« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 960—995

УДК [94:314.1.02](477.83-22)”194/195”(093.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.960

ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО МАЙНОВОГО СТАНУ CЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ ЗА 1940—1941 ТА 1950-Й РОКИ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Мета статті — подати перепис населення с. Селисько Львівської області нині Пустомитівського району та його майновий стан). Об’єкт дослідження — документи, що зберігались в домашніх архівах жителів села — вчителя Р.Р. Лазуркевича («Перепис населення села Селисько на Львівщині та його майнового стану (1940—1941 рр.)»), та дочки старости (війта) села 1950-х років Л.О. Ковалишин «Перепис населення села Селисько на Львівщині станом на 1950-й рік». Обидва ці документи створювались на вимогу Сільської Ради села з метою обліку кількості селян, їх майнового стану та його оподаткування, і були завізовані відповідними печатками. Предмет дослідження — наукова реконструкція державної політики радянської влади в аспекті господарювання в селах Західної України. (Після опрацювання вони передані до Державного архіву Львівської області). Тема є актуальною, оскільки опрацьовується вперше і висвітлює картину залюдненості села та майновий стан сільських жителів впродовж десятиліття існування в селі колгоспу.  У висновках вказані зміни, які відбулись за десятиліття в селі  внаслідок встановлення колгоспу (втрата земельних угідь та праця на трудодні) та зменшення кількості населення села через воєнні лихоліття та відтік до міст (у Винники, до Львова).

Використаний структурний метод дослідження, як головний для комплексного аналізу кількості населення та характеристики його майнового стану, а також порівняльний, який дає змогу провести паралелі між життям села за десятиліття з часу закладення колгоспу.

Ключові слова: с. Селисько, Львівська область, перепис населення, земля, присадибна ділянка, колгосп.

Надійшла 27.07.2020

Список використаних джерел

  • 1. Др. Левицький Кость. Про спис людности. Львів: Просьвіта, 1900.
  • 2. Державний архів Львівської області. Ф. Р-285. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 24.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »