« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1015—1021

УДК 39(477+450):001.891(091)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1015

«ПРОЗОРІ» КОРДОНИ НАУКИ: ПЕРЕГУК ЕТНОГРАФІЧНИХ ПРАКТИК ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. В УКРАЇНІ ТА ІТАЛІЇ

МИХАЙЛЯК Тамара

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000000228879307
  • PhD (Соціологія та соціальні дослідження),
  • Департамент Соціальних Наук,
  • Неаполітанський Університет ім. Фрідріха II
  • Vico Montedella Pietа, 1
  • 80138 — Napoli, Italy,
  • Контакти: е-mail: my.tamara@hotmail.it

Анотація. Галузь історії української етнографії є досить добре вивчена, особливо за останні роки багато праць було присвячено цій темі. Для сучасних науковців особливий інтерес становлять ті дослідження, де розкривається європейський контекст української науки. Метацієї статті полягає у визначені типологічних подібностей між двома науковими (у нашому випадку етнографічними) традиціями — українською та італійською. Навіть між такими віддаленими країнами як Україна та Італія можна провести паралелі, які підкреслюють інтерес до однакових тем, власне у цьому і полягає актуальність нашої статті.

Її темою є порівняння українських (в межах Російської імперії) та італійських етнографічних та суміжних практик системного вивчення культури селянського житла і його санітарно-гігієнічних умов у ХІХ — на початку ХХ ст.

В статті використаний порівняльно-історичний метод, а також зроблений компаративний аналіз окремих світлин вітчизняних етнографів С.М. Дудіна (Марцинкевич), М.М. Могилянського, та швейцарця П. Шеєрмеєра, який підкреслює багато цінних деталей щодо минулого українських та італійських сіл.

В результаті дослідження було виявлено напрочуд подібні тенденції та використання одних і тих же дослідницьких методів та інструментів.

Ключові слова: Італія, Україна, фотографія, візуальна антропологія, селяни, селянське житло, санітарно-гігієнічні умови.

Надійшла 30.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Горленко В.Ф. Історія української етнографії. Т. I (XII — середина ХІХ ст.). Київ, 2005. 400 с.
  • 2. Колесса Ф.М. Історія української етнографії. Київ, 2005. 368 с.
  • 3. Тоцька Ж. Внесок «Комиссии для описания губерний Киевского учебного округа» у розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині. Сіверянський літопис. Чернiгiв, 2013. № 3. С. 91—99.
  • 4. Горленко В.Ф. Комиссия для описания губерний Киевского учебного округа. Очерки истории русской этно­графии, фольклористики и антропологии. Москва, 1965. Вип. ІІІ. Т. 91. С. 18—38.
  • 5. Маркевич М.А. О народонаселении Полтавской губернии. Труды комиссии, высочайше учрежденной при императорском университете св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. Київ, 1855. 52 с.
  • 6. Де ля Фліз Д.П. Етнографічні описи селян Київської губернії (1854). Київ, 1996—1998. 154 c.
  • 7. Nobili-Vitelleschi F., Fascicolo I. Province di Roma e Grosseto. Т. XI. Atti della Giunta per la Inchiesta Agraria sulle condizioni della classe agricola. Roma, 1883. 830 с.
  • 8. Mazzacane L. (a cura di). I «bassi» a Napoli, Napoli, 1978. 78 с.
  • 9. Прищепова В. К 150-летию со дня рождения С.М. Дудина — художника, этнографа. Антропологический форум. № 15. 2013. C. 608—649.
  • 10. Головченко В. Могилянський Микола Михайлович. Енциклопедія історії України. Т. 7. Київ, 2010 18 c.
  • 11. Frasa M., Grassi L., Lurа F. (a cura di). Parole in im­magine. Le ricerche di Paul Scheuermeier nella Svizzera italiana 1920—1927. Bellinzona, 2008. 304 c.
  • 12. Музей антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук. Колекції онлайн. URL: http://collection.kunstkamera.ru/(дата звернення: 20.08.2019).
  • 13. Archivio di Etnografia e Storia Sociale di Regione Lom­bardia (AESS). URL: http://www.aess.regione.lombardia.it/ricerca/ricerca_src/home_page.php?sigla=aess_view (дата звернення: 20.08.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »