« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1071—1080

УДК 379.85(477.74)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1071

РОЛЬ ТУРИЗМУ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ БОЙКІВЩИНИ

КОРОБЕЙНИКОВА Ярослава

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-4882-8611
  • к. г. н., доцент;
  • Івано-Франківський національний технічний
  • університет нафти і газу,
  • кафедра туризму,
  • вул. Карпатська, 15, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: yaroslava.korob@gmail.com;

НИКОДЮК Ольга

  • здобувач вищої освіти,
  • Івано-Франківський національний технічний
  • університет нафти і газу,
  • кафедра туризму,
  • вул. Карпатська, 15, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olhanykodiuk@gmail.com

Анотація. Мета дослідження: на основі аналізу попиту на етнічні продукти Бойківщини обґрунтувати значення туризму в популяризації культурної спадшини Бойківщини та запропонувати форми її використання в туризмі. Об’єктом дослідження є сукупність елементів культурної спадщини Бойківщини як туристичний ресурс. Предмет дослідження — форми залучення елементів культурної спадщини Бойківщини в туристичну діяльність.

Методи. На основі аналізу пошукової системи google trend виявлено зацікавленість Бойківщиною як етнографічним регіоном серед вітчизняних та іноземних потенційних туристів. Зацікавлення викликають елементи культурної спадщини, в тому числі і зразки народного мистецтва. Проаналізовано роль основних стейкхолдерів процесу збереження культурної спадщини в умовах децентралізації, а також позитивні та негативні аспекти використання культурної спадщини в туризмі, роль територіальних громад в популяризації елементів культурної спадщини.

Ключові слова: культурна спадщина, Бойківщина, етнографічний туризм, туристичний ресурс, пошукові інтернет системи, стейкхолдери.

Надійшла 5.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. Москва: Финансы и статистика, 1999. 496 с.
  • 2. Мазурик З.В. Культурна спадщина регіону як туристичний продукт. Вісник ДІТБ. Серія «Економіка, організація і управління підприємствами» (в туристичній сфері). 2006. № 10. С. 178—182.
  • 3. Батченко Л.В., Близнюк І.О. Культурні цінності як фактор конкурентоспроможності туристичної галузі. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.фестиваль (м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р). Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 27—31.
  • 4. Ворошилова Г.О., Злиденна М.С. Туризм і культурна спадщина: проблеми та взаємодії. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.фестиваль (м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р). Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 31—35.
  • 5. Глобальний етичний кодекс туриста. URL: http://ethics.unwto.org/en/content/global-code-ethics-tourism (дата звернення: 20.04. 2020).
  • 6. Актуальные проблемы экономики культурного наследия. Под ред. А.Я. Рубинштейна. Москва: Госу­дарственный институт искусствознания. 2016. 108 с.
  • 7. Ганський В.О. Комерціалізація ресурсів історико-культурної спадщини в туризмі: механізми, ліміти та бар’єри. Економіка та управління національним господарством. 2018. № 15. Мукачево. С. 95—99.
  • 8. Про засади державної регіональної політики: Закон України від 5 лютого 2015 р. № 156-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 13. 9 с.
  • 9. Збереження і сталий розвиток Карпат. Навчальний посібник зі сталого туризму. URL: http://www.dobrobut-hromad.org/wp-content/uploads/2016/01/Staly_rozvytok_Karpat.pdf (дата звернення: 20.04.2020).
  • 10. Гаррісон Лінн С. Розвиток туризму в історичних містечках: привід для роздумів. Офіційний сайт Ін-ту управління суспільними змінами, м. Київ. URL://www.istc.biz/index. php?id=12&cons=1&N=2 (дата звернення: 20.04.2020).
  • 11. Рипкем Д. Экономика исторического наследия: Практ. пособие. Пер. с англ. Москва: Билдинг Медиа Груп, 2006. 156 с.
  • 12. Яхіна Т.Р. Економічна оцінка територіальних ресурсів історичних міст України (на прикладі історичного міста Полтави): Автореф. дис . канд. екон. наук: 08.10.00. Харків. нац. акад. міського госп-ва. Харків, 2004. 20 с.
  • 13. Асоціація міст України. URL: https://2.auc.org.ua/page/krashchi-praktiki (дата звернення: 21.04.2020).
  • 14. Корнієнко В. Сучасний стан та проблеми використання пам’яток археології в туризмі. Історико-географічні дослідження в Україні. Електронне фахове видання, 2009. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03= IDP=&2_S21STR=geo_2006_9_373 (дата звернення: 21.04.2020).
  • 15. Антоненко В.С., Балабан Н.М., Ковтун М., Сарапуха Б.А. Народні промисли і ремесла в Україні як туристичний ресурс. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. фестиваль (м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р). Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 176—179.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »