« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 881—891

УДК 761.1.071.1.031.2.02(477)”17/18”О.Бриндіков

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.881

СУЧАСНЕ ПРОЧИТАННЯ ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО ДЕРЕВОРИТУ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА БРИНДІКОВА

ШПАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інституту народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • просп. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shpak.oksana@gmail.com

Анотація. Сучасний український художник Олександр Бриндіков у своїй творчості успішно використовує мистецькі здобутки народного деревориту (народної гравюри) XVIIІ—ХІХ ст. На основі традиційної техніки, іконографії, художніх особливостей давніх зразків він створює графічні репліки і самостійні творчі композиції, а також поєднує їх з орнаментальною вибійкою. Такий підхід є особливо актуальним сьогодні з погляду збереження традиційної народної культури, зміцнення національних здобутків сучасного українського мистецтва. Мета роботи: дослідити передумови, які стали творчими імпульсами і сприяли формуванню авторської манери Олександра Бриндікова; простежити зв’язок творів художника з автентичними дереворитами XVIIІ—ХІХ ст. щодо техніки виконання, тематики, іконографії, стилістики. Предмет дослідження — графічний доробок Олександра Бриндікова 2010—2019 рр.; запропоновано періодизацію його творчості; дається мистецтвознавча оцінка творів.

Методологічну основу дослідження становлять: аксіологічний метод (для розкриття ціннісних особливостей давніх і сучасних творів), метод мистецтвознавчого аналізу (для характеристики графічного доробку художника), компаративний метод (для порівняння художніх особливостей сучасних робіт з автентичними дереворитами).

Ключові слова: Україна, дереворит, народна гравюра, народне мистецтво, професійне мистецтво, іконографія, вибійка.

Надійшла 11.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Сенишин О. Львівський митець Олександр Бриндіков запросив на виставку «Дереворит». 09.06.2015. URL: https://zaxid.net/lvivskiy_mitets_oleksandr_brin­di­kov_zaprosiv_na_vistavku_derevorit_n1354418. (Дата звер­нення: 16.01.2018).
  • 2. Патрікєєва Н. (Не) пересічні львів’яни. Майстер гравюри. URL: http://tvoemisto.tv/exclusive/neperesich­ni_lvivyany_mayster_gravyury_70506.html. (Дата звер­нен­ня: 27.02.2020).
  • 3. У Львові відновлюють традицію ікони-гравюри. 09.06.2015 р. URL: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/sacral_art/60203/. (Дата звернення: 27.02.2020).
  • 4. Метельський Р. 13 дереворитів Олександра Бриндікова. 11.06.2015. URL: https://photo-lviv.in.ua/13-derevorytiv-oleksandra-bryndikova/. (Дата звернення: 15.03.2019).
  • 5. Шпак О. Дереворити на полотні Олександра Бриндікова. Мистецький альманах «Артес». URL: http://artes-almanac.in.ua/art/articles/derevoryty_na_polotni_oleksandra_ Bryndikova.html. (Дата звернення: 27.07.2015).
  • 6. Skoczeс-Marchewka B. Oleksandr Bryndikov i jego drzeworyty. URL: http://www.drzeworyty.pl/fascynacje. (Да­та звернення: 27.11.2019).
  • 7. Олександр Бриндіков. URL: http://iconart.com.ua/ua/artists/artist-41/oleksandr-brindikov. (Дата звернення: 27.02.2020).
  • 8. Олександр Бриндіков (Брюндік). URL: http://art.lviv-online.com/oleksandr-bryndikov-bryundik/. (Дата звер­нення: 27.02.2020).
  • 9. Олександр Бриндіков. Дереворит. URL: https://www.youtube.com/watch?v=LhbCZHtbQl4#action=share. (Дата звернення: 17.10.2019).
  • 10. Львівський митець Олександр Бриндіков запросив на виставку «Дереворит». URL: https://www.youtube.com/watch?v=r5_fkn9P72o. (Дата звернення: 08.03.2016).
  • 11. Украинская выбойка и гравюры Александра Брынди­кова. Мастер дела. 24.12.2018. URL: https://youtu.be/33i3LlrFQ0k . (Дата звернення: 19.10.2019).
  • 12. Альбом «Дереворити Олександра Бриндікова». URL: https://ww/w.facebook.com/media/set/?set=a.557558651014667&type=3. (Дата перегляду:14.02.2020).
  • 13. Шпак О.Д. Українська народна гравюра XVII—XIX століть. Львів: ІН НАН України, 2006. 224 с.
  • 14. Grabowski J. Ludowe obrazy drzeworytnicze. Warszawa: Instytut Wydawniczy «Pax», 1970. 252 s.
  • 15. Народна ІКОНА. URL: https://www.facebook.com/narodna.ikona. (Дата звернення:14.02.2020).
  • 16. Klaido Navicko ir Oleksandro Bryndikovo medzio raiziniu paroda. URL: http://zasliukc.lt/naujienos/331/klaido-navicko-ir-oleksandro-bryndikovo-medzio-raiziniu-paroda. (Дата звернення:18.03.2020).
  • 17. Klaidas Navickas wood cuts and paper cuttings exhibition in Ћasliai. URL: http://www.klaidaspapercuts.lt/karpiniai/main.php?id=naujienosID544. (Дата звернення:18.03.2020).
  • 18. Майстерня вибійки. URL: https://www.facebook.com/maysternia.vybiyky/. (Дата звернення: 25.08.2019).
  • 19. Wirtualne Muzeum Drzeworytуw Ludowych. URL: http:// www.drzeworyty.pl/. (Дата звернення: 16.01.2018).
  • 20. Piwocki K. Drzeworyt ludowy w Polsce. Warszawa, 1934. 163 s.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »