« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1128—1143

УДК [391:658.341.353](477.41./42-15)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1128

ЛИКОВЕ ВЗУТТЯ ПОЛІЩУКІВ У ЗОНІ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ПОГРАНИЧЧЯ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

БУЛГАКОВА-СИТНИК Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0123-7854
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lbulhakova@gmail.com

Анотація. У статті робиться спроба комплексного аналізу архаїчного ликового взуття українців Західного Полісся, що дає можливість його історичної реконструкції. Актуальність дослідження традиційного взуття полягає у значному розширенні проблематики, що лежить у площині історії повсякдення, важливою частиною якого є трудова діяльність населення у системі природно-кліматичних умов. Важливий науковий інтерес становить вивчення взаємовпливів у сфері одягової культури населення українсько-білоруського пограниччя, зокрема традиційного взуття. Метою дослідження є комплексний аналіз технології виготовлення, способів носіння та місцевих назв ликового взуття у зоні міжетнічних контактів українців і білорусів, виявлення своєрідних регіональних рис досліджуваного предмета. Об’єктом дослідження є архаїчне селянське взуття, виготовлене з лика, та його компоненти, а предметом дослідження стали дані про сировину, техніку плетіння, способи носіння та місцеві назви. Джерелом вивчення є матеріали, зібранні у понад 300 населених пунктах Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей етнографічного регіону Полісся. Для порівняння були також залучені матеріали з інших регіонів України та Білорусі. Хронологічні рамки визначені тематичною спрямованістю та завданням дослідження й охоплюють період першої половини ХХ ст. Територіальні межі охоплюють терени Західного Полісся. Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові принципи історичного аналізу. В процесі вивчення проблеми застосовувалися порівняльно-історичний, описовий методи.

Ключові слова: Західне Полісся, українсько-білоруське міжетнічне пограниччя, традиційне ликове взуття, волоки, лапті, личаки, постоли.

Надійшла 12.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Горленко В. Литвини півночі України — ймовірний уламок нащадків племені літописних сіверян (Коментар доктора філологічних наук Павла Гриценка). ПУ № 1—2. 2001 р. URL: http://donklass.com/arhiv/histdisk/heritage/heritage/istorija/doslidzhennja/HorlSiveryzn/HorlSiveryan03.htm
  • 2. Мороз М.А., Чаквин И.В. Полесье как историко-этно­графическая область, ее локализация и границы. Полесье. Материальная культура. Киев, 1988. С. 28—39.
  • 3. Глушко М.С. Етнографічне районування України: стан, проблеми, завдання (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ — початку ХХІ століть. Вісник Львів. ун-ту. Серія іст. Вип. 44. Львів, 2009. С. 179—214.
  • 4. Альбоми Де ля Фліза. Т. 1. Київ, 1996. 250 с.
  • 5. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П.П. Чубинским. Т. 7. Вып. 2. Санкт-Петер­бург, 1877. С. 312— 389.
  • 6. Moszynski K. Kultura ludowa slowian. Cz. 1. Kultura materialna. Rozdzial 16. Krakόw, 1929. 710 s.
  • 7. Беларусы у фотаздымках Ісака Сербава. 1911—1912. Мінск, 2012. 454 с.
  • 8. Jуzef Obrкbski. Polesie. Warszawa, 2007. 574 s.
  • 9. Маслова Г.С. Народная одежда русских, украинцев и белорусов в ХХ — начале ХХ в. Восточнославянский этнографический сборник. Москва, 1956. С. 543—757.
  • 10. Матейко К.І. Український народний одяг. Київ, 1977. 223 с.
  • 11. Николаева Т.А. Украинская народная одежда. Среднее Поднепровье. Киев, 1988. 247 с.
  • 12. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. Київ, 1996. 173 с.
  • 13. Білан М.С., Стельмащук Г.Г. Український стрій. Львів, 2011. 316 с.
  • 14. Соколовская А.С. Полесские названия одежды и обуви. Лексика Полесья. Материалы для полеского диалектного словаря. Москва, 1968. С. 281—320.
  • 15. Назви одягу та взуття правобережного Полісся (під редакцією професора М.В. Никончука). Житомир, 1998. 230 с.
  • 16. Гримашевич Г. Словник назв одягу і взуття середньополіських і суміжних говірок. Житомир, 2002. 184 с.
  • 17. Гримашевич Г. Середньополісько-західнополіські лекси­ко-семантичні паралелі (на матеріалах назв одягу та взуття). Волинь філологічна: текст і контекст. Вип. 4. Луцьк, 2007. С. 56—62.
  • 18. Матейко К. Український народний одяг. Етнографічний словник. Київ, 1996. 195 с.
  • 19. Пономар Л. Назви одягу західного Полісся. Київ, 1997. 181 с.
  • 20. Курыловіч Г.М., Балявіна В.М. Верхняе адзення і абутак. Беларускае народное адзення. Мінск, 1975. С. 59—71.
  • 21. Пономар Л. Народний одяг Правобережного Полісся середини ХІХ — середини ХХ ст. Київ, 2015. 286 с.
  • 22. Романов Е.Р. Быт беларуса. Белорусский сборник. Вып. 8—9. Вильна: 1912. 600 c.
  • 23. Молчанова Л.А. Материальная культура белорусов. Минск, 1968. 230 с.
  • 24. Етимологічний словник української мови. За ред. О.С. Мельничука. Т. 3. Київ, 1989. 553 с.
  • 25. Піцура Т. Архаїчні назви взуття в українських говорах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Філологія. Випуск 18. Ужгород, 2008. С. 77—80.
  • 26. Cургутова Н. История лаптей. URL: http://vk.com/topic-26653328_27172683.
  • 27. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. Т. ІІІ. Москва, 1987. 832 с.
  • 28. Бабій Ф.Й. Назви одягу та взуття говірок Рівненщини з погляду походження. Лексика української мови в її зв’язках з слов’янськими і неслов’янськими мовами. Ужгород, 1982. С. 72—74.
  • 29. Грінченко Б.Д. Словарь української мови. Т. 3. Київ, 1908. 516 с.
  • 30. Титов В.С., Шляхтовский А.С. Природа Полесья. Полесье. Материальная культура. Киев, 1988. С. 40—49.
  • 31. Moszynski K. Polesie Wschodnie. Warszawa, 1928. 328 s.
  • 32. Українець А. Традиційний одяг Рівненщини. Рівне, 2019. 207 с.
  • 33. Україна в типажах народних, краєвидах і архітектурі. Київ, 2010. 400 с.
  • 34. Бялявіна В.М., Ракава Л.В. Мужчынскы касцюм на Беларусі. Мінск, 2007. 303 с.
  • 35. Булгакова Л. Народний одяг населення Київського Полісся. Полісся України: Матеріали історико-етно­графічного дослідження. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. Львів, 1997. C. 123—147.
  • 36. Булгакова Л. Традиційний жіночий одяг першої половини ХХ ст. Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип. 2. Овруччина. 1995. Львів, 1999. C. 159—178.
  • 37. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецтво українського Полісся. Чорнобильщина. Львів, 2007. 336 с.
  • 38. Українець А. Народний одяг. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне, 2009. С. 29—62.
  • 39. Бялявина В.М., Ракава Л.В. Жаночы касцюм на Беларусі. Мінск, 2007. 349 с.
  • 40. Буракоўская Н.І. Лбпці. Этнаграфія Беларусі. Мінск, 1989. C. 285—286.
  • 41. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Москва, 1991. 504 с.
  • 42. Онучі. URL: https://uk.wikipedia.org › wiki ›.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »