« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1064—1070

УДК 036:908 (282.243.7.03:477.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1064

ПУТІВНИКИ ДОЛИНОЮ ПРУТУ У ДЗЕРКАЛІ ЧАСУ (кінець ХIХ — початок ХХ ст.)

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • молодший науковий співробітник
  • відділу наукової бібліографії,
  • Львівська національна наукова бібліотека України
  • імені Василя Стефаника НАН України,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. У статті вперше проаналізовано фактологічне наповнення туристичних путівників долиною Пруту кінця ХIХ — початку ХХ ст. Їх авторами були відомі діячі польського туристичного руху Г. Хофбауер, М. Орлович, а також члени Яремчанського клубу, прізвища яких нами встановлено (Ю. Скупневич, А. Сонненвенд, Г. Градер, В. Луцький, Б. Скшинський, Р. Штейнграбер та ін.). Усі досліджені путівники (як спеціально присвячені долині Пруту, так і мандрівницькі книжки Карпатами загалом) заповнили місцевою туристичною інформацією помітну лакуну у тогочасній довідниковій туристичній літературі, а також великою мірою сприяли активізації туристичного руху.

Об’єктом дослідження є долина Пруту як туристичний регіон, а предметом — путівники цією територією. Методика дослідження базується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму. Задля розв’язання конкретно-дослідницьких завдань було використано порівняльно-історичний, типологічний, метод історичної реконструкції, проблемно-хронологічний, дискурс-аналізу, антропологічний підхід. Дослідження путівників долиною Пруту ніколи не було предметом спеціального розгляду.

Ключові слова: путівник, історія, туристичний рух, долина Пруту, Карпати, Яремче, курорт, кінець ХIХ — початок ХХ ст.

Надійшла 31.07.2020

Список використаних джерел

  • 1. Макарушка О. Добошанка. Діло. 1909. 5 серп. Чис. 170. С. 1—2; 6 серп. Чис. 171. С. 1—2.
  • 2. Мовна М.Яремче: перший путівник 1907 року або причинки до історії місцевого туристичного руху. Po stronie pamięci i dialogu… Stanisławów i Ziemia Stanisławowska w dobie przemian społecznych oraz narodowościowych XIX i pierwszej połowy XX wieku. Red. naukowaP. Hawrylyszyn, M. Kardas, A. Ostanek. Warszawa; Stanisławów, 2017. T. 2: Gospodarka — Kultura  — Religia. S. 24—29.
  • 3. [Fischer Włodzimierz]. W obronie piękności przyrody. Nasze Zdroje. 1911. 25 czerwca. № 8. S. 64.
  • 4. Kronika. Przewodnik na Czarnohorę. Gazeta Kołomyjska. 1898. 9 lipca. № 53. S. 3. Відгук про кн.: Przewodnik na Czarnohorę i do Wschodnich Beskidówю Ułożył H. Hoffbauer. Kołomyja, 1898. Zesz. 2: Wycieczki ze stacyi kolejowych: Nadwórna, Łojowa, Delatyn, Dora, Jaremcze i Mikuliczyn. 154 s.
  • 5. Letnik. Echa letnie. Jaremcze w lipcu. Słowo Polskie. 1909. 15 lipca. № 326. S. 5.
  • 6. Letnik. Korespondencya. Gazeta Kołomyjska. 1899. 3 wrześ­nia. № 35. S. 2.
  • 7. M. H. Z Czarnohory. Gazeta Lwowska. 1923. 26 lipca. № 167. S. 5.
  • 8. Miejscowość klimatyczna «Jaremcze» (525 metrów nad poziom morza): przewodnik dla zwiedzających. Ułożony staraniem «Klubu Jaremczańskiego». Lwów, 1907. 31 s.
  • 9. Miejscowość klimatyczna «Jaremcze» (525 metrów nad poziomem morza): przewodnik dla zwiedzających. Ułożony staraniem komitetu redakcyjnego «Klubu Jaremczańskiego». Wyd. 2. Lwów, 1913. 32 s.
  • 10. Oddział Czarnohorski w Kołomyi. Protokół z XX zwyczajnego ogólnego Zgromadzenia, odbytego w Sali posiedzeń Rady powiatowej dnia 11 kwietnia 1897. Pamiętnik Towarzystwa Tatrzańskiego. 1898. T. 19. S. 66—77.
  • 11. Opaliński D. Przewodniki turystyczne na ziemiach polskich w okresie zaborów: studium historyczno-źródłoznawcze. Wyd. 2. Krosno: Ruthenus, 2013. 414 s.
  • 12. Orłowicz M. Co zwiedzać w Galicji?: (wskazówki dla turystów). Lwów, 1913. 50 s.
  • 13. Orłowicz M. Co zwiedzać w Galicji?: (wskazówki dla turystów). Wyd. 2, uzupeł. Lwów, 1914. 64 s.
  • 14. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wschodnich Karpatach Galicyi, Bukowiny i Węgier; Oddział Lwowski Krajowego Związku Turystycznego. Lwów, 1914. 80 s.
  • 15. Polskie Towarzystwo Turystyczne we Lwowie. Słowo Polskie. 1913. 9 sierpnia. № 370. S. 11. Wiadomości bieżące.
  • 16. Przewodnik na Czarnohorę i do Wschodnich Beskidów  / ułożył Henryk Hoffbauer. Kołomyja, 1898. Zesz. 2: Wycieczki ze stacyi kolejowych: Nadwórna, Łojowa, Delatyn, Dora, Jaremcze i Mikuliczyn. 154 s.
  • 17. S. B. Echa letnie. Jaremcze. Słowo Polskie. 1906. 5 września. № 401. S. 4.
  • 18. Siwicki K., Hoffbauer H. Oddział Czarnohorski w Kołomyi. Protokół z XXI zwyczajnego ogólnego Zgromadzenia, odbytego w Sali posiedzeń Rady powiatowej dnia 27 marca 1898 r. Pamiętnik Towarzystwa Tatrzańskiego. 1899. T. 20. S. 51, 54—55.
  • 19. Smarczewski T. Wycieczka do kraju Hucułów. Gazeta Kołomyjska. 1899. 8 października. № 40. S. 1—2.
  • 20. Wiadomości bieżące. Nasze Zdroje. 1913. 23 maja. № 4. S. 48.
  • 21. Z turystyki. Oddział Lwowski Krajowego Związku Turystycznego. Przegląd Zdrojowo-Kąpielowy i Przewodnik Turystyczny. 1914. 15 czerwca. № 5. S. 11. Відгук про кн.: Ilustrowany przewodnik po Wschodnich Karpatach Galicyi, Bukowiny i Węgier. M. Orłowicz. Lwów, 1914. 80 s.
  • 22.   Z życia towarzystw. Nasza Turystyka. Dodatek do «Nasze Zdroje». 1913. 15 maja. № 7. S. 28. Рец. на кн.: Miejscowość klimatyczna «Jaremcze» (525 metrów nad poziomem morza): przewodnik dla zwiedzających. Wyd. 2. Lwów, 1913. 32 s.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »