« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1030—1036

УДК 94 (477) (092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1030

«НАЙСТРАШНІШИЙ ВОРОГ НАШОГО НАРОДУ»: ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ «НАШОГО ЛЕМКА»

НАКОНЕЧНИЙ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0386-2162
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Київський національний університет культури і мистецтв,
  • кафедра міжнародних відносин,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nakonechniy.ua@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати культурно-просвіт­ницьку політику часопису «Наш лемко», спрямовану на подолання масової неписьменності в лемківському середовищі. Актуальність статті полягає в потребі з‘ясування особливостей просвітницької діяльності лемківських діячів в умовах реалізації урядами Другої Речі Посполитої антиукраїнського курсу. Предметом дослідження є особливості обговорення різнопланової культурно-просвітницької проблематики на сторінках «Нашого лемка».

Джерельною базою дослідження став комплект часопису, який походить з цензурного комітету, завдяки чому з‘явилася можливість переглянути всі заплановані до друку матеріали, а не лише ті, що залишилися після прискіпливого цензурного втручання. На основі опрацювання матеріалів «Нашого лемка» автор дійшов висновку про багатоаспектність культурно-просвітницького служіння редакції «Нашого лемка». З‘ясовано, що видавці газети розробили та вдало реалізували програму подолання хронічного анальфабетизму серед русинів. Її складовими були добре продумана агітація, численні видавничі проекти, організація ідейного спротиву пропаганді тощо.

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Ключові слова: «Наш лемко», культурно-просвітницька діяльність, Друга Річ Посполита.

Надійшла 3.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Nakonechnyi V. Yuliian Tarnovych as a researcher of Polish-Ukrainian relationships. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького держав­ного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Історія». 2019. Ч. 1/43. С. 213—228. Doi: 10.24919/2312-2595.1/43.184280.
  • 2. Лемківщино рідна, заколишу в красі твоїй. За ред. В. Денисюка, О. Кровицької. Львів, 2002. 90 с.
  • 3. Двотижневик «Наш лемко» 1934—1939 років. Вибрана публіцистика. Зібрали і до друку підготували Олександр Маслей, Володимир Пилипович. Gorlice: «Zjednoczenie Јemkуw», 2004. 325 с.
  • 4. Про што буде писати «Наш Лемко». Наш Лемко. 1934. № 1. С. 2.
  • 5. До боротьби з неписемністю! До всіх Громадян! Наш лемко. 1934. Ч. 23. С. 1.
  • 6. Де шукати світла правди і науки? Наш лемко. 1934. Ч. 6. С. 2—3.
  • 7. Чому треба читати книжку? Наш лемко. 1934. Ч. 3. С. 2.
  • 8. Наша читальня працює. Наш лемко. 1934. Ч. 9. С. 2.
  • 9. Березівський К. Чому кожна наша хата має бути читальнею? Наш лемко. 1938. Ч. 3. С. 2—3.
  • 10. Як вести зимові вечори? Наш лемко. 1934. Ч. 24. С. 5.
  • 11. Громадяни! Наш лемко. 1934. Ч. 23. С. 3.
  • 12. Лемківська молодь. Творім власне життя! Наш лемко. 1934. Ч. 10. С. 2.
  • 13. «Наш лемко» в кожній лемківській хаті! Які мають бути просвітники Лемківщини? Наш лемко. 1934. Ч. 17. С. 4.
  • 14. Риманівщина на фронті культурно-освітньої праці. Наш лемко. 1934. Ч. 11. С. 1.
  • 15. Просвіта в Аргентині. Наш лемко. 1935. Ч. 2. С. 2.
  • 16. Тарнович Ю. Де наш ратунок. Наш лемко. 1934. Ч. 23. С. 2.
  • 17. Виповіджмо війну темноті і баламуті. Наш лемко. 1934. Ч. 13. С. 2.
  • 18. Село Ропиця руська, пов. Горлиці. Наш лемко. 1934. Ч. 8. С. 8.
  • 19. Як творяться читальні Качковського на Лемківщині? Наш лемко. 1934. Ч. 6. С. 2.
  • 20. Гість. Радошиці к. Команчі. Наш лемко. 1934. Ч. 9. С. 7.
  • 21. Історія «лемківського букваря». Наш лемко. 1934. Ч. 18. С. 4.
  • 22. «Ми не хочемо букварів». Наш лемко. 1934. Ч. 20. С. 3.
  • 23. Лемківський Буквар. Наш лемко. 1934. Ч. 8. С. 5.
  • 24. Дбайте про рідну мову! Наш лемко. 1934. Ч. 13. С. 3.
  • 25. Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ — 30-ті роки ХХ століття). Київ; Дрогобич, 2008. 494 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »