« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1097—1107

УДК. 7.46.3:[27-544.8—051:27—312.3](477)”15/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1097

ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ТРЬОХ МУДРЕЦІВ-ВОЛХВІВ У ІКОНОГРАФІЇ РІЗДВА ХРИСТОВОГО ТА ЦИКЛАХ АКАФІСТІВ ДО БОГОРОДИЦІ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVI—XVIII cт.

ШИРОКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0108-3317
  • аспірантка,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shirokaoksana@gmail.com

Анотація. Предмет дослідження — особливості зображення трьох мудреців-волхвів в українській іконографії Різдва Христового та циклах Акафістів Богородиці XVI—XVIII ст. Мета дослідження — провести порівняльний аналіз іконографії трьох мудреців-волхвів в українському мистецтві XVI—XVIII ст. Об’єкт дослідження — зображення трьох мудреців-волхвів у композиціях: Різдво Христове; Поклін волхвів; прибуття, поклоніння та повернення волхвів до Вавилону циклів Акафіста Богородиці в українському мистецтві XVI—XVIII ст. Методи формального мистецтвознавчого та історично-культурологічного аналізу, іконографії та іконології дали можливість простежити зміни у трактуванні образів волхвів в українському мистецтві XVI—XVIII ст. Висновки: Іконографічною основою трансформації образів волхвів в українському мистецтві XVI—XVIII ст. були: 1) композиції Різдва Христового XVI—XVII ст.; 2) іконографія «Різдво Христове з історією дитинства» (характерна для риботицького малярського осередку, 1670‑х—1760-х рр.); 3) іконографія святих воїнів-вершників (св. Юрій, св. Борис та Гліб); 4) Стінописи Акафіста Богородиці грецького, балканського та румунського регіонів XIV—XVI ст.; 5) Західноєвропейський живопис та гравюра XIV—XVII ст.

Ключові слова: Акафіст до Богородиці, Різдво Христове, іконографія, ікона, гравюра, стінопис, волхви.

Надійшла 25.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Овсійчук В. А., Крвавич Д.П. Оповідь про ікону. Сімфірополь: Тавріда, 2001. 395 с.
  • 2. Холл Д. Словарь сюжетов і символов в искусстве. Пер. с английского А.Е. Майкапара. Москва: Крон-Пресс, 1996. 656 с.
  • 3. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. С. 112—113.
  • 4. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХVI — поч. XVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 595 с.
  • 5. Громова Е.Б. История русской иконографии Акафиста. Икона «Похвала Богоматери с Акафистом» из Успенского собора Московского Кремля. Москва: Индрик, 2005. 304 с.
  • 6. Fabritius Ruth. (1999). Interior painting and liturgy. The controversial orthodoxy in the pictorial program of the Moldau churches Hermani Verlag Dьsseldorf. 313 p.
  • 7. Косів Р.Р. Риботицький осередок церковного малярства 1670-х—1760-х років: (монографія). Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2019. 528 с.
  • 8. Акафіст до пресвятої Богородиці. Молитовник з псалтирем. Видання четверте. Київ; Харків; Львів: Святогорець, 2010. 572 с.
  • 9. Тріодь пісна.Національна бібліотека ім. В. Вер­надського. Київ. Кир. 7. Київ: друкарня лаври, 1627. 802 арк.
  • 10. Акафисти пречистій Богородиці й Ісусу сладкому. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, IV–СТ. 2338. Київ: друкарня лаври, 1625. 205 арк.
  • 11. Гротовський Пйотр Лукаш. Стінопис нави церкви св. Онуфрія в Посаді Риботицькій (вступні зауваги). Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче мистецтво та декоративно-вжиткове мистецтво. НАН України, Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ч. 3 (27). Київ, 2009. С. 40—69.
  • 12. Франко І. До історії українського вертепу XVIII в. Відбитка з «Записок Наукового Товариства ім. Шев­ченка». Т. LXXI—LXXIII. Львів: друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка, 1906. 152 с.
  • 13. Стасенко В. Христос та Богородиця в дереворізах кириличних книг Галичини XVII ст.: особливості розробки та інтерпретації образу. Київ: Друк, 2003. 340 с.
  • 14. Акафисти з стихирами і канонами. Національна бібліотека ім. В. Вернадського. Київ. Кир. 637. Львів: друкарня братства, 1699. 148 арк.
  • 15. Пречестныи акафисты всеседмичныи со стихиры и каноны. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, ІІ СТ-2379. Київ: друкарня лаври, 1706. 304 арк.
  • 16. Православная богословская энциклопедия или Богословский энциклопедический словарь: под ред. проф. А.П. Лопухина: в 12 т. Т. 9: Кармелиты — КпйнЮ: с 15 рис. 1908. V, [3] с., 754 стб., 757—770 с. Петроград: Т-во А.П. Лопухина, 1900—1911.
  • 17. Мастер Теодорик и чешская живопись XIV века. Великие художники. Их жизнь, вдохновение и творчество. Київ, 2005. 31 с.
  • 18. Альбом № 24. Біблія Піскатора. 1650. Медіорит., 1650. 283 арк. URL: http://irbis-nbuv.ua/ulib/item/ UKR0007150. (дата відвідування: 29.04.2020).
  • 19. Evangelicae Historiae Imagines (Images Of The Evan­gelical Gospels) URL: https://archive.org/details/Evan­gelicaeHistoriaeImagines/page/n15/mode/2up (Last ac­ces­sed: 24.04.2020).
  • 20. Акафісты, каноны і прочая душеполезная моленія. Національна бібліотека ім. В. Вернадського. Київ. Кир. 99. Київ: друкарня лаври, 1731. 339 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »