« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1108—1127

УДК 738(477.83)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1108

ГОНЧАРСТВО СТАРОСАМБІРЩИНИ (майстри, особливості ремесла, збут виробів, традиції)

ІВАШКІВ Галина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2359-6735
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • проспект Свободи, 15, 78000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halia_503@ukr.net

Анотація. Пік розвитку гончарства у Старій Солі та Старій Ропі, що на Старосамбірщині, як і повсюдно в Україні, припадає на кінець ХІХ — початок ХХ ст., що тут було спричинено виявленими покладами доброї глини. Загалом до кінця 1930-х рр. у цих центрах працювало ще багато майстрів, а на початку 1960-х рр. їх було зафіксовано вже одиниці (переважно забавкарі). У другій половині ХХ ст. функціонувало декілька керамічних майстерень при колгоспних господарствах району. Актуальність теми зумовлена тим, що гончарство Старосамбірщини досі не було предметом спеціального розгляду. Метою дослідження є висвітлення специфіки функціонування гончарного ремесла цієї частини Бойківщини в контексті регіонального розвитку промислу. Об’єкт дослідження — гончарство Старосамбірського району, а предмет — особливості ремесла і стосунків між майстрами, збут виробів і традиції цеху. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

На основі архівних матеріалів уперше вдалося дослідити окремі сторінки з життя майстрів керамічної справи, особливості їхнього побуту, діяльність гончарного цеху в Старій Солі, його свята і традиції. У питаннях збуту важливо було зафіксувати умови придбання виробів, часи найбільшого продажу, зокрема в храмові свята, ярмарки і торгові дні, ціну виробів тощо.

Ключові слова: гончарство, Старосамбірщина, майстри, географія поширення та збут виробів, свята, традиції.

Надійшла 26.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Кобільник В. Знаки на днах посудин княжої доби зі Ступниці пов. Самбір. Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. Ч. 8. С. 1—12.
  • 2. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie. Ziemia i ludność. Lwów: Nakładem muzeum imenia Dzieduszyckich, 1899. 419 s.
  • 3. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Зібрання творів у 50 т. Київ, 1982. Т. 36. Літературно-критичні праці (1905—1906). С. 68—99.
  • 4. Stara Sуl. Ksiкga adresowa Polski. Warszawa, 1929. S. 787.
  • 5. Максимчук І. Домашня й кухонна посудина в Старім Самборі. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. С. 28—32.
  • 6. Вагилевич І. Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині. Жовтень. 1978. № 12. С. 117—130.
  • 7. Kuczera A. Samborszczyzna. Ilustrowana monografia miasta Sambora i ekonomij samborskiej. Sambor: Nakіadem ksкgarni nauczycielskiej w Samborze, 1937. Т. ІІ. 492 s.
  • 8. Costres D. Miasto Stara Sуl. Stara Sуl, 1939. 80 s.
  • 9. Матейко К.І. До історії української народної кераміки. Матеріали з етнографії та художнього промислу. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1954. С. 16—31.
  • 10. Матейко К.І. Українська народна кераміка. Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу Академії наук УРСР. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1956. Вип. І. С. 23—46.
  • 11. Матейко К.І. Народна кераміка західних областей Української РСР ХІХ—ХХ ст. Історико-етногра­фічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1959. 108 с.: табл.
  • 12. Матейко К.І. Гончарство. Бойківщина. Історико-етно­графічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 127—128.
  • 13. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. С. 67.
  • 14. Стара Сіль. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Львівська область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1968. С. 785.
  • 15. [О. Б.]. Стара Сіль. Літопис Бойківщини. [Б. м], 1973. С. 31—38.
  • 16. Лащук Ю. Мистецтво бойківської кераміки. Народна творчість та етнографія. 1989. № 1. С. 36—40.
  • 17. Лялька Я.С., Романюк П.М. Стара Сіль. Літопис нескореної України. Львів: Каменяр, 2002. Кн. 3. 307 с.
  • 18. Герус Л. Українська народна іграшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. С. 183—200.
  • 19. Павлюк С., Чмелик Р. Скарби музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. С. 94.
  • 20. Українська народна іграшка: Каталог. Київ: Стилос, 2006. С. 7, 12.
  • 21. Івашків Г. Гончарство. Старосамбірщина. Старий Сам­бір: Прикарпатська асоціація розвитку краю, 2001. С. 65.
  • 22. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХНІ — першої половини ХХ століть. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  • 23. Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 280 с.
  • 24. Івашків Г. Тектоніка й декор кераміки зі Старої Солі, що на Бойківщині. Łemkowie, Boykowie, Rusini — historia, współczesnośc, kultura materialna і duchowa. T. V. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. S. 547—558.
  • 25. Старий Самбір. Енциклопедія українознавства (Пе­ре­видання в Україні). Львів, 2000. Кн. 8. С. 3027.
  • 26. Старий Самбір. Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область. Київ, 1968. С. 758.
  • 27. Про підтвердження привілеїв м. Стара Сіль (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 146. Оп. 88. Спр. 477. Арк. 34).
  • 28. Сецинский Е. Материалы для истории цехов в Подолии. Труды Подольского церковного историко-архео­логического общества. 1904. Вып. 10. С. 424.
  • 29. Книга запису сесійних протоколів прийняття та «визволення» цеху гончарів. Львів. 1685—1793 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 977. Арк. 150).
  • 30. Метрична книга м. Стара Сіль. 1782—1810 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5331. Арк. 22).
  • 31. Метрична книга м. Стара Сіль. 1810—1835 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5332. Арк. 69).
  • 32. Метрична книга м. Стара Сіль. 1843—1879 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5335. Арк. 57 а).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »