Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 841—853

УДК 391:687.38](091)”18/19”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.841

ТРАДИЦІЯ ПЛЕТІННЯ СІТЧАСТИХ ПОЯСІВ: ТЕХНІКА, ЕТНОЛОКАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ДЕКОР

КОЗАКЕВИЧ Олена

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8742-4337
  • кандидат мистецтвознавства,
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozakevych.olena@gmail.com

Анотація. Досліджуються етнолокальні та мистецькі особливості плетених сітчастих поясів як важливої складової українського вбрання і текстилю. Відсутність характеристики техніки плетіння, окреслення найприкметніших ознак декору, спільних та відмінних способів носіння, виготовлення й оздоблення визначила актуальність та новизну статті.

Мета статті — виявити виняткові параметри техніки плетіння та технологічних прийомів виготовлення сітчастих поясів, простежити формування художніх особливостей у контексті соціокультурних та етномистецьких чинників кінця ХІХ — початку ХХІ ст. Об’єктом дослідження є плетені сітчасті пояси в комплексах народного одягу України, а предметом — унікальні й універсальні параметри їхнього декору. Методологічна основа — принцип системного підходу та комплексного дослідження. Для студіювання предмета дослідження застосовано порівняльно-історичний метод. Метод реконструкції полягає у вивченні техніки плетіння. Мистецтвознавчий аналіз апробовано в опрацюванні етнолокальних характеристик та декору сітчастих поясів. Джерельною базою для написання цієї статті стали наукові розвідки з окресленої тематики, авторські польові дослідження (2002—2019) та опрацювання музейних і приватних колекцій (Київ, Львів, Коломия, Рівне, Луцьк та ін.).

Ключові слова: пояс, техніка, декор, плетіння, сітчаста структура, оздоблення, традиція, локальні особливості.

Надійшла 1.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Козакевич О. Українські народні мереживні та в’язані вироби кінця ХІХ — початку ХХІ століття: Історіографія питання. Народознавчі зошити. Серія мистецтвознавча. 2014. № 5 (119). С. 951—966.
  • 2. Українське народне мистецтво. Вбрання. Упор. Колос С., Гургула І., Лобановський Б., Полюскевич О. Вип. 2. Київ: Державне вид. образотворчого мистецтва і муз. літ. УРСР, 1961. 327 с.
  • 3. Український народний одяг Торонто; Філадельфія, 1992. 311 с.
  • 4. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996. 172 с.
  • 5. Ніколаєва Т.О. Український костюм. Надія на ренесанс. Київ: Дніпро, 2005. 320 с.
  • 6. Білан М., Стельмащук Г. Український стрій. Львів: Фенікс, 2000. 326 с.
  • 7. Білан М., Стельмащук Г. Український стрій. Видання друге, доповнене. Львів: Апріорі, 2011. 314 с.
  • 8. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Київ: Бал­тія-Друк, 2008. Т. І: Лісостеп. Степ. 160 с.: іл.
  • 9. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Київ: Балтія-Друк. Т. ІІ. Полісся. Карпати, 2011. 160 с.: іл.
  • 10. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny. Dolinami Prutu, Bystrzycy Nadwуrniaсskiej, Bystrzycy Soіotwiсskiej і Јomnicy. Lwуw, 1937. 170 s.
  • 11. Здоровега Н. Плетіння чи брання? Народна творчість та етнографія. 1968. № 2. С. 68—69.
  • 12. Сидорович С. Художня тканина Західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. 153 с.
  • 13. Полюхович Є. Виготовлення плетених поясів у с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області. Західне Полісся: історія і культура: Матеріали нау­ково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю Сарненського історико-етнографічного музею (3—4 грудня 2004 року, м. Сарни, Рівненська область). Рівне, 2004. С. 148—151.
  • 14. Пархоменко Т. Особливості виготовлення сітчастих поясів. Пояс у народних віруваннях і звичаях. Наукові записки. Вип. VІ. Рівне, 2008. С. 239—245.
  • 15. Українець А. Традиційний одяг Рівненщини: у 2-х кн. Книга 1. Рівне: У фарватері істин, 2019. С. 161—162.
  • 16. Пономар Л. Народний одяг Правобережного Полісся середини ХІХ — середини ХХ століть. Історико-етнографічний атлас. Словник. Київ: Бизнесполиграф, 2015. С. 122—125.
  • 17. Козакевич О. Вбрання. Мала енциклопедія українсь­кого народознавства. За ред. С. Павлюка. Львів: Афіша, 2007. С. 65—66.
  • 18. Козакевич О. Традиційні в’язані вироби та мереживо Волині й Полісся: техніки виготовлення. типологія, художні особливості. Матеріали Третьої Волинської обласної науково-етнографічної конференції «Роде наш красний» (14—15 червня, м. Луцьк). Збір­ник наукових праць. Вип. 24. Луцьк, 2007. С. 116—121.
  • 19. Козакевич О. Українські традиційні в’язані вироби кін­ця ХІХ—ХХ ст.: локальні особливості (за матеріа­лами західних областей). Записки Наукового това­риства ім. Т.Г. Шевченка. Т. CCLXI (261). Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 2011. С. 503—524.
  • 20. Козакевич О. Традиційні в’язані та мереживні вироби на Бойківщині і Підгір’ї кінця ХІХ — початку ХХІ століття: вбрання (за матеріалами мистецтвознавчих експедицій 2005—2006-х рр.). Народознавчі зошити. 2015. № 5 (125). С. 1127—1149.
  • 21. Козакевич О. Традиція плетіння поясів на Гуцульщині в ХХ — на поч. ХХІ століття. Народознавчі зошити. № 2 (140). 2018. С. 372—384.
  • 22. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 9 (1953 р.). «С.Й. Сидорович. Українські народні тканини (довідник по фондах музею. 1953 рік» (С. 35—39).
  • 23. Національний музей в Копенгагені. URL: http://folkcostume.blogspot.com/2011/08/kykai-netted-caps-of-lithuania-and.html). Дата доступу: 17.10. 2009.
  • 24. УпцЯбФупхсЯнЬкз. The technique of Sprang: From the Greek headgear to the woolen headdress of Egypt and the belt of Arcadia. БСЧБЙПЛПГЙБ & ФЕЧНЕУ. № 84. S. 14—20.
  • 25. Чернай И. Выработка текстиля у племен дьяковской культуры (по материалам Селецкого городища). Советская археология. № 4. Москва: Наука, 1981. С. 79.
  • 26. Charewiczowa L. Lwowskie organizacje zawodowe za czasуw Polski Przedrozbiorowej. Lwуw, 1929.
  • 27. Loziсski W. Patrycyat i mieszczaсstwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwуw, 1902.
  • 28. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 530. «Звіт мистецтвознавчої комплексної експедиції на Бойківщину та Лемківщину, 2005 р. (Козакевич О., Олійник О., Федорчук О.)».
  • 29. Znad Buga. Lud. 1897. № 1. S. 17.
  • 30. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 667. «Звіт мистецтвознавчої комплексної експедиції на Західну Волинь, 2012 р. (Козакевич О.)».
  • 31. ВКМ, О-6314, Волинська обл.
  • 32. МЕХП, ЕП-76334 с. Кутин Зарічненського р-ну Рів­ненської обл.
  • 33. МЕХП, ЕП-76273 с. БишківЛюбешівського р-ну Во­линської обл.
  • 34. МЕХП, ЕП-76277 с. Судче Любешівського р-ну Во­линської обл.
  • 35. МЕХП, ЕП-20927, Полісся.
  • 36. РОКМ, с. Бережниця Дубровицького р-ну Рівненської обл.
  • 37. РОКМ, Р2-12, Полісся.
  • 38. ШМБВ, експозиція, Буковинська Гуцульщина.
  • 39. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 581. «Звіт мистецтвознавчої комплексної експедиції на Буковинську Гуцульщину, 2008  р. (Герус Л., Никорак О., Козакевич О., Шпак О.)».
  • 40. Козакевич О. Марія Сенюк — продовжувачка традиції плетіння старокутських поясів. Традиції та новації в сучасному дизайні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ, 12 квітня 2018 року). Івано-Франківськ, 2018. С. 28—33.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »