« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1071—1080

УДК 379.85(477.74)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1071

РОЛЬ ТУРИЗМУ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ БОЙКІВЩИНИ

КОРОБЕЙНИКОВА Ярослава

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-4882-8611
  • к. г. н., доцент;
  • Івано-Франківський національний технічний
  • університет нафти і газу,
  • кафедра туризму,
  • вул. Карпатська, 15, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: yaroslava.korob@gmail.com;

НИКОДЮК Ольга

  • здобувач вищої освіти,
  • Івано-Франківський національний технічний
  • університет нафти і газу,
  • кафедра туризму,
  • вул. Карпатська, 15, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olhanykodiuk@gmail.com

Анотація. Мета дослідження: на основі аналізу попиту на етнічні продукти Бойківщини обґрунтувати значення туризму в популяризації культурної спадшини Бойківщини та запропонувати форми її використання в туризмі. Об’єктом дослідження є сукупність елементів культурної спадщини Бойківщини як туристичний ресурс. Предмет дослідження — форми залучення елементів культурної спадщини Бойківщини в туристичну діяльність.

Методи. На основі аналізу пошукової системи google trend виявлено зацікавленість Бойківщиною як етнографічним регіоном серед вітчизняних та іноземних потенційних туристів. Зацікавлення викликають елементи культурної спадщини, в тому числі і зразки народного мистецтва. Проаналізовано роль основних стейкхолдерів процесу збереження культурної спадщини в умовах децентралізації, а також позитивні та негативні аспекти використання культурної спадщини в туризмі, роль територіальних громад в популяризації елементів культурної спадщини.

Ключові слова: культурна спадщина, Бойківщина, етнографічний туризм, туристичний ресурс, пошукові інтернет системи, стейкхолдери.

Надійшла 5.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. Москва: Финансы и статистика, 1999. 496 с.
  • 2. Мазурик З.В. Культурна спадщина регіону як туристичний продукт. Вісник ДІТБ. Серія «Економіка, організація і управління підприємствами» (в туристичній сфері). 2006. № 10. С. 178—182.
  • 3. Батченко Л.В., Близнюк І.О. Культурні цінності як фактор конкурентоспроможності туристичної галузі. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.фестиваль (м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р). Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 27—31.
  • 4. Ворошилова Г.О., Злиденна М.С. Туризм і культурна спадщина: проблеми та взаємодії. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.фестиваль (м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р). Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 31—35.
  • 5. Глобальний етичний кодекс туриста. URL: http://ethics.unwto.org/en/content/global-code-ethics-tourism (дата звернення: 20.04. 2020).
  • 6. Актуальные проблемы экономики культурного наследия. Под ред. А.Я. Рубинштейна. Москва: Госу­дарственный институт искусствознания. 2016. 108 с.
  • 7. Ганський В.О. Комерціалізація ресурсів історико-культурної спадщини в туризмі: механізми, ліміти та бар’єри. Економіка та управління національним господарством. 2018. № 15. Мукачево. С. 95—99.
  • 8. Про засади державної регіональної політики: Закон України від 5 лютого 2015 р. № 156-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 13. 9 с.
  • 9. Збереження і сталий розвиток Карпат. Навчальний посібник зі сталого туризму. URL: http://www.dobrobut-hromad.org/wp-content/uploads/2016/01/Staly_rozvytok_Karpat.pdf (дата звернення: 20.04.2020).
  • 10. Гаррісон Лінн С. Розвиток туризму в історичних містечках: привід для роздумів. Офіційний сайт Ін-ту управління суспільними змінами, м. Київ. URL://www.istc.biz/index. php?id=12&cons=1&N=2 (дата звернення: 20.04.2020).
  • 11. Рипкем Д. Экономика исторического наследия: Практ. пособие. Пер. с англ. Москва: Билдинг Медиа Груп, 2006. 156 с.
  • 12. Яхіна Т.Р. Економічна оцінка територіальних ресурсів історичних міст України (на прикладі історичного міста Полтави): Автореф. дис . канд. екон. наук: 08.10.00. Харків. нац. акад. міського госп-ва. Харків, 2004. 20 с.
  • 13. Асоціація міст України. URL: https://2.auc.org.ua/page/krashchi-praktiki (дата звернення: 21.04.2020).
  • 14. Корнієнко В. Сучасний стан та проблеми використання пам’яток археології в туризмі. Історико-географічні дослідження в Україні. Електронне фахове видання, 2009. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03= IDP=&2_S21STR=geo_2006_9_373 (дата звернення: 21.04.2020).
  • 15. Антоненко В.С., Балабан Н.М., Ковтун М., Сарапуха Б.А. Народні промисли і ремесла в Україні як туристичний ресурс. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. фестиваль (м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р). Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 176—179.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »