« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1108—1127

УДК 738(477.83)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1108

ГОНЧАРСТВО СТАРОСАМБІРЩИНИ (майстри, особливості ремесла, збут виробів, традиції)

ІВАШКІВ Галина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2359-6735
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • проспект Свободи, 15, 78000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halia_503@ukr.net

Анотація. Пік розвитку гончарства у Старій Солі та Старій Ропі, що на Старосамбірщині, як і повсюдно в Україні, припадає на кінець ХІХ — початок ХХ ст., що тут було спричинено виявленими покладами доброї глини. Загалом до кінця 1930-х рр. у цих центрах працювало ще багато майстрів, а на початку 1960-х рр. їх було зафіксовано вже одиниці (переважно забавкарі). У другій половині ХХ ст. функціонувало декілька керамічних майстерень при колгоспних господарствах району. Актуальність теми зумовлена тим, що гончарство Старосамбірщини досі не було предметом спеціального розгляду. Метою дослідження є висвітлення специфіки функціонування гончарного ремесла цієї частини Бойківщини в контексті регіонального розвитку промислу. Об’єкт дослідження — гончарство Старосамбірського району, а предмет — особливості ремесла і стосунків між майстрами, збут виробів і традиції цеху. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

На основі архівних матеріалів уперше вдалося дослідити окремі сторінки з життя майстрів керамічної справи, особливості їхнього побуту, діяльність гончарного цеху в Старій Солі, його свята і традиції. У питаннях збуту важливо було зафіксувати умови придбання виробів, часи найбільшого продажу, зокрема в храмові свята, ярмарки і торгові дні, ціну виробів тощо.

Ключові слова: гончарство, Старосамбірщина, майстри, географія поширення та збут виробів, свята, традиції.

Надійшла 26.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Кобільник В. Знаки на днах посудин княжої доби зі Ступниці пов. Самбір. Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. Ч. 8. С. 1—12.
  • 2. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie. Ziemia i ludność. Lwów: Nakładem muzeum imenia Dzieduszyckich, 1899. 419 s.
  • 3. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Зібрання творів у 50 т. Київ, 1982. Т. 36. Літературно-критичні праці (1905—1906). С. 68—99.
  • 4. Stara Sуl. Ksiкga adresowa Polski. Warszawa, 1929. S. 787.
  • 5. Максимчук І. Домашня й кухонна посудина в Старім Самборі. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. С. 28—32.
  • 6. Вагилевич І. Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині. Жовтень. 1978. № 12. С. 117—130.
  • 7. Kuczera A. Samborszczyzna. Ilustrowana monografia miasta Sambora i ekonomij samborskiej. Sambor: Nakіadem ksкgarni nauczycielskiej w Samborze, 1937. Т. ІІ. 492 s.
  • 8. Costres D. Miasto Stara Sуl. Stara Sуl, 1939. 80 s.
  • 9. Матейко К.І. До історії української народної кераміки. Матеріали з етнографії та художнього промислу. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1954. С. 16—31.
  • 10. Матейко К.І. Українська народна кераміка. Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу Академії наук УРСР. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1956. Вип. І. С. 23—46.
  • 11. Матейко К.І. Народна кераміка західних областей Української РСР ХІХ—ХХ ст. Історико-етногра­фічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1959. 108 с.: табл.
  • 12. Матейко К.І. Гончарство. Бойківщина. Історико-етно­графічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 127—128.
  • 13. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. С. 67.
  • 14. Стара Сіль. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Львівська область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1968. С. 785.
  • 15. [О. Б.]. Стара Сіль. Літопис Бойківщини. [Б. м], 1973. С. 31—38.
  • 16. Лащук Ю. Мистецтво бойківської кераміки. Народна творчість та етнографія. 1989. № 1. С. 36—40.
  • 17. Лялька Я.С., Романюк П.М. Стара Сіль. Літопис нескореної України. Львів: Каменяр, 2002. Кн. 3. 307 с.
  • 18. Герус Л. Українська народна іграшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. С. 183—200.
  • 19. Павлюк С., Чмелик Р. Скарби музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. С. 94.
  • 20. Українська народна іграшка: Каталог. Київ: Стилос, 2006. С. 7, 12.
  • 21. Івашків Г. Гончарство. Старосамбірщина. Старий Сам­бір: Прикарпатська асоціація розвитку краю, 2001. С. 65.
  • 22. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХНІ — першої половини ХХ століть. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  • 23. Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 280 с.
  • 24. Івашків Г. Тектоніка й декор кераміки зі Старої Солі, що на Бойківщині. Łemkowie, Boykowie, Rusini — historia, współczesnośc, kultura materialna і duchowa. T. V. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. S. 547—558.
  • 25. Старий Самбір. Енциклопедія українознавства (Пе­ре­видання в Україні). Львів, 2000. Кн. 8. С. 3027.
  • 26. Старий Самбір. Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область. Київ, 1968. С. 758.
  • 27. Про підтвердження привілеїв м. Стара Сіль (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 146. Оп. 88. Спр. 477. Арк. 34).
  • 28. Сецинский Е. Материалы для истории цехов в Подолии. Труды Подольского церковного историко-архео­логического общества. 1904. Вып. 10. С. 424.
  • 29. Книга запису сесійних протоколів прийняття та «визволення» цеху гончарів. Львів. 1685—1793 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 977. Арк. 150).
  • 30. Метрична книга м. Стара Сіль. 1782—1810 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5331. Арк. 22).
  • 31. Метрична книга м. Стара Сіль. 1810—1835 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5332. Арк. 69).
  • 32. Метрична книга м. Стара Сіль. 1843—1879 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5335. Арк. 57 а).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »