« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1108—1127

УДК 738(477.83)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1108

ГОНЧАРСТВО СТАРОСАМБІРЩИНИ (майстри, особливості ремесла, збут виробів, традиції)

ІВАШКІВ Галина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2359-6735
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • проспект Свободи, 15, 78000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halia_503@ukr.net

Анотація. Пік розвитку гончарства у Старій Солі та Старій Ропі, що на Старосамбірщині, як і повсюдно в Україні, припадає на кінець ХІХ — початок ХХ ст., що тут було спричинено виявленими покладами доброї глини. Загалом до кінця 1930-х рр. у цих центрах працювало ще багато майстрів, а на початку 1960-х рр. їх було зафіксовано вже одиниці (переважно забавкарі). У другій половині ХХ ст. функціонувало декілька керамічних майстерень при колгоспних господарствах району. Актуальність теми зумовлена тим, що гончарство Старосамбірщини досі не було предметом спеціального розгляду. Метою дослідження є висвітлення специфіки функціонування гончарного ремесла цієї частини Бойківщини в контексті регіонального розвитку промислу. Об’єкт дослідження — гончарство Старосамбірського району, а предмет — особливості ремесла і стосунків між майстрами, збут виробів і традиції цеху. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

На основі архівних матеріалів уперше вдалося дослідити окремі сторінки з життя майстрів керамічної справи, особливості їхнього побуту, діяльність гончарного цеху в Старій Солі, його свята і традиції. У питаннях збуту важливо було зафіксувати умови придбання виробів, часи найбільшого продажу, зокрема в храмові свята, ярмарки і торгові дні, ціну виробів тощо.

Ключові слова: гончарство, Старосамбірщина, майстри, географія поширення та збут виробів, свята, традиції.

Надійшла 26.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Кобільник В. Знаки на днах посудин княжої доби зі Ступниці пов. Самбір. Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. Ч. 8. С. 1—12.
  • 2. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie. Ziemia i ludność. Lwów: Nakładem muzeum imenia Dzieduszyckich, 1899. 419 s.
  • 3. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Зібрання творів у 50 т. Київ, 1982. Т. 36. Літературно-критичні праці (1905—1906). С. 68—99.
  • 4. Stara Sуl. Ksiкga adresowa Polski. Warszawa, 1929. S. 787.
  • 5. Максимчук І. Домашня й кухонна посудина в Старім Самборі. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. С. 28—32.
  • 6. Вагилевич І. Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині. Жовтень. 1978. № 12. С. 117—130.
  • 7. Kuczera A. Samborszczyzna. Ilustrowana monografia miasta Sambora i ekonomij samborskiej. Sambor: Nakіadem ksкgarni nauczycielskiej w Samborze, 1937. Т. ІІ. 492 s.
  • 8. Costres D. Miasto Stara Sуl. Stara Sуl, 1939. 80 s.
  • 9. Матейко К.І. До історії української народної кераміки. Матеріали з етнографії та художнього промислу. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1954. С. 16—31.
  • 10. Матейко К.І. Українська народна кераміка. Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу Академії наук УРСР. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1956. Вип. І. С. 23—46.
  • 11. Матейко К.І. Народна кераміка західних областей Української РСР ХІХ—ХХ ст. Історико-етногра­фічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1959. 108 с.: табл.
  • 12. Матейко К.І. Гончарство. Бойківщина. Історико-етно­графічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 127—128.
  • 13. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. С. 67.
  • 14. Стара Сіль. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Львівська область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1968. С. 785.
  • 15. [О. Б.]. Стара Сіль. Літопис Бойківщини. [Б. м], 1973. С. 31—38.
  • 16. Лащук Ю. Мистецтво бойківської кераміки. Народна творчість та етнографія. 1989. № 1. С. 36—40.
  • 17. Лялька Я.С., Романюк П.М. Стара Сіль. Літопис нескореної України. Львів: Каменяр, 2002. Кн. 3. 307 с.
  • 18. Герус Л. Українська народна іграшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. С. 183—200.
  • 19. Павлюк С., Чмелик Р. Скарби музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. С. 94.
  • 20. Українська народна іграшка: Каталог. Київ: Стилос, 2006. С. 7, 12.
  • 21. Івашків Г. Гончарство. Старосамбірщина. Старий Сам­бір: Прикарпатська асоціація розвитку краю, 2001. С. 65.
  • 22. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХНІ — першої половини ХХ століть. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  • 23. Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 280 с.
  • 24. Івашків Г. Тектоніка й декор кераміки зі Старої Солі, що на Бойківщині. Łemkowie, Boykowie, Rusini — historia, współczesnośc, kultura materialna і duchowa. T. V. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. S. 547—558.
  • 25. Старий Самбір. Енциклопедія українознавства (Пе­ре­видання в Україні). Львів, 2000. Кн. 8. С. 3027.
  • 26. Старий Самбір. Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область. Київ, 1968. С. 758.
  • 27. Про підтвердження привілеїв м. Стара Сіль (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 146. Оп. 88. Спр. 477. Арк. 34).
  • 28. Сецинский Е. Материалы для истории цехов в Подолии. Труды Подольского церковного историко-архео­логического общества. 1904. Вып. 10. С. 424.
  • 29. Книга запису сесійних протоколів прийняття та «визволення» цеху гончарів. Львів. 1685—1793 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 977. Арк. 150).
  • 30. Метрична книга м. Стара Сіль. 1782—1810 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5331. Арк. 22).
  • 31. Метрична книга м. Стара Сіль. 1810—1835 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5332. Арк. 69).
  • 32. Метрична книга м. Стара Сіль. 1843—1879 рр. (ЦДІАУ, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 5335. Арк. 57 а).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »