, 1995. 19 с.
  • 7. Біляшівський М. Дещо про українську орнаментику. Сяйво. 1913. № 3. С. 72—78.
  • 8. Пошивайло О. Гончарство як індикатор етносуспільних пріоритетів. Український керамологічний журнал. 2004. № 4. С. 7—14.
  • 9. Мотиль Р. Українська димлена кераміка ХІХ  початку ХХІ ст. Історія. Типологія. Художні особливості. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 208 с.
  • 10. Перша національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня — 30 жовтня 2009): альбом каталог (Автор-упорядник Олесь Пошивайло). Опішне: Українське народознавство, 2010. 208 с.
  • 11. URL: um.etnolog.org/ua/zmist/2011/4.pdf
  • 12. Мірошниченко О. Сучасний стан в селі Олешня Ріпкинського району Чернігівської області. Український керамологічний журнал. 2005. № 1—4. С. 177—178.
  • 13. Денисенко Г. В ім’я краси. Народне мистецтво. 2000. № 1—2. С. 27.
  • 14. Мотиль Р. Осередок гончарства у Червонограді — відгомін минулого у сучасному. Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 66—72.
  • 15. Пошивайло О. Гончарні осередки України: від зеніту до заходу. Український керамологічний журнал. 2002. № 4. С. 3—8.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »